2. Сучасні тенденції організації навчання

В сучасній практиці дошкільних закладів спостерігаються 2 тенденції в організації навчання. Частина педагогів пропонує відмовитися від колективних занять по математиці, замінивши їх іграми, індивідуальними бесідами та іншими формами роботи. Причому іноді спостерігається взагалі спонтанне, виходячи з інтересів і потреб дітей, вирішення дидактичних задач. При такому підході програмні вимоги реалізуються в основному в невеликих підгрупах за допомогою самостійної діяльності дітей. Такий підхід може мати позитивний результат тільки у грамотного, творчого педагога.

Друга частина педагогів віддає перевагу колективній формі – як одній з провідних форм навчальної діяльності. При цьому індивідуальне і диференційоване навчання використовується в різних повсякденних ситуаціях, тобто в процесі організації різних режимних моментів: під час прийому дітей вранці, в процесі одягання, роздягання, вмивання, а також під час керівництва діяльністю чергових, ігор і т.д. На кожному колективному заняття здійснюється робота з окремими дітьми. Це може бути як тимчасове зниження вимог, активна безпосередня допомога з боку вихователя дітям, які її потребують. Або навпаки, пропозиція деяким дітям розв’язати складні, проблемні завдання, з врахуванням їхніх можливостей та інтересів.

На протязі останнього десятиріччя питання розвивального навчання розглядається в тісному зв’язку з інтеграцією програмних задач, інтеграцію різних видів діяльності. Для дітей молодшого і середнього дошкільного віку більш природним є набуття знань, умінь в конструктивній, зображувальній, руховій діяльності. Тому рекомендується 1-2 рази в місяць проводити інтегроване заняття: математика і малювання; математика і фізкультура; конструювання і математика; аплікація і математика і т.д. При цьому слід розрізняти, коли на занятті з математики використовується як фрагмент (частина заняття) малювання або конструювання, а коли навпаки на занятті з аплікації, фізичної культури на початку або в кінці заняття розв’язуються окремі завдання з математики.

4. Заняття - головна форма організації навчання дошкільників елементам математики

Значення занять з математики.

Заняття є однією з основних форм розвитку елементарних математичних уявлень в дитячому садку.

Заняття – форма дошкільного навчання, у якій вихователь, працюючи з усією групою дітей у визначений режимом час, організовує і спрямовує пізнавальну діяльність з урахуванням індивідуальних особливостей кожної дитини.

Значення занять (за О.Л.Усовою):

• з допомогою занять вдається озброїти дітей знаннями другої категорії, підвищеної складності, достатньо узагальненими;

• заняття організовують і проводяться при провідній і керівній ролі педагога;

• заняття проводяться з постійним складом дітей усієї вікової групи.

За Г.М.Леушиною:

1. на заняттях забезпечується систематичність у роботі, поступове ускладнення програмного матеріалу і методичних прийомів, вправляння дітей;

2. знання діти набувають невеликими дозами і постійно їх закріплюють;

3. діти виявляють активність не тільки тоді, коли виконують самі завдання, а й тоді, коли слухають відповіді інших дітей;

4. засвоєння знань і формування навичок забезпечується багаторазовим повторенням занять з одним і тим самим програмним матеріалом;

5. навчаючі заняття з математики розвивають у дітей специфічну пізнавальну діяльність.

Визначаючи педагогічне значення занять, не радимо їхню роль переоцінювати.

Традиційна, роками відпрацьована система занять, виявилася малоефективною щодо логіко-математичного розвитку. На таких колективних заняттях дидактична мета, зміст і засоби навчання недостатньо диференціюються відповідно до можливостей дітей.

Як зазначає О.Кононко «Ми не заперечуємо проти занять як однієї з можливих форм організації життєдіяльності дошкільника, проте не визнаємо їх основною, і головне, - найпродуктивнішою для даного періоду життя малюка формою, бо чим менша дитина, тим більше значення в її житті мають гра, спілкування та продуктивна діяльність».

Види та типи занять.

За дидактичними цілями є такі заняття:

1. на повідомлення дітям нових знань, формування нових умінь і навичок;

2. заняття на закріплення і систематизацію накопиченого, організованого і стихійного досвіду дітей;

3. заняття на повідомлення нових знань і їх закріплення (комплексні);

4. обліково-контрольні, провір очні заняття;

5. інтегровані заняття: стрижневим у інтегрованому занятті є тема – образ, який розкривається через різні види діяльності. Саме тематичний образ стає стрижнем, навколо якого розгортається пізнавальна діяльність дітей;

6. комбіновані заняття – це заняття, на якому поєднуються різні види діяльності (математика і малювання, математика і природа).

За організацією дітей на занятті:

1. фронтальні (загально-групові) з усіма дітьми групи;

2. групові (10-12 чол.);

3. індивідуально-групові (4-6 чол.);

4. індивідуальні (1-4 чол.).

В практиці роботи з формування елементарних математичних уявлень склалися такі типи занять:

а) заняття у формі дидактичних ігор;

б) заняття у формі дидактичних вправ;

в) заняття у формі дидактичних ігор і вправ.

Заняття у формі дидактичних ігор широко використовуються у молодших групах. В цьому випадку навчання носить незапрограмований, ігровий характер. Мотивація навчальної діяльності також є ігровою. Вихователь використовує методи і прийоми опосередкованого педагогічного впливу: використовує сюрпризні моменти, вводить ігрові образи, створює ігрові ситуації упродовж усього заняття, в ігровій формі і закінчує його. Ці заняття відповідають віковим особливостям дітей: емоційності, потребі в активних діях. Але ігрова форма не повинна бути самоціллю, не повинна заслонювати пізнавальний зміст.

Заняття у формі дидактичних вправ проводяться в усіх вікових групах. Навчання на них набуває практичного характеру. Діти виконують різні вправи з демонстраційним і роздатковим матеріалом, що веде до засвоєння певних способів дій і відповідних математичних уявлень. Вихователь використовує прийоми прямого навчального впливу на дітей: показ, пояснення, вказівки, оцінки. В молодшому віці навчальна діяльність мотивується практичними та ігровими задачами (наприклад, дати кожному зайчику по одній морквині, щоб дізнатися, чи порівну їх); а в старшому віці – практичними або навчальними завданнями (наприклад, виміряти смужки паперу і відібрати певної довжини для ремонту книг).

Заняття у формі дидактичних ігор і вправ є найбільш поширеними в дитячому садку. Цей тип об’єднує два попередніх. Дидактичні ігри і вправи утворюють самостійні частини заняття, що поєднуються у різних комбінаціях між собою. Їхня послідовність визначається програмним змістом і впливає на структуру заняття.

Структура занять з математики

Структурні компоненти заняття:

а) початок заняття (організаційний момент з метою викликати інтерес до змісту заняття; постановка мети; пояснення шляхів її досягнення);

б) хід заняття (організація активної пізнавальної та практичної діяльності дітей);

в) закінчення заняття (аналіз діяльності дітей, їх участі у занятті).

Основна частина заняття як його структурна одиниця включає вправи та інші методи і прийоми, різні дидактичні засоби, спрямовані на реалізацію конкретного програмного завдання. Загальна тенденція така: чим старші діти, тим більші частини в занятті. В другій молодшій групі заняття складається з однієї частини (з однією програмною задачею), в середній групі з однієї-двох, старшій групі – 3-4 частини (програмних завдань).

Навчання на заняттях має проводитись відповідно до дидактичних принципів науковості, доступності, наочності, послідовності і систематичності, врахування індивідуальних особливостей дітей, свідомості і активності, враховуючого і розвиваючого характеру навчання.

У різновіковій групі дитячого садка доцільно використовувати 3 типи занять, а саме:

1-ий тип – всі діти зайняті математикою;

2-ий тип – дві підгрупи зайняті математикою, а третя – зображувальною діяльність або навпаки;

3-ій тип зв'язаний з неоднаковою кількістю занять з математики для різних вікових груп на тиждень. Цей тип може бути двох варіантів. Варіант перший: заняття з двома підгрупами – старшою і молодшою. Варіант другий – заняття з математики вихователь проводить тільки з дітьми старшої групи.