4. Аналіз використання робочого часу.

Ріст продуктивності праці знаходиться в прямій залежності від використання робочого часу. Кількісною характеристикою використання робочої сили є показники тривалості робочого часу. Максимальне скорочення втрат робочого часу є самим доступним шляхом росту середньорічного виробітку, яке не потребує якихось витрат.

Використання робочого часу по категоріях робітників аналізується за допомогою показників: середня кількість днів відпрацьованих робітником за звітний період (місяць, квартал, рік) і середня тривалість робочого дня.

Перший показник, який характеризує тривалість робочого періоду в днях залежить від таких факторів:

- кількість вихідних і святкових днів;

- кількість днів чергової відпустки;

- кількість днів непрацездатності;

- прогули;

- неявка на роботу з дозволу адміністрації та інші.

Тривалість робочого дня робітника визначають такі фактори:

- величина нормативного робочого тижня;

- час простою;

- час по надурочної роботи;

- час скорочень робочого дня, передбачених законодавством.

Аналіз робочого часу проводиться у визначенні втрат робочого часу та невиробничого його використання. При аналізі використовують дані відділу кадрів та первинні дані таблиць обліку.

При аналізі розраховують фактичне число днів відпрацьованих за рік одним працівником, тобто необхідно поділити відпрацьовану кількість людино-днів за рік всіма робітниками на середньоспискову чисельність робітників. При порівнянні фактичного виходу на роботу одного робітника з плановим виходом (згідно балансу робочого часу) визначають втрати робочого часу чи по надпланові виходи на роботу. Потім , множачи втрати робочого часу, пропущені в середньому одним робітником за рік на плановий середньоденний виробіток одного робітника, визначають зниження середньорічного виробітку одного робітника за рік.

Зниження обсягу продукції за рахунок цілоденних витрат = Зниження середньорічного виробітку одного робітника * фактична середньо облікова чисельність робітників у звітному році

5. Аналіз впливу трудових факторів на продуктивність праці та обсяг продукції.

Подальший аналіз спрямований на вивчення впливу чисельності працюючих та їх продуктивності праці на зміну випуску продукції. Основними завданнями аналізу є визначення виконання плану з випуску продукції чи зміну його в порівнянні з минулим роком, а також з продуктивності праці та чисельності працюючих. Потім визначаються причини змін цих показників і находять резерви росту обсягу продукції за рахунок економічного використання трудових ресурсів, збільшення їх продуктивності праці і раціонального використання робочого часу за рахунок скорочення цілоденних втрат та простоїв.

Розрахунок впливу чисельності і виробітку на обсяг продукції проводять способом ланцюгових підстановок, коли додатково вводиться умовний випуск продукції при фактичній чисельності та плановому виробітку. Потім, порівнюючи фактичний випуск з умовним, визначають вплив виробітку на зміну обсягу продукції, а порівнявши умовний випуск з плановим визначають вплив чисельності на обсяг продукції.

Використовуючи спосіб абсолютних різниць, можна визначити вплив чисельності виробітку на зміну обсягу продукції

Вплив виробітку на зміну продукції = Абсолютне відхилення з виробітку * фактичну чисельність працюючих.

Вплив чисельності на зміну продукції = Абсолютне відхилення з чисельності * плановий виробіток

Таблиця

Аналіз впливу на випуск продукції змін чисельності працівників та виробітку на одного працівника

П о к а з н и к и	Звітний рік		Відхилення від плану (+,-)	Виконання плану, %
	план	фактично
1.Середньооблікова чисельність працівників основної діяльності, осіб	1700	1710	+10	100,6
2.Середньорічний виробіток продукції (робіт, послуг) на 1 працівника, грн.	102658,82	102102,92	-555,9	99,46
3.Обсяг виробленої продукції (робіт, послуг), тис. грн. у тому числі за рахунок змін:	174520	174596	+76	100,4
а) чисельності працівників основної діяльності	(+10)*102658,82/1000=		+1026,6	Х
б)середньорічного виробітку на 1 працівника	(-555,9)*1710/1000=		-950,6	Х

Лекція 7: Аналіз стану і використання фондів

1. Значення і завдання аналізу основних засобів. Джерела інформації.

2. Аналіз показників складу, структури й технічного стану основних фондів.

3. Аналіз використання основних фондів.