3. Порядок забезпечення епідеміологічного нагляду за кором у санітарно-епідеміологічних закладах

3.1. Реєстрація випадків кору чи підозри на це захворювання здійснюється в журналі обліку інфекційних захворювань (форма № 060/О, яка затверджена наказом МОЗ України від 29.12.2000 № 369) на  основі екстрених повідомлень за формою № 058/О, яка затверджена наказом МОЗ України від 29.12.2000 № 369.

3.2. Складання щомісячних звітів щодо захворюваності на кір згідно з формою  № 1 “Звіт про окремі інфекції і паразитарні захворювання”(місячна) та формою № 2 “Звіт про окремі інфекції і паразитарні захворювання” (річна), які затверджені наказом Держкомстату України від 01.09.99 № 299 (із змінами).

 3.3. Узагальнення територіальних щомісячних зведень щодо захворюваності на кір, які надаються лікувально-профілактичними закладами.  Щомісячний звіт з узагальненими даними про захворюваність на кір з регіонів згідно з формою ВООЗ (додаток 1) подається до Центральної санітарно-епідеміологічної станції МОЗ України  до  15 числа кожного місяця, яка,  у свою чергу, направляє узагальнений звіт до  МОЗ України та Європейського регіонального бюро ВООЗ -  до 25 числа кожного місяця.

3.4. Розроблення щорічних планів профілактичних щеплень населення.

3.5. Забезпечення нагляду за проведенням профілактичних щеплень у лікувально-профілактичних закладах.

3.6. Проведення  епідеміологічного розслідування у вогнищах кору.

Епідеміологічне розслідування  кожного випадку захворювання на кір і  з підозрою захворювання на кір здійснюється лише при спорадичній захворюваності.

При середньому та високому рівнях захворюваності на кір епідеміологічне розслідування проводиться лише в організованих колективах  з метою встановлення джерела інфекції, визначення границь вогнища і виявлення контактних осіб.

3.7. Розслідування спалахів кору та складання планів профілактичних та протиепідемічних заходів щодо їх локалізації. Повідомлення про спалах кору (додаток 2) подається до МОЗ України  та Центральної санітарно-епідеміологічної станції  МОЗ України міськими, обласними санітарно-епідеміологічними станціями протягом 24 годин після реєстрації 3 випадків захворювання, проміжні повідомлення - при зростанні захворюваності до 15 та більше випадків, заключне повідомлення - через 21 день після реєстрації останнього випадку захворювання.

3.8. Направлення сироваток крові від хворих на кір та з підозрою на це захворювання до регіональних лабораторій – вірусологічних лабораторій Центральної санітарно-епідеміологічної станції МОЗ України, Донецької та Одеської обласних санітарно-епідеміологічних станцій.

Регіональні лабораторії, у свою чергу, направляють до Центральної лабораторії з діагностики кору позитивні зразки сироваток та 5% сумнівних проб від числа досліджених сироваток крові.

3.9. Вивчення та узагальнення результатів дослідження про стан імунітету, які включають:

- число осіб, обстежених серологічно з метою виявлення наявності і напруженості імунітету проти кору (з указівкою віку обстежених осіб);

- число осіб, у яких за даними серологічного обстеження імунітет до кору відсутній (з указівкою віку серонегативних осіб).

3.10. Проведення епідеміологічного аналізу захворюваності на кір (за роками, місяцями, територіальними одиницями, віковими та соціальними групами населення, вакцинованих, ревакцинованих, нещеплених). Необхідно окремо виділяти  випадки, які сталися на інших територіях, та місцеві випадки захворювань на кір з визначенням територій, вільних від інфекції, та територій, на які було завезено інфекцію випадково, з поширенням та без наступного поширення інфекції.

Захворюваність аналізується як за поточний рік, так і в динаміці за останні 5 років, що є необхідним для об’єктивної оцінки епідемічної ситуації та подальшого її прогнозу. Важливо визначити середньобагаторічний показник захворюваності за цей період, що дає змогу виявити благополучні та неблагополучні території. Окремому аналізу підлягає захворюваність у роки періодичного або епідемічного підйому з установленням причин активізації епідемічного процесу в ці роки.

3.11. Проведення розслідування кожного випадку летальності від кору, зазначеного у повідомленні (додаток 3).

3.12. Проведення епідеміологічного аналізу спалахів кору (за місяцями, роками,  територіальними одиницями, віковими групами населення, причинами виникнення).

3.13. Охоплення щепленнями проти кору (за роками, територіальними одиницями, віковими  та соціальними групами населення).

3.14. Визначення стану імунітету проти кору (за роками, територіальними одиницями, віковими групами населення).

3.15. Здійснення нагляду за умовами зберігання та транспортування імунобіологічних препаратів.