7.4. Операційний важіль
Поділ усієї сукупності операційних витрат підприємства на постійні й змінні їх види дозволяє використовувати механізм управління операційним прибутком, відомий як "операційний важіль". Дія цього механізму заснована на тому, що наявність у складі операційних витрат будь-якої суми постійних їх видів приводить до того, що при зміні обсягу реалізації продукції, сума операційного прибутку завжди змінюється ще більш високими темпами. Однак ступінь такої чутливості операційного прибутку до зміни обсягу реалізації продукції неоднакова на підприємствах, що мають різне співвідношення постійних і змінних операційних витрат.
Співвідношення постійних і змінних операційних витрат підприємства, що дозволяє "включати" механізм операційного важеля з різною інтенсивністю впливу на операційний прибуток підприємства, характеризується "коефіцієнтом операційного важеля", що розраховується за такою формулою:
,
(7.8)
де Ков — коефіцієнт операційного важеля;
Впост – сума постійних операційних витрат;
В0 — загальна сума операційних витрат.
Чим вище значення коефіцієнта операційного важеля на підприємстві, тим більшою мірою воно здатне прискорювати темпи приросту операційного прибутку відносно темпів приросту обсягу реалізації продукції. Іншими словами, при однакових темпах приросту обсягу реалізації продукції підприємство, що має більший коефіцієнт операційного важеля, за інших рівних умов завжди буде більшою мірою прирощувати суму своєї операційного прибутку в порівнянні з підприємством з меншим значенням цього коефіцієнта.
Конкретне співвідношення приросту суми операційного прибутку й суми обсягу реалізації, що досягається при певному коефіцієнті операційного важеля, характеризується показником "ефект операційного важеля". Принципова формула розрахунку цього показника має вигляд:
(7.9)
де Еов — ефект операційного важеля, що досягається при конкретному значенні його коефіцієнта на підприємстві;
∆ВОП – темп приросту валовий операційної прибутку, в %;
∆ОР – темп приросту обсягу реалізації продукції, в %.
Наведена вище принципова формула розрахунку ефекту операційного важеля має ряд модифікацій.
Так, з метою управління маржинальним прибутком підприємства ефект операційного важеля може бути виражений такими формулами:
;
(7.10)
де Еов – ефект операційного важеля;
∆МП – темп приросту маржинальной операційного прибутку, в %;
∆ВОП – темп приросту валового операційного прибутку, в %;
∆ОР – темп приросту обсягу реалізації продукції, в %.
З метою виключення впливу податкових платежів, що включаються в ціну продукції й, що сплачуються за рахунок валового доходу, розрахунок ефекту операційного важеля може бути проведений за такою формулою:
(7.11)
де Еов – ефект операційного важеля;
∆ВОП – темп приросту валового операційного прибутку, в %;
∆ЧОД – темп приросту чистого операційного доходу.
Ця формула найчастіше застосовується для розрахунку операційного важеля на підприємствах торгівлі.
З метою вивчення впливу на операційний прибуток окремо приросту обсягу реалізації продукції в натуральному вираженні та зміни рівня цін на неї для визначення ефекту операційного важеля використовується така формула:
,
(7.12)
де Еол – ефект операційного важеля;
∆ВОП – темп приросту валового операційного прибутку, в %;
ΔОРН – темп приросту обсягу реалізації продукції в натуральному
вираженні (кількість одиниць продукції), в %;
ΔЦо – темп зміни рівня середньої ціни за одиницю продукції,
у %.
Ця формула дозволяє комплексно врахувати вплив на зміну суми операційного прибутку як коефіцієнта операційного важеля, так і зміни цінової політики.
Є й інші більш складні модифікації формули розрахунку ефекту операційного важеля. Однак, незважаючи на розходження алгоритмів визначення ефекту операційного важеля, зміст механізму управління операційним прибутком шляхом впливу на співвідношення постійних і змінних витрат підприємства залишається незмінним.
У конкретних ситуаціях операційної діяльності підприємства прояв механізму операційного важеля має ряд особливостей, які необхідно враховувати в процесі його використання для управління прибутком. Сформулюємо основні з цих особливостей.
1. Позитивний вплив операційного важеля починає проявлятися лише після того, як підприємство досягло точки беззбитковості своєї операційної діяльності.
2. Після подолання точки беззбитковості, чим вище коефіцієнт операційного важеля, тим більшою силою впливу на приріст прибутку буде володіти підприємство, нарощуючи обсяг реалізації продукції.
3. Найбільший позитивний вплив операційного важеля досягається у полі, максимально наближеному до точки беззбитковості (після її подолання).
4. Механізм операційного важеля має і зворотну спрямованість — при будь-якому зниженні обсягу реалізації продукції у ще більшій мірі буде зменшуватися розмір валового операційного прибутку
5. Ефект операційного важеля проявляється тільки в короткостроковому періоді.
Розуміння механізму прояву операційного важеля дозволяє цілеспрямовано управляти співвідношенням постійних і змінних витрат з метою підвищення ефективності операційної діяльності. Це управління зводиться до зміни значення коефіцієнта операційного важеля при різних тенденціях кон'юнктури товарного ринку та стадіях життєвого циклу підприємства.
Управління операційним важелем може здійснюватися шляхом впливу як на постійні, так і на змінні операційні витрати.
При управлінні постійними витратами варто мати на увазі, що високий їх рівень значною мірою визначається галузевими особливостями здійснення операційної діяльності, що визначають різний рівень фондоємності виробленої продукції, диференціацію рівня механізації й автоматизації праці. Крім того слід зазначити, що постійні витрати в меншій мірі піддаються швидкій зміні, тому підприємства, що мають високий коефіцієнт операційного важеля, втрачають гнучкість в управлінні своїми витратами.
Однак, незважаючи на ці об'єктивні обмеження, на кожному підприємстві є досить можливостей зниження при необхідності суми й питомої ваги постійних операційних витрат.
При управлінні змінними витратами основним орієнтиром має бути забезпечення постійної їх економії, тому що між сумою цих витрат і обсягом виробництва і реалізації продукції існує пряма залежність. Забезпечення цієї економії до подолання підприємством точки беззбитковості веде до зростання суми маржинального прибутку, що дозволяє швидше перебороти цю точку. Після подолання точки беззбитковості сума економії змінних витрат буде забезпечувати прямий приріст валового операційного прибутку.
Цілеспрямоване управління постійними й змінними витратами, оперативна зміна їх співвідношення при мінливих умовах господарювання дозволяє збільшити потенціал формування операційного прибутку підприємства.