Для набуття бойових спроможностей та їх нової системи оцінки, у навчальний процес впроваджені стандарти підготовки, які:

• являтимуть собою формалізований опис офіційно встановленого порядку дій військовослужбовців та військово-організаційних структур (в цілому) для виконання бойових завдань у ході підготовки та ведення бойових дій;

• відпрацьовані на всі військово-організаційні структури Збройних Сил України, починаючи з роти (батальйону) до органів військового управління включно;

• дозволяють одночасно готувати та оцінювати рівень навченості військовослужбовців, підрозділів, військових частин, органів військового управління.

Для перевірки навченості підрозділів будуть запроваджені такі форми оцінювання як:

самооцінка – командиром роти, батальйону після завершення відповідного етапу злагодження підрозділу у ході інтенсивного періоду;

оцінка 1 рівня (сертифікація) – командиром бригади (полку) або командувачем оперативного командування після завершення інтенсивного періоду;

оцінка 2 рівня – командуванням виду Збройних Сил України, Генеральним штабом Збройних Сил України, Головною інспекцією Міністерства оборони України, у ході підтримуючого періоду один раз на два роки.

При цьому, перевірку військових частин (підрозділів) передбачається здійснювати шляхом проведення тактичних (тактико-спеціальних), командно-штабних навчань у відповідності зі стандартами підготовки.

Друге навчальне питання Форми та методи проведення занять з основних предметів бойової підготовки.

Кожен командир (начальник) зобов'язаний:

• безпосередньо керувати бойовою підготовкою підлеглих;

• планувати і вчасно ставити завдання щодо організації бойової підготовки;

• постійно удосконалювати професійні знання, методичну майстерність і педагогічну культуру підлеглих командирів;

• особисто проводити навчання і заняття із залученням до навчання 100% особового складу;

• організовувати і контролювати підготовку класних фахівців;

• здійснювати контроль і надавати підлеглим необхідну допомогу в ході бойової підготовки, впроваджувати в бойове навчання використання усього нового, передового, що сприяє підвищенню ефективності навчання і виховання підлеглих;

• проводити заходи щодо створення умов навчання, максимально наближених до бойових, удосконалювати навчальну матеріально–технічну базу.

Одним з найважливіших показників боєздатності і бойової готовності підрозділів і частини в цілому є рівень польової виучки і її основи – тактичної підготовки. Вона дозволяє найбільш повно реалізувати принцип “ вчити війська тому, що необхідно на війні ”, забезпечує комплексне навчання військовослужбовців і підрозділів веденню бою.

У ході бойової підготовки особовим складом набуваються різні знання і уміння. Але практичні навички в діях на поле бою, ефективне застосування озброєння та військової техніки, злагодженість механізованих (танкових) підрозділів і взаємодія їх з підрозділами інших військ і спеціальних військ у різних видах бою удосконалюються тільки на тактичних заняттях і навчаннях. У силу цього тактична підготовка, як процес навчання військ прийомам і способам ведення бою, є головним і визначальним предметом у системі бойової підготовки. У залежності від розвитку озброєння і військової техніки, організаційно-штатної структури підрозділів, характеру і способів ведення бою змінюються і ускладнюються завдання, які вирішуються в ході тактичної підготовки.

У тактичній підготовці використовуються такі форми навчання:

• тактико-стройові заняття;

• тактичні заняття;

• бойові стрільби;

• тактичні навчання.

Тактико-стройові заняття є першим і необхідним ступенем бойового злагодження підрозділів.

Їх сутність полягає в тому, що з підрозділами відпрацьовується техніка виконання прийомів і способів дій у різних видах бою, спочатку по елементах у повільному темпі, а потім у цілому в межах встановленого нормативами часу. Недостатньо засвоєні елементи прийому і прийом в цілому повинні повторюватися доти, поки ті, хто навчається, не навчаться виконувати їх правильно, узгоджено і у встановлений нормативом час.

Тактична обстановка для проведення тактико-стройового заняття може створюватися для відпрацювання кожного навчального питання (нормативу) окремо і не зв'язуватися єдиним задумом. Вона повинна бути не складною, але забезпечувати якісне навчання підлеглих.

У ході цих занять офіцери і сержанти удосконалюють свої навички в управлінні підлеглими підрозділами шляхом віддачі коротких розпоряджень, команд і сигналів, а також визначають без додаткових контрольних занять рівень і якість підготовки підрозділів.

Тактико-стройові заняття можуть проводитися “піший по-машинному” або з використанням озброєння і техніки. Недоліки, виявлені при підготовці відділень (екіпажів), усуваються на початковому етапі підготовки взводів, а виявлені при підготовці взводів – на початковому етапі підготовки рот і, потім, батальйонів.