- •Бакалаврська робота: Північна війна
- •Розділ і. Передумови і причини Північної війни
- •Розділ іі. Військові компанії в Курляндії, Литві, Польщі.
- •2.1. Північно-західний театр військових дій (1700-1708)
- •2.2. Розгром шведів біля Лісного
- •2.3. Полтавська битва
- •Розділ ііі. Бойові дії на завершальному етапі війни
- •Розділ іv. Ніштатський мир 1721 р. Підсумки війни.
- •Висновки
- •Список використаних джерел та літератури
Розділ іі. Військові компанії в Курляндії, Литві, Польщі.
2.1. Північно-західний театр військових дій (1700-1708)
Перший етап Північної війни характеризувався в основному боротьбою російських військ за вихід до Балтійського моря. У вересні 1700 р. 35-тисячна російська армія під командуванням царя Петра I обложила Нарву – сильну шведську фортецю на березі Фінської затоки. Оволодіння цією твердинею давало можливість російським розітнути володіння Швеції в районі Фінської затоки і діяти проти шведів як в Прибалтиці, так і басейні Неви. Фортецю захищав гарнізон під командуванням генерала Горна (близько 2 тис. осіб). У листопаді на допомогу обложеним підійшла шведська армія на чолі з королем Карлом XII (12 тис. осіб, за іншими джерелами – 32 тис. осіб)10. Вона вже встигла на той час розгромити союзників Петра - данців, а потім висадилася в Прибалтиці, в районі Пернова (Пярну). Вислана назустріч ній російська розвідка занизила чисельність ворога. Тоді, залишивши на чолі армії герцога де Кроа, Петро виїхав до Новгорода для прискорення доставки підкріплень (за іншими даними просто втік, тому що не вірив в перемогу)11.
2.2. Розгром шведів біля Лісного
Розгромивши союзників Петра I і забезпечивши собі надійний тил в Польщі, Карл XII виступив в похід на Росію. У січні 1708 р. 45-тисячна шведська армія на чолі з непереможним королем переправилася через Віслу і рушила на Москву. За планом, складеним Петром I в містечку Жолкві, російська армія повинна була ухилятися від рішучих битв і вимотувати шведів в оборонних боях, створюючи тим самим умови для подальшого переходу в контрнаступ.
2.3. Полтавська битва
Дізнавшись про зраду гетьмана Мазепи і його перехід на сторону Карла XII, Петро I терміново відправив загін під командуванням князя Меншикова до фортеці Батурин. Тим самим цар прагнув попередити заняття шведською армією цієї центральної гетьманської резиденції, де знаходилися значні запаси продовольства і боєприпасів. 1 листопада 1708 р. загін Меншикова підійшов до Батуріну. У фортеці знаходився гарнізон на чолі з полковником Чечелом. На пропозицію відкрити ворота він відповів відмовою і намагався затягнути справу переговорами. Проте Меншиков, який з години на годину чекав підходу шведських військ, не піддався на подібний прийом і дав Чечелу можливість поміркувати лише до ранку. Наступного дня, не одержавши відповіді, росіяни пішли на штурм фортеці. Серед її захисників не було єдності у відношенні до Мазепи. Після двогодинного обстрілу і нападу Батурин впав. За переказами, шлях царським військам у фортецю через таємну хвіртку в стіні вказав одну з місцевих полкових старшин. Через ненадійність дерев'яних укріплень Батурина Меншиков не став залишати у фортеці свій гарнізон, а знищив резиденцію Мазепи12.
Розділ ііі. Бойові дії на завершальному етапі війни
Ліквідація шведської армії під Полтавою різко змінила хід Північної війни. У стан російського царя знов повертаються колишні союзники. До їх числа увійшли також Пруссія, Мекленбург і Ганновер, що бажали одержати шведські володіння на півночі Німеччини. Тепер Петро I, армія якого зайняла домінуюче положення в східній частині Європи, міг з упевненістю сподіватися не тільки на успішний для нього результат війни, але і на вигідніші умови миру.
