МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ЮРІЯ КОНДРАТЮКА

Кафедра організації і технології будівництва та охорони праці

Розрахунково-графічна робота

з дисципліни «БЕЗПЕКА В ГАЛУЗІ ТА НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ»

Виконав: студент групи 502-МВ

Журба І.М.

Перевірив: к.т.н., доцент Зима О.Є.

Полтава 2016

Задача 1 Прогнозування хімічної обстановки при аварії на хно

Варіант 13

На території Південного вокзалу (м. Полтава) знаходяться ємності із загальним об’ємом 7,5 м³, в яких зберігається СДЯР – аміак. Ємності не обваловані.

Для складання планів реагування і захисту населення виконати:

1. попереднє (довгострокове) прогнозування хімічної обстановки, яка може скластися в результаті аварії з викидом СДЯР на даному підприємстві;

2) аварійне прогнозування хімічної обстановки, якщо вилилося 5,2 т хлору і відомі метеорологічні дані на момент аварії:

• Напрямок і швидкість вітру: південно-східний, 3 м/с.

• Температура повітря: +20^о С.

• Час аварії і погодні умови: день, напівясно.

Стримування розповсюдження отруйної хмари (забудовою, лісосмугою тощо) і час приходу її до житлових кварталів визначити за картою.

В розрахунках прийняти, що частка людей, котрі вміють користуватися найпростішими засобами захисту складає 20%.

Для довідки: Загальна площа м. Полтави - 103,5 км², кількість населення - 310 тис.чол. Густина аміаку у рідкому стані 0,86 т/м³.

Розв’язання: Попередній (довгостроковий) прогноз

1. Приймаємо такі метеорологічні умови на момент можливого виникнення аварії:

- швидкість вітру в приземному шарі v = 1 м/с;

- температура повітря t = +20^оС;

- СВСП – інверсія.

2. Визначаємо масу СДЯР на момент аварії, що прогнозується (з урахуванням заповнення ємкостей на 70% від їхнього об’єму):

т = 0,7Vγ = 0,7∙7,5∙0,86= 4,515 т.

3. Визначаємо глибину розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії на ХНО (табл. 9). Для цього виконуємо лінійну інтерполяцією:

Г_табл = (1,65-1,3)/2∙1,515+1,3 = 1,63 км.

4. Враховуємо поправку на можливе обвалування ємності (табл. 1). Оскільки за умовою задачі ємність не обвалована, отже:

Г´ = Г_табл=1,63 км.

5. Враховуємо поправку на перешкоду на шляху поширення хмари. За картою визначаємо, що об’єкт знаходиться в межах міста. Із табл.3 дізнаємося, що кожен кілометр міської забудови зменшує при інверсії поширення хмари в 3,5 рази. Отже:

Г´´ = Г´- Г´/3,5 = 1,63-1,63/3,5 = 1,16 км.

6. Визначаємо ширину ПЗХЗ:

Ш_ПЗХЗ = 0,3·Г^0,6 = 0,3·1,16^0,6 = 0,33 км.

7. Позначаємо на карті-схемі ЗМХЗ у вигляді кола радіусом 1,16 км, а в ньому, в найнебезпечнішому напрямку, куди може дути вітер (зона міської забудови), – П_ЗХЗ у вигляді еліпса довжиною 1,16 км і шириною 0,33 км.

8. Визначаємо площу зони можливого хімічного зараження (ЗМХЗ) за формулою (1)

S_ЗМХЗ = 8,72·10-3·Г²·φ = 8,72·10^-3 ·1,16²·360 = 4,37 км².

9. Визначаємо площу зони фактичного (прогнозованого) зараження (ПЗХЗ) за формулою (2)

S_ПЗХЗ = 0,081·Г²·4^0,2 = 0,081·1,16·4^0,2 = 0,14 км².

10. Беручи до уваги середню щільність населення міста (310000/103,5 = 2995 чол./км2), визначаємо кількість населення, яке може опинитися в зоні прогнозованого хімічного зараження (ПЗХЗ):

N = 2995*0,14 = 445 осіб.

Припускаємо, що 50% населення перебуватиме в будівлях (445/2 = 223 чол.), а решта – 223 чол. – на вулицях (відкрита місцевість).

За умовами задачі лише 20% людей, що потрапляють в зону зараження, зможуть скористатися найпростішими засобами індивідуального захисту (ЗІЗ), які мають під рукою; це становитиме 223*0,2 = 45 осіб на вулицях і 45 осіб, що перебувають у будинках. Решта 223*0,8 = 178 осіб на вулиці і 178 осіб в будинках – самі собі допомогти не зможуть.