1. Тваринний світ як суб'єкт правової охорони.

Відповідно до Закону України "Про тваринний світ" тваринний світ є національним багатством України, джерелом духовного і естетичного збагачення та виховання людей, об'єктом наукових досліджень, а також важливою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей.

2. Законодавство про тваринний світ.

Відносини в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, об'єкти якого перебувають у стані природної волі, у неволі чи напіввільних умовах, на суші, у воді та повітрі, постійно чи тимчасово населяють територію України або належать до природних багатств її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, регулюються законами України "Про тваринний світ" від 3 березня 1993 р., "Про мисливське господарство та полювання" від 22 лютого 2000 р., "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25 червня 1991 р., постановами Кабінету Міністрів України "Про порядок ведення державного кадастру тваринного світу" від 25 листопада 1994 р., "Про затвердження Положення про мисливське господарство та порядок здійснення полювання" від 20 липня 1996 р. (з внесеними змінами і доповненнями від 19 березня 1997 р. та від 6 липня 1998 р.) та іншими актами законодавства України і Автономної Республіки Крим.

Завданням законодавства України про охорону, використання і відтворення тваринного світу є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення об'єктів тваринного світу з метою збереження та поліпшення середовища перебування диких тварин, забезпечення умов постійного існування всього видового і популяційного різноманіття тварин у стані природної волі, неволі чи напіввільних умовах.

Охорона тваринного світу включає також охорону середовища перебування, умов розмноження, шляхів міграції тварин. Заходи щодо збереження середовища перебування та умов розмноження тварин повинні передбачатися при розміщенні, проектуванні і забудові населених пунктів, введенні в господарський обіг цілинних земель, заболочених, прибережних, чагарникових територій, лісових користуваннях, проведенні геологорозвідувальних робіт. При розміщенні, проектуванні і будівництві залізничних, шосейних, транспортних магістралей повинні розроблятися і здійснюватися заходи, які б забезпечували збереження шляхів міграції тварин.

3. Об'єкти тваринного світу. Суб'єкти, об'єкти, зміст фауністичних правовідносин. Право власності на тваринний світ та його форми. Суб'єкти та об'єкти права власності на тваринний світ. Право використання тваринного світу, його форми та види. Підстави й умови припинення права використання тваринного світу.

Статею 34 Закону України "Про тваринний світ" забороняється введення в експлуатацію об'єктів і застосування технологій без забезпечення їх засобами захисту тварин та середовища їх перебування.

З метою збереження об'єктів тваринного світу користувачі зобов'язані подавати допомогу диким тваринам у разі виникнення стихійного лиха та надзвичайних екологічних ситуацій, які загрожують існуванню тварин, і негайно інформувати про такі випадки Міністерство охорони навколишнього природного середовища України.

В інтересах охорони і раціонального використання тваринного світу можуть бути обмежені права власників і користувачів землі, лісів, інших природних ресурсів.

Закон забороняє самовільне переселення, зокрема вивезення за кордон, акліматизацію і схрещування тварин. Така діяльність допускається в науково-дослідних і господарських цілях з урахуванням висновків відповідних наукових організацій з дозволу органів Мінприроди за погодженням із спеціально уповноваженими державними органами у галузі ведення мисливського і рибного

господарства.

Важливе значення для забезпечення охорони тваринного світу має виховання громадян у дусі гуманного ставлення до тварин, пропаганда цих питань у засобах масової інформації і здійснення державного контролю у галузі охорони та використання об'єктів тваринного світу.

Тваринний світ як об'єкт правової охорони

Тваринний світ є важливою складовою природних багатств України. Він охоплює все різноманіття дикої фауни. Це один з основних компонентів навколишнього природного середовища, джерело духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об'єкт наукових досліджень. Тваринний світ є також важливою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей.

До тваринного світу належать дикі тварини - ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби, а також молюски, комахи та інші, що перебувають у стані природної волі. Тваринний світ надзвичайно багатий. Тільки в Україні нараховується понад 100 видів наземних та багатоводних диких тварин, близько 400 видів птахів.

Не належать до тваринного світу сільськогосподарські та інші домашні тварини, а також ті, що утримуються в неволі або напіввільних умовах для господарських, культурних, наукових, естетичних цілей.

Отже, природоохоронне законодавство розповсюджується лише на диких тварин, що перебувають у стані природної волі. Тварини, які втратили цей стан по волі людини і знаходяться, наприклад, у зоопарках чи тваринницьких господарствах, охороняються правом не як об'єкти природи, а як майно, що належить певним власникам.

Охороні підлягають не тільки тварини, а й середовище їх перебування: нори, хатки, лігва, мурашники, гнізда птахів, боброві загатки та інше житло і споруди.

Тваринний світ суттєво впливає на весь кругообіг речовин у природному середовищі. З ним тісно пов'язане життя рослин. Так, комахи-опилювачі сприяють формуванню рослинного світу. Завдяки птахам, які розносять насіння на дуже велику відстань, відбувається розповсюдження багатьох рослин на великих площах.

Тваринний світ має величезне значення для сільського і лісового господарства. Він відіграє важливу роль в утворенні і підвищенні родючості ґрунтів.

Тваринний світ має велике екологічне значення. Він істотно впливає на різні об'єкти природи: ґрунт, рослинність, біологічну властивість води, адже переважна більшість тварин є природними санітарами.

Різке зменшення тваринного світу негативно впливає на сільськогосподарське виробництво. Головна причина в тому, що від отрутохімікатів у масовій кількості гинуть комахи-опилювачі сільськогосподарських культур. Кількість тварин зменшується в Україні не тільки внаслідок прямого знищення, а й через погіршення екологічних умов.

Тваринний світ широко використовується в наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях.

Використання об'єктів тваринного світу, які перебувають у стані неволі чи напіввільних умовах, може здійснюватися за плату без вилучення тварин із середовища їх перебування.

Вилучення об'єктів тваринного світу з природного середовища із зазначеною метою допускається тільки за спеціальними дозволами, які видаються згідно з правилами, що встановлюються Міністерством екології та природних ресурсів України.

Тваринний світ є також: об'єктом мисливства і рибальства.

Мисливством вважається добування диких звірів і птахів, що перебувають у стані природної волі в межах мисливських угідь, з метою задоволення матеріальних, рекреаційних та інших потреб громадян і народного господарства. Закон України "Про мисливське

господарство та полювання" від 22 лютого 2000 р. визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності юридичних і фізичних осіб у галузі мисливського господарства та полювання, забезпечує рівні права усім користувачам мисливських угідь у відносинах з органами державної влади щодо ведення мисливського господарства, організації охорони, використання та відтворення тваринного світу.

Державне регулювання у галузі мисливського господарства та полювання здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень, а також їх місцеві органи.

Мисливство здійснюється шляхом промислового добування та аматорського і спортивного полювання на диких звірів і птахів. З метою організації та ведення мисливського господарства юридичним і фізичним особам надаються у користування (на строк не менше 15 років) спеціально визначені для цього мисливські угіддя. Користування мисливськими угіддями є платним.

Право на полювання в межах визначених для цього мисливських угідь мають громадяни України, які досягли 18-річного віку, одержали в установленому порядку дозвіл на добування мисливських тварин та інші документи, що засвідчують право на полювання та дозвіл органу внутрішніх справ на право користування мисливською зброєю.

Рибальством вважається промислове добування риби, водних безхребетних і морських ссавців, а також аматорське і спортивне рибальство та добування водних безхребетних у рибогосподарських водоймах.

Правила й об'єкти рибальства, порядок надання в користування рибогосподарських водойм, а також вимоги щодо ведення рибного господарства визначаються в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У порядку спеціального використання об'єктів тваринного світу підприємствам, установам, організаціям і громадянам надається право ведення промислового рибальства та промислу водних безхребетних і морських ссавців на промислових ділянках рибогосподарських водойм, до яких належать усі поверхневі, територіальні та внутрішні морські води, які використовуються (можуть використовуватися) для промислового добування риби та інших об'єктів водного промислу або мають значення для відтворення їх запасів, а також у виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України.

У порядку загального використання об'єктів тваринного світу громадянам дозволяється безоплатне аматорське і спортивне рибальство та добування водних безхребетних для особистого споживання у визначених для цих цілей водоймах загального користування і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування.

Зазначене рибальство та добування водних безхребетних здійснюється на праві спеціального використання об'єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 'Тимчасовий порядок ведення рибного господарства і здійснення рибальства", затверджений Кабінетом Міністрів України 28 вересня 1996 р., регулює відносини у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, ведення рибного господарства та здійснення рибальства. Він передбачає, зокрема, основні вимоги щодо ведення рибного господарства та здійснення рибальства; права та обов'язки користувачів водних живих ресурсів; охорону водних живих ресурсів; відповідальність за порушення законодавства у галузі охорони використання і відтворення водних живих ресурсів.

Дикі тварини можуть належати як до природних ресурсів загальнодержавного значення, так і перебувати в колективній або приватній власності.

До природних ресурсів загальнодержавного значення належать дикі тварини, що перебувають у стані природної волі, а також інші об'єкти тваринного світу, що перебувають у межах територіальних і внутрішніх морських вод, континентального шельфу та виключної (морської*) економічної зони, водойм, що знаходяться на території більш ніж однієї області, державних мисливських угідь, територій природно-заповідного фонду України і лісів державного значення.

Суб'єктом права загальнодержавної власності на тваринний світ є держава в особі Верховної Ради України. Вона може делегувати свої окремі повноваження власника тваринного світу органам державної виконавчої влади в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.

Дикі тварини та інші об'єкти тваринного світу, які вилучені зі стану природної волі або природного середовища, розведені (отримані) в неволі чи напіввільних умовах або набуті іншим дозволеним

законодавством шляхом, можуть перебувати у колективній або приватній власності.

Не можуть передаватися в колективну та приватну власність об'єкти тваринного світу, що становлять особливу природоохоронну, наукову та естетичну цінність, а також види тварин, занесені до Червоної книги України.

Право колективної та приватної власності на об'єкти тваринного світу припиняється в разі:

• жорстокого поводження з дикими тваринами;

• встановлення законодавчими актами України заборони відносно перебування в колективній або приватній власності окремих об'єктів тваринного світу;

• в інших випадках, передбачених законодавством України.

Кожен громадянин України має право: на загальне і спеціальне використання тваринного світу; утримувати в колективній або приватній власності окремі об'єкти тваринного світу; на компенсацію шкоди, завданої дикими тваринами.

Громадяни України зобов'язані: охороняти тваринний світ і середовище перебування диких тварин; сприяти відтворенню відновлюваних об'єктів тваринного світу; подавати допомогу диким тваринам у разі виникнення стихійного лиха та надзвичайних екологічних ситуацій, які загрожують існуванню тварин.

Добування та використання диких тварин, які зазнають лиха, забороняється.

Відносини в галузі охорони, використання і відтворення сільськогосподарських, свійських та інших тварин, що вико­ристовуються для господарських, наукових, культурно-освітніх, виховних, естетичних та інших цілей, регулюються відповідним законодавством України і Автономної Республіки Крим.

Завданням законодавства України про охорону, використання і відтворення тваринного світу є, крім того, збереження і поліпшення середовища перебування диких тварин, забезпечення умов постійного існування всього їх різноманіття у стані природної волі, неволі чи напіввільних умовах.