6. Положення про організацію системи управління охороною праці в галузі юриспруденції.

Серед нормативно-правових актів, що покликані забезпечувати ре­гулювання відносин з охорони праці в галузі, важливе місце посідає Положення про організацію системи управління охороною праці, яке ухвалюється роботодавцями з урахуванням виду діяльності та специфіки виробництва у відповідній сфері. У цьому Положенні встановлюються засади функціонування системи управління охороною праці, що може бути складовою загальної системи управління організацією. При цьому вимоги, що визначаються у Положенні, є обов'язковими для виконання всіма найманими працівниками. Положення про організацію системи управління охороною праці в галузі розробляється на підставі «Рекомендацій щодо побудови, впровадження та удосконалення системи управління охороною праці», що були затверджені головою Держгімпромнагляду 7 лютого 2008 року. Вони були розроблені з метою сприяння суб'єктам господарювання у досягненні такого рівня охорони праці на виробництві, що відповідає мінімальним вимогам забезпечення безпечних та здорових умов праці найманих працівників, які встановлені законодавчими та іншими нормативними актами з охорони праці. У Рекомендаціях, зокрема, зазначається, що система управління охороною праці (СУОП) створюється суб'єктом господарювання і повинна передбачати підготовку, прийняття та реалізацію завдань щодо здійснення організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження життя, здоров'я та працездатності найманих працівників у процесі їхньої трудової діяльності. Також у Рекомендаціях наводиться примірна структура Положення про СУОП та орієнтовний зміст його розділів. Зокрема, пропонується, аби у ньому були відображені основні принципи політики у сфері охорони праці, заходи щодо планування та фінансування охорони праці, права, обов'язки та відповідальність учасників правовідносин з охорони праці.

Відповідні положення про систему управління охороною праці не набули належного поширення у галузі юриспруденції. Найчастіше їх можна віднайти у судових органах, рідше - в органах прокуратури. Взірцевим тут можна вважати «Положення про систему управління охороною праці у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ», яке було затверджене наказом керівника цього суду 16 вересня 2011 року № 32/0/14-11. Розроблене відповідно до специфіки та умов праці у судових органах, відповідне Положення передбачає систему взаємопов'язаних правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних заходів та управлінських рішень, спрямованих на запобігання аваріям, нещасним випадкам, професійним захворюванням та створення безпечних умов праці. Положення містить відповідні розділи, що зумовлені особливостями функціонування та діяльності судових органів. Передбачено, наприклад, що організаційно-методичну роботу з управління охороною праці на всіх рівнях, стадіях, підготовку управлінських рішень і контроль за їхнім виконанням здійснює служба охорони праці, що безпосередньо підпорядковується керівнику апарату ВССУ, а організаційно - керівнику служби охорони праці. Контроль за функціонуванням СУОП повинен передбачати: - перевірку організації охорони праці, стану умов праці працівників ВССУ; - виявлення відхилень від вимог нормативних документів з охорони праці; - перевірку виконання службами, підрозділами й працівниками апарату ВССУ обов'язків щодо охорони праці; - прийняття ефективних заходів для усунення виявлених недоліків. На жаль, у сфері юриспруденції ефективність локальної нормо- творчості у частині забезпечення охорони праці все ще залишається низькою, тому й Положення про організацію системи управління охороною праці трапляються рідко. А тому навряд чи можна стверджувати, що у цій галузі існує належне правове забезпечення відносин управління охорони праці. Питання