7.4 Аналіз ліквідності

Показники ліквідності покликані продемонструвати ступінь платоспроможності компанії по короткострокових боргах. Зміст цих показників складається в порівнянні величини поточних заборгованостей підприємства і його оборотних коштів, які покликані забезпечити погашення цих заборгованостей.

Коефіцієнт поточної ліквідності (іноді говорять «коефіцієнт покриття») являє собою відношення поточних активів до поточних зобов'язань:

.

Цей показник демонструє захищеність власників поточних боргових зобов'язань від небезпеки відмови від платежу. Передбачається, що чим вище цей коефіцієнт, тим кращі позиції короткострокових кредиторів. Кредитори по довгострокових зобов'язаннях також зацікавлені в цьому, тому що нездатність заплатити короткострокові борги може привести компанію до банкрутства, і тоді істотно підвищується ймовірність непогашення довгострокових зобов'язань.

З іншої сторони високий коефіцієнт поточної ліквідності може означати, що менеджмент працює недостатньо вміло. Це може свідчити про наявність невикористовуваних коштів, надлишкових товарно-матеріальних запасах, які перевищують поточні потреби, і про нераціональну кредитну політику, що може привести до надмірного кредитування й наявності безнадійних боргів.

У компанії «ЧИСТА» відбулося істотне збільшення коефіцієнта поточної ліквідності:

1,39	на 01.01.XX,
1,52	на 01.01.XY,
2,04	на 01.01.XZ.

Головна причина такого росту ліквідності полягає в збільшенні дебіторської заборгованості й товарно-матеріальних запасів з одночасним зменшенням кредиторської заборгованості, що особливо виявилося на кінець XZ року. Таку зміну варто вважати позитивною з погляду зростання ліквідності й платоспроможності підприємства. Спостерігаючи подібну динаміку, потенційний кредитор переймається довірою стосовно підприємства, як можливому позичальникові коштів. У той же час, підприємство, маючи зменшувану динаміку короткострокових заборгованостей, головну частину якої становить кредиторська заборгованість, мабуть, зазнає труднощів зі своїми постачальниками, які істотно скорочують строк відстрочки платежу або, що ще гірше, змушують підприємство розплачуватися переважно “живими” грошима за поставки відразу ж по факту їхнього одержання. Ця обставина змушує підприємство шукати нові джерела фінансування, які можуть бути більш дорогими в порівнянні з вартістю надаваного комерційного кредиту.

Коефіцієнт швидкої ліквідності - це більш тверда оцінка ліквідності підприємства. Цей коефіцієнт також називається “кислотним тестом”, і він розраховується з використанням тільки частини поточних активів – грошових коштів, легко реалізуємих цінних паперів і дебіторської заборгованості, які зіставляються з поточними зобов'язаннями:

.

Основна концепція полягає в тому, що цей показник допомагає оцінити, наскільки можливо буде погасити поточні зобов'язання, якщо стан підприємства стане дійсно критичним. При цьому виходять із припущення, що товарно-матеріальні запаси взагалі мають слабку ліквідну вартість. Для того, щоб правильно оцінити даний коефіцієнт, необхідно встановити якість цінних паперів і дебіторської заборгованості. Покупка, що не викликає довіри до цінних паперів і збільшує кількість сумнівних дебіторів, може створити сприятливе враження при розрахунку коефіцієнта швидкої ліквідності. Але велика ймовірність того, що при продажі таких цінних паперів компанія зазнає збитку, а дебіторська заборгованість не буде виплачена взагалі або ж буде погашена через досить великий проміжок часу, що рівноцінно невиплаті.