3.Аналіз динаміки показників продуктивності праці.
Продуктивність праці – найважливіший показник ефективності виробництва, а її зростання – головний фактор економічного росту. Продуктивність праці характеризує ефективність витрат праці у матеріальному виробництві і визначається кількістю продукції, що виробляється за одиницю робочого часу, чи витратам праці на одиницю продукції. Від рівня та динаміки продуктивності праці залежить багато показників діяльності об’єднань, підприємств: випуск продукції, чисельність персоналу, фонд заробітної плати, собівартість та ін.
Метою аналізу продуктивності праці є – пошук резервів та невикористаних можливостей по зростанню продуктивності праці, розробка заходів, спрямованих на приведення в дію цих резервів.
Основні завдання аналізу продуктивності праці:
Дати оцінку виконання завдання по зростанню продуктивності праці;
Визначити напруженість завдання по зростанню продуктивності праці і визначити приріст продукції;
визначити чинники, що впливають на зміну показників продуктивності праці;
Виявити резерви зростання продуктивності праці.
Джерела інформації: 1ПВ, 2ПВ, 6ПВ, 1П – підприємництво, 1 П-НПП, бізнес-план, матеріали відділу праці та заробітної плати, відділу кадрів, та ін.
Показники продуктивності праці характеризують якісний бік використання робочої сили на підприємстві.
Продуктивність праці визначається двома показниками: кількістю продукції, випущену за одиницю робочого часу, або кількістю часу, витрачено на виготовлення одного виробу, тобто трудомісткістю праці.
Основний напрямок аналізу показників продуктивності праці заключається не тільки в тому, щоб встановити ступінь виконання плану, але й викрити причини його недовиконання чи перевиконання, визначити динаміку росту продуктивності праці і перевірити, як використовуються засоби механізації, чи застосовується ручна праця на основних та допоміжних роботах, чи є внутрішньо змінні і цілоденні витрати робочого часу. При аналізі необхідно визначити резерви росту продуктивності праці, що маються на підприємстві та намітити дійові заходи для їх використання.
У окремих виробничих об’єднаннях (підприємствах) продуктивність праці оцінюється показниками виробітку на одного працюючого промислово-виробничому персоналу (працівника основної діяльності) чи одного робітника. При цьому розрізняють три методи визначення виробітку: вартісний, натуральний, трудовий. Грошовий вимірник має універсальних характер і може бути використанні на будь-якому підприємстві.
Основні показники продуктивності праці:
Середньорічний виробіток на одного робітника, грн.=
обсяг продукції (робіт, послуг), тис. грн. *1000
середньооблікова
чисельність робітників, чол.
Середньоденний виробіток, на одного робітника, грн.=
обсяг продукції (робіт, послуг), тис. грн. *1000
відпрацьовано
всіма робітниками людино-днів
Середньогодинний виробіток на одного робітника=
обсяг продукції (робіт, послуг), тис. грн. *1000
відпрацьовано всіма робітниками людино-годин
або
середньоденний виробіток на одного робітника, грн.
середня тривалість робочого дня в годинах
Крім цього розраховують:
Середньорічний виробіток на одного працівника основної діяльності (ПВП), грн.
=
обсяг продукції (робіт, послуг), тис. грн. *1000
середньооблікова чисельність працівників основної діяльності, чол.
Показники продуктивності праці за звітний рік порівнюється з показниками минулого року, планового періоду.
Ріст годинного, денного та річного виробітку звичайно не співпадають. Розбіжності пояснюються наявністю понад планованих, внутрішньо змінних та цілоденних втрат робочого часу.
З розбіжності у відсотках виконання плану (неоднаковій динаміці) виробітку на одного працюючого та одного робітника можна судити про характер змін у складі ПВП. Випереджаюче зростання виробітку на одного працюючого проти зростання виробітку на одного робітника показує зменшення питомої ваги персоналу, що обслуговує, у складі працюючих.
Різниця у відсотках по середньорічному та середньоденному виробітку одного робітника свідчить про наявність цілоденних втрат робочого часу, наявність внутрішньо змінних втрат робочого часу веде до відставання відсотка виконання плану (неоднакової динаміки) по середньоденному виробітку від відсотка по середнього динному виробітку.