- •Тема 15. Диференційна діагностика інфекцій з синдромом екзантемих Діагностичні критерії інфекційних екзантем
- •Псевдотуберкульоз і скарлатина
- •Скарлатина
- •Клінічні діагностичні критерії
- •3. Період висипань:
- •Ускладнення
- •Специфічна діагностика стрептококової інфекції
- •Стафілококова інфекція і скарлатина
- •Псевдотуберкульоз
- •Клінічні діагностичні критерії:
- •Лабораторна діагностика:
- •Особливості псевдотуберкульозу у дітей раннього віку:
- •Краснуха і скарлатина
- •Краснуха
- •Діагностичні критерії набутої краснухи:
- •Діагностичні критерії вродженої краснухи:
- •Клінічний Протокол з діагностики та лікування краснухи у дітей
- •Діагностичні критерії краснухи:
- •Параклінічні дослідження:
- •Лікування
- •Менінгококова інфекція Менінгококемія типова:
- •1. Загальна частина
- •2. Лікування менінгококемії
- •2.1 Догоспітальний етап
- •2.1.1 Клінічні діагностичні критерії менінгококемії:
- •2.1.2. Надання медичної допомоги дітям з тяжкими формами менінгококемії на догоспітальному етапі
- •2.1.3. Алгоритм надання медичної допомоги дітям з менінгококемією на догоспітальному етапі:
- •2.1.4. Моніторинг стану дитини (спостереження) на догоспітальному етапі
- •3.1. Критерії тяжкості менінгококемії:
- •Прогностична шкала менінгококової септицемії Глазго
- •3.2. Алгоритм надання медичної допомоги дітям з тяжкими формами менінгококемії на першому етапі надання стаціонарної допомоги (црл, соматичне відділення)
- •3.3. Моніторинг стану дитини при тяжких формах менінгококемії в умовах першого етапу надання стаціонарної допомоги:
- •3.4. Заходи для забезпечення моніторингу хворого з тяжкою формою менінгококемії:
- •4. Другий стаціонарний етап надання високоспеціалізованої медичної допомоги при менінгококемії (спеціалізований інфекційний стаціонар – міський, обласний)
- •4.1. Алгоритм надання високоспеціалізованої медичної допомоги дітям з тяжкими формами менінгококемії:
- •4.2. Антибактеріальна терапія [а]
- •4.3. Інфузійна терапія [а]
- •4.4. Лікування двз-синдрому [а]
- •4.5. Симпатоміметична та інотропна підтримка гемодинаміки. [а]
- •4.6. Кортикостероїди
- •4.7. Респіраторна підтримка [а]
- •4.8. Дієтотерапія в умовах інтенсивної терапії [c]
- •4.9. Догляд за шкірою, профілактика і лікування некрозів шкіри [c]
- •5. Лабораторна діагностика мі
- •Вітряна віспа
- •Додаткові дослідження:
- •Диференційна діагностика вітряної віспи
- •Герпетична інфекція
- •Діагностичні критерії простого герпесу:
- •Діагностичні критерії оперізувального герпесу:
- •Додаткові дослідження:
- •Діагностичні критерії
- •Особливості кору в дітей перших місяців життя
- •Лабораторна діагностика:
- •Інструкція щодо організації епідеміологічного нагляду за кором
- •1. Загальні положення
- •2. Порядок забезпечення епідеміологічного нагляду за кором у лікувально-профілактичних закладах
- •3. Порядок забезпечення епідеміологічного нагляду за кором у санітарно-епідеміологічних закладах
- •4. Критерії якості епідеміологічного нагляду за кором:
- •5. Критерії оцінки ефективності епідеміологічного нагляду за кором:
- •6. Головні критерії епідемічного благополуччя:
- •7. Оцінка рівня захворюваності:
- •Повідомлення про спалах кору
- •Особливості лікування і нагляду за дітьми з основними дитячими інфекційними екзантемами
Краснуха і скарлатина
а) спільне:
висипка;
зміни з боку лімфовузлів;
в) відмінне:
висипка дрібно плямиста, є в ділянці носо-губного трикутника, розгинальних поверхнях кінцівок, немає в складках;
лімфовузли задньошийні і потиличні залишаються збільшеними після зникнення висипки;
немає лущення;
лейкопенія, лімфоцитоз.
Краснуха
Краснуха – вірусна інфекція, що перебігає у формі набутої (із повітряно-краплинним механізмом передачі, маловираженими клінічними проявами і доброякісним завершенням) та уродженої (із трансплацентарним механізмом передачі і розвитком тяжких вад плода).
Етіологія: збудник – РНК-вмісний вірус.
Епідеміологія:
– джерело інфекції – хворий чи вірусоносій;
– механізм передачі – повітряно-краплинний, трансплацентарний;
– сприйнятливість – загальна, особливо висока у дітей 2-9 років.
Патогенез:
Набутої краснухи:
1. Вхідні ворота – слизові оболонки носоглотки, де відбувається реплікація вірусу.
2. Гематогенне поширення (вірусемія).
3. Ураження органів і систем.
4. Імунологічна відповідь, видужання.
Уродженої краснухи:
1. Трансплацентарне інфікування плода.
2. Цитодеструктивна дія вірусу, порушення правильного розвитку органів.
3. Формування вад розвитку.
Діагностичні критерії набутої краснухи:
інкубаційний період – 18-23 дні;
продромальний період – 1-2 дні:
– слабовиражений інтоксикаційний синдром;
– слабовиражений катаральний синдром (риніт, фарингіт, катаральна ангіна);
– збільшення задньошийних, потиличних лімфовузлів;
період висипань – 3-4 дні:
– екзантема (дрібноплямиста, блідо-рожева, на обличчі, тулубі, розгинальних поверхнях кінцівок, на незміненому фоні, виникає одномоментно);
– інтоксикаційний синдром (слабовиражений);
– збільшення задньошийних, потиличних лімфовузлів (рідше – поліаденія).
Діагностичні критерії вродженої краснухи:
Тріада:
1. Катаракта.
2. Вади серця.
3. Глухота.
Специфічні ускладнення: менінгіт, енцефаліт, синовіїт.
Підтвердження діагнозу:
1. Гемограма: лейкопенія, лімфоцитоз, поява плазматичних клітин, нормальна ШОЕ.
2. Вірусологічне – виділення вірусу із носоглоткових змивів, калу, сечі, крові.
3. Серологічне – РН, РГГА, РЗК, РІФ.
4. Експрес-методи – люмінесцентно-серологічний, фазово-контрастна мікроскопія, реакція мікроаглютинації, метод Полєва-Єрмольєвої.
5. З метою лабораторної верифікації набутої краснухи згідно Наказу МОЗ України № 44 «Про затвердження клінічного Протоколу з діагностики та лікування краснухи у дітей» (2009 р.) рекомендуються:
- загальний аналіз крові, де очікується лейкопенія, відносна нейтропенія, відносний пинномозк, плазматичні клітини (клітини Тюрка), нормальна ШЗЕ, а також вірогідна різної ступені важкості тромбоцітопенія!;
- серологічні дослідження: реакція нейтралізації, реакція пригнічення пинномозкової, реакція зв’язуванні комплементу, реакція імунофлюоресценції, методом «парних сироваток», де у разі захворювання повинно відбутися зростання титрів антитіл в 4 та більше разів від початкового рівня;
- визначення в крові специфічних антитіл класу M у гострому періоді захворювання методом ІФА;
- визначення сероконверсії – зникнення специфічних IgM і зростання антитіл проти краснухи класу G в динаміці, а також наявність низької пинномоз циркулюючих специфічних IgG;
- молекулярно-біологічні дослідження крові, при необхідності пинномозкової рідини з метою визначення РНК вірусу краснухи за допомогою методу ПЛР.
- окрім того, в «рутинний» план обстеження слід призначати аналіз крові на: кількісний рівень С-реактивного протеїну, АлАТ, АсАТ та загальну креатинфосфоркіназу (КФК). Мета цих досліджень визначити вірогідні ускладнення.
6. З метою лабораторної верифікації природженої краснухи у новонародженого та немовлят згідно Наказу МОЗ України № 44 необхідно виконати наступні дослідження:
- виявлення в крові дитини специфічних антитіл класу M за допомогою метода ІФА;
- моніторинг крові дитини на присутність специфічних IgG протягом 6 -12 місяців, де у разі фетальної краснухи повинно зберігатися високі титри антитіл проти краснухи без падіння їх рівня;
- виявлення РНК вірусу краснухи у крові, сечі, слині, калу, або спинномозковій рідині за допомогою методом ПЛР.
- в загаданому Наказі наголошується, що виявлення в крові специфічних антитіл проти краснухи класу M у дитини без клінічних проявів захворювання вважається, як природжена краснуха.
