4. Поняття охорони праці

Загальна декларація прав людини встановила право кожного на справедливі та сприятливі умови праці, складовою частиною якого є наявність таких умов пра­ці, що відповідають вимогам безпеки та гігієни.

Ідея необхідності гарантувати безпеку виробництва і охорону здоров’я працівників була сформована також у 1966 році у Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права.

Право на безпечні і нешкідливі умови праці визнано Україною одним з конституційних прав людини і громадянина. Забезпечення цього права здійснюєть­ся за допомогою системи правових, соціально-економічних, організаційно-тех­нічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, що утворюють охорону праці.

Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно – гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

5. Програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.

Закон України «Про охорону праці», визначаючи повноваження органів державного управління охороною праці у нашій державі, передбачає, зокрема, що Кабінет Міністрів України подає на затвердження Верховною Радою України загальнодержавну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. Аналогічні програми галузевого та регіонального рівня згідно із цим законом затверджуються відповідно міністерствами або іншими центральними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. У квітні 2013 року Верховна Рада України затвердила своїм законом Загальнодержавну соціальну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2014-2018 роки. Ця програма має на меті забезпечити комплексне вирішення проблем у сфері охорони праці, формування сучасного безпечного та здорового виробничого середовища, а також мінімізацію ризиків виробничого травматизму, професійних захворювань та аварій на виробництві. Як очікується, виконання Програми дасть змогу: сформувати сучасне безпечне та здорове виробниче середовище; мінімізувати ризики виробничого травматизму, професійних захворювань та аварій на виробництві; знизити до 2018 року коефіцієнт частоти виробничого травматизму і коефіцієнт частоти виробничого травматизму зі смертельним наслідком до показників 0,6 і 0,033 відповідно, зберегти здоров'я та життя 850 і 270 працівників відповідно; забезпечити скорочення соціальних і економічних втрат від негативних наслідків на виробництві та забезпечити стале зростання національної економіки.

Такі програми, зокрема, передбачають комплекс заходів щодо зниження рівня виробничого травматизму і професійної захворюваності працівників, створення належних, безпечних і здорових умов праці на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності, виконання конкретних завдань організаційного, матеріально-технічного, наукового та нормативно-правового характеру у сфері охорони праці, подальше вдосконалення системи управління охороною праці тощо. Програми також передбачають, що досягнення головної мети у сфері охорони праці можливе за умов цілеспрямованої і скоординованої діяльності соціальних партнерів на усіх організаційних рівнях. Це, зокрема, реалізація заходів у здійсненні державної політики з охорони праці в галузі або регіоні та широке впровадження у практичну діяльність позитивного досвіду у цій сфері. Основні заходи програм формуються із врахуванням ризиків про­мислової безпеки у відповідних галузях, і їхня реалізація зорієнтована переважно на такі напрями: вивчення потреб регіону та галузі щодо за­безпечення охорони праці та промислової безпеки на підприємствах, в-установах, організаціях; формування та реалізація ефективної політики охорони праці; забезпечення функціонування об'єктових, галузевих та регіональної систем управління охороною праці; створення цілісної системи регіональних та галузевих соціальних гарантій охорони праці, життя та здоров'я працівників; забезпечення реалізації прав працівників на пільги та компенсації за роботу у важких і шкідливих умовах праці, удосконалення системи пільг та компенсацій, забезпечення їхнього профілактичного характеру; становлення та розвиток соціального партнерства у діяльності щодо забезпечення умов та безпеки праці. Галузеві та регіональні програми поліпшення стану безпеки гігієни праці та виробничого середовища чітко окреслюють перелік основних завдань, які необхідно здійснити для досягнення її ефективного виконання. Переважно такими завданнями є: забезпечення дотримання суб'єктами господарювання нормативно-правових актів з охорони праці; налагодження дієвого контролю за охороною праці на всіх організаційних рівнях; забезпечення функціонування систем управління охороною праці на кожному підприємстві, в установі та організації; започаткування розвитку аудиту охорони праці на виробництві; приведення до нормативних (обмеження впливу) шкідливих і небезпечних факторів на робочих місцях шляхом впровадження новітніх безпечних технологій, нових видів засобів індивідуального та колективного захисту; зниження рівня виробничих ризиків, безпека виробничих об'єктів, устаткування та запобігання аваріям на об'єктах підвищеної небезпеки; удосконалення системи навчання з охорони праці. Передбачається, що виконання цих завдань сприятиме поліпшенню стану охорони праці, його контрольованості та прогнозованості, зменшенню аварій, нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Фінансування заходів, що передбачені регіональними та галузевими програмами, здійснюється у встановленому законодавством порядку за рахунок коштів обласних та місцевих бюджетів, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, роботодавців, а також інших джерел, не заборонених чинним законодавством. Організаційно-методичне забезпечення виконання програм покладається на регіональні управління Держгірпромнагляду та на служби охорони праці відповідних міністерств і відомств.