Тема 7 Управління витратами підприємства

7.1. Значення ефективного управління витратами

7.2. Аналіз структури витрат підприємства

7.3. Аналіз беззбитковості

7.4. Операційний важіль

7.5. Маржинальний аналіз

7.6. Напрями підвищення ефективності управління витратами

7.1. Значення ефективного управління витратами

Залежно від характеру впливу факторів на витрати методи управління витратами поділяють на такі дві групи:

– методи технологічного впливу на витрати;

– методи економіко-інформаційного впливу (рис.7.1).

Технологічний напрям є традиційним та передбачає визначення найбільш оптимальних технологічних рішень щодо виробництва готової продукції з урахуванням широкого кола факторів, а саме:

– виду продукції або послуги;

– наявності та обсягів ресурсів, які потенційно можуть бути використані у виробництві;

– технологічних можливостей галузі (переваг) у боротьбі з конкурентами на ринку;

– наукових розробок та технологічних нововведень, які потенційно зменшать витрачання ресурсів тощо.

Технологічне оновлення є головним напрямом зменшення витрат в перспективі, однак не є виключним.

Економічно-інформаційний напрям  передбачає вибір методів, які дозволяють не лише забезпечити прийняття ефективних рішень щодо величини витрат, їх структури, але й визначити місце витрат як можливого фактора конкурентоспроможності у визначений часовий проміжок у стратегії та тактиці підприємства.

Однією з тенденцій сучасних методів управління витратами є комплексний вплив на величину і структуру до початку понесення витрат

Рис. 7.1. Схема управління витратами підприємства залежно від характеру впливу факторів на витрати

Система управління витратами повинна забезпечувати облік, контроль, планування, аналіз і регулювання витрат з метою зниження продуктивних витрат. Предметна область системи управління витратами являє собою сукупність функціональних областей: постачання, збут, виробництво, персонал.

Управління витратами - це:

• знання того, де, коли й у яких обсягах витрачаються ресурси підприємства;

• прогноз того, де, для чого й у яких обсягах необхідні додаткові фінансові ресурси;

• уміння забезпечити максимально високий рівень віддачі від використання ресурсів.

Управління витратами - це вміння заощаджувати ресурси й максимізувати віддачу від них.

Модель системи управління витратами ієрархічна і має три рівні: рівень підприємства в цілому, рівень підрозділів (центрів витрат), рівень виробів. Цілі різних рівнів ієрархії можуть не співпадати.

1. На рівні підприємства найчастіше використовується цільова функція мінімізації витрат, що має аналог - максимізацію маржинального прибутку.

2. На рівні підрозділів спостерігається великий розкид цілей. Виробничі підрозділи орієнтуються на оптимальне завантаження виробничих потужностей, оптимальне використання ресурсів, мінімальну долю накладних витрат. Допоміжні підрозділи збільшують власну рентабельність, знижуючи долю накладних витрат. Адміністративні підрозділи, являючись джерелом накладних витрат, можуть мати найрізноманітніші цілі - від соціальних до організаційних.

3. На рівні виробів використовується цільова функція максимізації рентабельності, показники витрати-якість та ін.

Перерахуємо переваги ефективного управління витратами:

• виробництво конкурентоспроможної продукції за рахунок більш низьких витрат а, отже, цін;

• наявність якісної й реальної інформації про собівартість окремих видів продукції і їх позицій на ринку в порівнянні із продукцією інших виробників;

• можливість використання гнучкого ціноутворення;

• надання об'єктивних даних для складання бюджету підприємства;

• можливість оцінки діяльності кожного підрозділу підприємства з фінансової точки зору;

• прийняття обґрунтованих і ефективних управлінських рішень.

Однакового збільшення прибутку в абсолютному вимірі можна досягти як за рахунок збільшення обсягу продажів, так і за рахунок зниження витрат усього (див. рис. 7.2).

Для збільшення обсягу продажів найчастіше необхідне додаткове фінансування виробництва, що в ряді випадків є проблематичним або пов'язане з додатковими витратами (наприклад, використанням кредитів банків).

Продаж додаткової кількості виробленої продукції може викликати труднощі через обмеженість попиту, а також привести до додаткових витрат на реалізацію.

Зниження витрат на випуск одиниці продукції надає важливу перевагу перед конкурентами – можливість застосування більше низьких або гнучких цін.

Рис. 7.2 Динаміка прибутку в залежності від змін витрат і обсягів продажів

Система управління витратами передбачає:

• нормування витрат ресурсів;

• планування витрат за їх видами;

• контроль за рівнем витрат;

• облік та аналіз витрат, визначення їх впливу на результати діяльності підприємства;

• пошук та виявлення чинників, що впливають на економію ресурсів підприємства;

• формування дієвої системи мотивації працівників до контролю та зменшення витрат:

• матеріальне стимулювання економії ресурсів та зниження витрат.