• виділення серед множини внутрішніх зв'язків спеціального їх типу - систему творчих зв’язків (тобто тих зв’язків, які забезпечують об’єднання різних елементів у систему і встановлюють певне упорядкування елементів даної системи);

• виявлення структури та організації системи (структура висвітлює незмінність, а організація - кількісну характеристику та спрямування системи);

• аналіз основних принципів поведінки системи, сформованих нею як цілісною організованою множинністю;

• вивчення процесів управління, що забезпечують досягнення конкретних результатів

Аналіз науково-педагогічних досліджень показує, що найбільш загальний алгоритм

виконання науково-дослідницької роботи будь-якого виду передбачає такі етапи; обгрунтування теми (проблеми) дослідження вибір об 'єкта —> огляд стану виучуваного питання (на основі аналізу літератури та вивчення практики роботи) -> постановка мети та завдань -> розробка гіпотези та теоретичної основи —> розробка програми та методики експерименту -> проведення теоретичного або експериментального дослідження -> обробка, визначення надійності та аналіз наслідків роботи - > їх узагальнення -> формування висновків та рекомендацій щодо використання результатів дослідження.

Залежно від рівня науково-дослідницької роботи, вона передбачає такі елементи:

1. Тема дослідження. Відображає основний зміст (проблему чи питання) наукової роботи і визначається її кінцевим результатом. Тема наукового дослідження є складовою частиною певної проблеми, для розв’язання конкретних питань якої вона розробляється.

Загальна наукова проблема в процесі постановки та включення до плану дослідження може подрібнюватися на часткові; це дозволяє розглядати її на певному конкретному рівні як основний критерій необхідності наукового дослідження.

Вибір теми тісно пов’язаний із визначенням об’єкта та предмета наукового пізнання.

2. Мета дослідження. Вказує на об ’єкт дослідження, кінцевий результат роботи та шлях його досягнення. Мета - один із елементів свідомої діяльності людини, який характеризує передбачення її наслідків та шляхи їх отримання за допомогою певних засобів. Вона виступає центральним елементом структури та важливим методологічним інструментом дослідження.

Мета характеризується поліфункційніспо, оскільки одночасно передбачає такі аспекти:

а) виступає основою для: аналізу стану виучуваної проблеми, вибору раціонального шляху наукового пошуку, обгрунтування предметів дослідження, постановки завдань наукової роботи тощо;

б) служить критерієм оцінки: повноти та правильності огляду стану питання дослідження, необхідності та глибини теоретичного пізнання, повноти і логічності програми пошуку, правильності його методики та ін.;

в) дає змогу, згідно з проблемою дослідження, визначити: доцільність наукової роботи, її новизну, практичну значущість, актуальність дослідження, надійність отриманих результатів.

передового наукового (педагогічного) досвіду вчителів тощо

У формуванні теми й мети є два структурні елементи, які збігаються, - об’єкт дослідження та кінцевий результат.

Об’єктами дослідження, зокрема в трудовому і професійному навчанні, можуть бути:

/. Процес екологічної освіти 2. Процес економічного виховання 3. Взаємопов'язана діяльність учителя та учнів у навчальному процесі. 4. Умови реалізації міжпредметних зв ’язків на уроках математики фізики, креслення, трудового і професійного навчання та ін. 5. Умови впровадження

Кінцевий результат характеризується як конкретною користю, так і суспільною значущістю, які доцільно подавати такими ключовими словами чи смисловими блоками, як наприклад:

1. Конкретна користь полягає у:

а) вдосконаленні: б) розробці, в) обгрунтуванні, г) прискоренні;

0) активізації; е) інтенсифікації; є) поліпшенні: ж) поглибленні та ін.;

2. Мета суспільної користі чи значущості в:

а) підвищенні якості навчання (виховання, освіти); б) забезпеченні гармонійного розвитку особистості; в) зменшенні витрат часу; г) зниженні матеріальних витрат; д) створенні

4

психологічного клімату в колективі тощо.

Крім двох, «значених вище елементів дослідження, мета містить також і третій (який відсутній у визначенні теми) це шлях досягнення кінцевого результату. При його формулюванні можна використати певні смислові блоки, які показують, що досягнення кінцевого результату може бути забезпечене: /. Шляхом визначення раціональних форм (прийомів або методів).. 2. Шляхом установлення найбільш ефективних форм... 3. Шляхом узагальнення передового педагогічного досвіду 4. Шляхом розробки нової методики... 5. Шляхом виявлення суті понять б. Шляхом обгрунтування організаційних форм 7. На основі аналізу зарубіжного досвіду ... і таке ін.

3. Гіпотеза дослідження виступає головним методологічним стриженем наукового дослідження. Гіпотеза - це науково обгрунтоване припущення, рід умовиводу. За логікою формування гіпотези можна розділити на прості (індуктивні та дедуктивні) й комплексні (індуктивно-дедуктивні).

При формуванні гіпотези можна також використовувати ключові слова та смислові блоки, зокрема: 1. Підвищення якості навчання (виховання, освіти) можливе, якщо будуть використані раціональні форми ... 2. Забезпечення гармонійного розвитку особистості можливе, якщо будуть розроблені ефективні засоби спільної діяльності школи та сім ’ї. 3. Скорочення витрат часу можливе при ... розробці та впровадженні комплексної системи заходів тощо.

3. Завдання дослідження випливають із аналізу ступеня вивчення об’єкта під кутом зору поставленої меги і є мінімумом тих питань, розв’язання яких необхідне для її досягнення.

До постановки завдань дослідження ставляться певні методологічні вимоги:

І Послідовність постановки їх викладу повинна адекватно відповідати темі, меті, об ’єкту та предмету дослідження.

2. Сукупність поставлених завдань має бути мінімальною за ознакою їх необхідності для досягнення мети.

3. Програма дослідження. Це укрупнений план наукової роботи, який показує логічну послідовність пошуку. Пункти програми відображають певну частину змісту дослідження, а також є проміжним методологічним засобом переходу від завдань до окремих питань. Виступаючи засобом конкретизації завдань дослідження, вони є також формою відображення його окремих питань.

Програма може бути орієнтовно такою:

/. Визначення основних чинників (факторів), що впливають на ...: вибір і систематизація...

2. Вибір і систематизація критеріїв для ... .

3. Визначення специфічних умов використання. .

4. Установлення ступеня відповідності....

5. Виявлення форм, методів, засобів та шляхів ....

6. Визначення залежності ефективності...

7. Перевірка розробленої системи заходів з підвищення та ін.

3. Методика дослідження показує як (яким чином, шляхом, методом, способом або прийомом) необхідно здійснювати розв’язування завдань дослідження в кожному пункті його програми.

Загальна методика, може виглядати так:

/. Визначення основних чинників (факторів) ... Предметом дослідження є основні чинники, які впливають...

2. Вибір і систематизація критеріїв... Предмет дослідження критерій оцінювання ефективності...

3. Визначення специфічних умов... Предметом дослідження є специфічні умови використання методів і критеріїв ефективності...

4. Установлення ступеня відповідності умов навчання... Предмет дослідження - умови навчання...

Доцільно зазначити, що реальна методика, як і конкретна програма, відрізняється від наведених прикладів тим, що в кожному науковому дослідженні міститься менша кількість досліджуваних чинників, визначених ступенем вивчення певної проблеми.

5