Тема 6.Аналіз виробничих ресурсів і організаційно-технічного рівня підприємства.

Лекція 6 « Аналіз забезпечення підприємства трудовими ресурсами»

1. Значення й завдання аналізу забезпечення підприємства трудовими ресурсами. Джерела інформації.

2. Аналіз забезпечення підприємства трудовими ресурсами.

3.Аналіз динаміки показників продуктивності праці.

4. Аналіз використання робочого часу.

5. Аналіз впливу трудових факторів на продуктивність праці та обсяг продукції.

1. Значення й завдання аналізу забезпечення підприємства трудовими ресурсами. Джерела інформації.

На виконання плану виробництва продукції впливає безліч різноманітних факторів, які при аналізі можна звести у 3 групи:

I група пов'язана з засобами труда (забезпечення підприємства обладнаннями, робочими машинами та їх використання у процесі виробництва).

II група – фактори, які пов'язані з трудом (забезпечення підпри­ємства робітниками та їх використання у процесі виробництва).

III група – фактори, які пов'язані з предметами труда (забезпечення підприємства матеріалами, паливом та їх використання у процесі виробництва).

У ринковій економіці аналіз трудових відносин потребує більше уваги, оскільки робоча сила має вартісну оцінку, а отже є конкурентною на ринку праці, що розширює межі аналітичних досліджень. Критеріями оптимізації трудових відносин стають не лише економічні, а й соціальні параметри.

Кадровому потенціалові підприємства належить провідна роль у розв'язанні науково-технічних, організаційних та економіч­них зобов'язань щодо досягнення поставлених результатів господарювання. Сутність аналізу забезпечення підприємства робочою силою полягає у контролі за правильним та раціональним використанням трудових ресурсів. Ефективне використання трудових ресурсів значною мірою визначає органі­заційно - технічний рівень виробництва, ступінь використання тех­ніки і технології, створення умов для високої конкурентноздатності та фінансової стабільності підприємства.

Основними завданнями аналізу є:

1. Об'єктивна оцінка забезпечення та використання підприємством трудових ресурсів;

2. Визначення чинників і кількісна зміна їх впливу на зміну трудових показників;

3. Пошук шляхів усунення чинників, що негативно впливають на показники та закріплення впливу позитивних;

4. Розробка заходів по приведенню в дію виявлених резервів.

Джерела інформації: 1ПВ, 2ПВ, 6ПВ, 1П – підприємництво, 1 П-НПП, бізнес-план, матеріали відділу праці та заробітної плати, відділу кадрів, та ін.

2. Аналіз забезпечення підприємства трудовими ресурсами.

Трудові ресурси – це частина працездатного населення, що за своїми віковими, фізичними, освітніми даними відповідає певній сфері діяльності. Основними показниками використання трудових ресурсів є дані про чисельність персоналу різних категорій і професій, його кваліфікацією, рівень освіти, плинність праці, продуктивність праці та інші.

Аналіз чисельності працівників підприємства проводиться за трьома показниками:

• списковий склад працівників - показник чисельності працівників на певну дату звітного періоду (як правило, па підприємствах перше й останнє число місяця). До спискового складу включаються: працівники, що не працювали з причин простою; прийняті на роботу з випробувальним терміном або на неповний робочий день; ті, що знаходяться у відрядженнях; ті, що працюють за вахтовим методом, виконують роботи за договорами цивільно-правового характеру; працівники, прийняті для заміщення посад під час хвороби; студенти в період практики тощо;

• середньооблікова кількість штатних працівників - показник, який застосовується для визначення чисельності працівників суб'єкта підприємницької діяльності та ведення спостереження за змінами, які відбуваються на підприємстві у використанні робочої сили, При цьому кожний працівник враховується тільки один раз за місцем основної роботи незалежно від строку договору та терміну робочого дня;

• середньооблікова кількість усіх працівників в еквіваленті повної зайнятості - використовується для визначення середнього рівня доходів працівників. При його обчисленні поряд зі штатними працівниками, які включаються у обліковий склад підприємства, враховують працівників -сумісників, які працюють одночасно па інших підприємствах.

Працівники підприємства за характером участі у виробни­чому процесі розподіляються на працівників основної діяльності, які зайняті безпосередньо виготовленням продукції і невиробни­чий персонал, що зайняті в обслуговуючих та інших господарст­вах.

Аналіз слід починати з визначення забезпечення підприємс­тва робочою силою по кількості. Для цього на підставі форм статистичної звітності та даних бізнес-плану проводять порівняння середньої чисельно­сті усього персоналу за звітний період, а також за категоріями працівників з аналогічними показниками за плануємий період та минулий рік. В результаті аналізу отримують абсолютне відхилення за даними показниками тобто виявляють нестачу,або надлишок робочої сили. Потім дають оцінку отриманим результатам.

Крім того, за категоріями робітників визначається відносне відхилення, тобто порівнюють фактичну чисельність за звітний період з плановою чисельністю, перераховано на % виконання плану по обсягу продукції (планова чисельність х на % виконання плану по обсягу продукції /100).

Для детального аналізу використовують порівняння за кате­горіями працівників, за кваліфікаціями, професіями, статтю, осві­тою, віком. Особливу увагу приділяють категорії робітників у складі працівників основної діяльності, так як вона грає головну роль у процесі виробництва, тобто визначають питому вагу робітників в загальній чисельності працівників основної діяльності.

Перевищення темпу росту за чисельністю робітників над темпом росту за всім персоналом свідчить про зменшення структури працюючих, тобто підвищення питомої ваги робітників у загальній чисельності, що повинно позитивно відбитися на зростанні продуктивності праці.

Враховуючи неможливість чіткої компенсації виробничих підрозділів кадрами певної кваліфікації, застосовують різні форми оволодіння суміжними професіями. Перевіряється забезпеченість підприємства робочими у розрізі ведучих професій на підприємс­тві.

Для оцінки відповідності кваліфікації робітників складності виконуваних робіт порівнюють середні тарифні розряди робіт і робітників, розраховані за середньою арифметичною.

Дефіцит (надлишок) робітників і їх завантаження вста­новлюють на основі фотографії робочого дня.

Подальший аналіз повинен бути цілеспрямований на виявлення причин, які викликали зменшення чи збільшення середньої чисельності робітників. На продуктивність праці та випуск продукції впливає не тільки чисельність робітників, але і їх класифікація, стаж праці, плинності робочої сили, стан трудової дисципліни тощо. Результати оформлюються в таб­лицю.

Збільшення обсягу виробництва у більшості визначається постійністю кадрів, тому у ході подальшого аналізу необхідно проаналізувати показники руху робочої сили: плинність робочої сили, оскільки цей фактор надає істотного впливу використання робочого часу, організацію праці та його продуктивність, коефіцієнт обороту щодо прийому та звільнення робітників, визначити методи підвищення кваліфікації кадрів, їх закріплення.

Показники руху робочої сили характеризується коефіцієнтами:

Коефіцієнт кількість робітників, які вибули за рік

Обороту по = *100%

Звільненню,% середньооблікова чисельність робітників

Коефіцієнт кількість робітників, які вибули за неважливими причинами

Плинності = *100

Робочої сили,% середньооблікова чисельність робітників

Коефіцієнт кількість робітників, яких прийняли та які вибули за неважливими причинами

загального = *100

обороту ,% середньооблікова чисельність робітників

Плинність робочої сили свідчить про серйозні недоліки в організації праці і побуту робітників, гальмує ритм продукти­вності праці та виконання плану продукції, призводить до втрат робочого часу ї додатковим витратам у зв'язку з підго­товкою нових кадрів, призводить до погіршення якості продукції, неповного використання продукції.

Вивчення чисельності, складу та руху робочої сили тісно пов'язане з вивченням продуктивності праці. Рівень продуктивності праці оцінюють за кількістю продукції виробленої одним працюючим за одиницю часу (рік, місяць, зміна, година).