- •1. Поняття сім'ї
- •2. Предмет, система та принципи сімейного права
- •2. Порядок укладення шлюбу
- •3. Недійсність шлюбу
- •4. Припинення шлюбу
- •1. Особисті немайнові права та обов’язки подружжя
- •2. Майнові права і обов'язки подружжя
- •3. Шлюбний договір
- •1. Презумпції у сімейному праві
- •2. Особисті немайнові права та обов'язки матері, батька та дитини
- •3. Майнові права та обов'язки матері, батька та дитини
- •1. Усиновлення
- •2. Опіка та піклування над дітьми
- •3. Патронат над дітьми
- •4. Прийомна сім’я як форма влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування
- •5. Дитячий будинок сімейного типу як форма влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування
2. Опіка та піклування над дітьми
Над дітьми, які залишились без батьківського піклування, органом опіки та піклування або судом може бути встановлена опіка чи піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, піклування встановлюється над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Правовідносини, що виникають між опікуном (піклувальником) і підопічним, частково прирівнюються до батьківських, насамперед, щодо виховання дитини і представництва її інтересів.
Опікуном чи піклувальником може бути повнолітня дієздатна особа, яка має здібності та бажання до виховання дітей, не зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, не позбавлена батьківських прав, інтереси якої не суперечать інтересам дитини.
Функції опікуна чи піклувальника виконує заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад. Опікун (піклувальник) повинен дбати про належний рівень виховання дитини, її психічний, фізичний, духовний розвиток, здоров'я. Дитина, як правило, проживає у сім'ї опікуна (піклувальника), якщо не має власного житла. Якщо спілкування дитини з її родичами не суперечить її інтересам, опікун (піклувальник) не повинен цьому перешкоджати. Свої обов'язки він виконує безоплатно.
Опікун не має права без дозволу органів опіки та піклування, які здійснюють контроль за його діяльністю, укладати правочини, а піклувальник – давати згоду на їх укладення, якщо вони виходять за межі дрібних побутових. Такими є правочини, що вимагають нотаріального посвідчення, про відмову від майнових прав підопічного, поділ, обмін та продаж житла, видача письмових зобов'язань. Опікун не має права дарувати від імені підопічного.
Отже, опіка та піклування мають величезне значення як інститут сімейного права. Для більш повного засвоєння питань, пов’язаних із функціонуванням органів опіки та піклування, слід ретельно проаналізувати підзаконні нормативно-правові акти, які рекомендовані до цієї теми.
3. Патронат над дітьми
За договором про патронат орган опіки та піклування передає дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, на виховання у сім'ю іншої особи (патронатного вихователя) до досягнення дитиною повноліття, за плату. Розмір плати визначатимуть сторони за домовленістю. Закон вимагає наявності згоди самої дитини на укладення такого договору. Патронатний вихователь набуває права діяти від імені та в інтересах дитини так само, як опікун (піклувальник).
Обов'язки патронатного вихователя:
– забезпечити дитину житлом, одягом, харчуванням;
– створити умови для навчання, фізичної і духовного розвитку дитини;
– захищати дитину, її права та інтереси як опікун чи піклувальник, без спеціальних на те повноважень.
Припинення договору про патронат:
– за бажанням дитини, що досягла 14 років;
– за бажанням вихователя;
– за взаємною згодою сторін;
– за рішенням суду в разі невиконання вихователем своїх обов'язків.
Договір про патронат може розриватися за згодою сторін або за рішенням суду в разі невиконання вихователем своїх обов'язків або якщо між ним і дитиною склалися стосунки, що перешкоджають виконанню обов'язків за договором.
Отже, інститут патронату хоч і не є достатньо поширеною формою влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, натомість все ж таки займає належне йому місце і є перспективною формою.
