Організація захисту комерційної таємниці на підприємстві

Комерційною таємницею підприємства не може бути інформація, приховування якої може завдати шкоди суспільству. Відповідно до закону України "Про підприємства в Україні" зміст і обсяг відомостей, які становлять комерційну таємницю, визначається керівником підприємства.

До комерційної таємниці варто зарахувати ті відомості, які дають (можуть дати) значні переваги у конкурентній боротьбі, зокрема:

• технологія виробництва;

• технологічні прийоми і обладнання;

• модифікація раніше відомих технологій і процесів;

• результати і програми НДДКР;

• перспективні методи управління;

• цінова і збутова політика;

• порівняльні характеристики власного асортименту і товарів конкурентів з погляду якості, зовнішнього вигляду, упаковки тощо;

• виробничі, комерційні та фінансово-кредитні відносини з партнерами;

• плани підприємства з розширення (згортання) виробництва;

• факти ведення переговорів з питань купівлі-продажу;

• дані, які можуть бути використані для завдання шкоди репутації підприємства;

• інформація про кадри (плинність кадрів, провідні спеціалісти і місця їхньої роботи за сумісництвом);

• наявність засобів і умов для захисту комерційної таємниці.

Інформація про діяльність підприємства не існує сама по собі, а жорстко пов'язана з її носіями: люди, які працюють на підприємстві; паперові документи; відеоплівки; комп'ютерна інформація; телефонні та факсові повідомлення. Потрібно мати на увазі, що головний витік інформації відбувається через людей. Через підкуп, шантаж, переманювання працівників, вивідування відомостей відбувається близько 2/3 витоку інформації. Тому, крім загальних правил охорони майна і інформації, потрібно:

• стратегічно важливі подробиці технологічних процесів тримати в особливому секреті і бажано здійснювати самим керівником;

• стимулювати здібних працівників матеріальними заохоченнями, йти на співробітництво з найздібнішими і брати їх у компаньйони.

Укладаючи трудовий договір між керівником підприємства і співробітником, у ньому необхідно відображати зобов'язання останнього з нерозголошення комерційної таємниці. Наявність подібного документа дає юридичну можливість для керівника підприємства застосовувати різні санкції до праців­ників, які винні у витоку конфіденційної інформації.

Важливим напрямом захисту комерційної таємниці підприємства є стабільність кадрового складу. Якщо склад кваліфікованих спеціалістів постійно змінюється, розробки фірми ставатимуть безкоштовним надбанням конкурентів.

У загальному плані система захисту комерційної таємниці повинна складатися із таких етапів [146]:

1. Визначення предмета захисту, тобто розроблення переліку відомостей, які становлять комерційну таємницю, в яких виділяється найцінніша інформація, яка потребує особливої охорони.

2. Встановлення періодів, протягом яких конкретні відомості є комерційною таємницею.

3. Виділення категорії носіїв конфіденційної інформації: персонал, документи, вироби і матеріали, технічні засоби зберігання, обробка і передача інформації тощо.

4. Складання схеми робіт з конфіденційними відомостями як на підприємстві, так і за його межами.

5. Розробка систематичного допуску до конкретних відомостей, які становлять комерційну таємницю.

1. Розподіл відповідальності за захист конфіденційної інформації між співробітниками.

6. Розроблення конкретних заходів з захисту комерційної таємниці і призначення відповідальних виконавців.

7. Планування дій з активізації і стимулювання осіб, які задіяні у захисті інформації.

8. Перевірка надійності вжиття заходів забезпечення комерційної таємниці.

Сучасному керівникові, якщо він розраховує зайняти гарну позицію у цивілізованій ринковій економіці, необхідно систематично підвищувати свої знання, вчитися на досвіді своїх колег, застосовувати на практиці усе нове і передове в області управління і управлінської діяльності, зокрема консалтинг.