2. Порядок забезпечення епідеміологічного нагляду за кором у лікувально-профілактичних закладах

 

2.1. Виявлення хворих на кір та з підозрою на нього,  установлення діагнозу відповідно до  клінічного визначення випадку захворювання на кір, а також забезпечення реєстрації випадків захворювання на кір в установленому порядку здійснюється лікувально-профілактичними закладами.

2.2. На кожний виявлений випадок захворювання на кір, а також при підозрі на це захворювання медичні працівники  лікувально-профілактичних закладів, а також ті, що займаються приватною практикою, направляють протягом 12 годин екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення (далі – екстрене повідомлення за формою № 058/О, яка затверджена наказом МОЗ України від 29.12.2000 № 369) у територіальну санітарно-епідеміологічну станцію за місцем проживання хворого.

2.3. Кожен випадок захворювання на кір підлягає реєстрації та обліку за місцем його виявлення у журналі обліку інфекційних захворювань відповідно до установленої форми (форма № 060/О, яка затверджена наказом МОЗ України від 29.12.2000 № 369).

2.4. У разі зміни діагнозу закладом охорони здоров’я про це повідомляється не пізніше ніж протягом 12 годин заклад чи установа державної санітарно-епідеміологічної служби, до яких надіслало екстрене повідомлення.

2.5. Щомісяця забезпечується подання звітів щодо захворюваності на кір до обласних санітарно-епідеміологічних станцій, які, у свою чергу, подають інформацію до Центральної санітарно-епідеміологічної станції МОЗ України для подальшого узагальнення та подання інформації до Всесвітньої організації охорони здоров’я (додаток 1).

2.6. Готується щомісячна звітність щодо захворюваності на кір згідно з формою ВООЗ (додаток 1) та направляється до територіальної санітарно-епідеміологічної станції терміном до 15 числа кожного місяця.

2.7. Проводиться облік захворюваності на кір відповідно до тяжкості клінічного перебігу, наявності ускладнень та летальних випадків від кору.

2.8. Направляється повідомлення про летальні випадки від кору до територіальної санітарно-епідеміологічної станції  відповідно до додатка 3.

2.9. Проводиться госпіталізація за клінічними чи епідеміологічними показами.

Обов’язковій госпіталізації підлягають хворі з тяжкими клінічними формами; з дитячих установ з постійним перебуванням дітей (дитячі будинки, школи-інтернати, лікувально-профілактичні та оздоровчі заклади тощо); особи, що проживають у гуртожитках та в незадовільних побутових умовах.

2.10. Медичні працівники лікувально-профілактичних закладів здійснюють забір крові  для серологічного обстеження від усіх хворих і з підозрою на кір, при спорадичній захворюваності та при виникненні спалаху (перші 3-5 випадків) для лабораторного підтвердження випадків захворювань на кір.

2.11. Медичні працівники лікувально-профілактичних закладів забезпечують доставку сироваток крові до вірусологічних лабораторій обласних/міських санітарно-епідеміологічних станцій за формою, затвердженою наказом МОЗ України від 30.12.2003 № 631 “Про створення лабораторної мережі з діагностики кору, краснухи та епідемічного паротиту”.

2.12. У разі виявлення хворого або спалаху на кір в організованих  колективах медичні працівники разом з лікарем-епідеміологом територіальної санітарно-епідеміологічної станції розробляють план протиепідемічних заходів та проводять епідрозслідування, яке передбачає:

- проведення санітарно-гігієнічних заходів;

- максимально можливу ізоляцію групи (класу) від іншого колективу на 21 день;

- заборону приймання нещеплених осіб і осіб без довідки про  щеплення, про перенесене захворювання на кір на термін карантину;

- установлення щоденного медичного нагляду за особами, які знаходились протягом 21 дня у контакті з хворим на кір;

- медогляд осіб, які перебували в контакті з хворим на кір, установлення часу спілкування з хворим, а також імунний статус і наявність захворювання на кір  в анамнезі;

-                вакцинацію контактних осіб у віці від 12 місяців до 30 років, які не хворіли на кір, не щеплені проти кору (не мають документально підтверджених відомостей про щеплення) не пізніше 72 годин з моменту виявлення першого хворого. Діти у віці від 12 місяців до 6 років підлягають щепленню вакциною КПК. Щепленню моновакциною проти краснухи підлягають дівчата 15-річного віку, а хлопці 15-річного віку – моновакциною проти паротиту.

2.13. Складання планів профілактичних щеплень та звітності щодо їх виконання.

2.14. Своєчасне проведення планових профілактичних щеплень здійснюється відповідно до наказу МОЗ України від 31.10.2000 № 276 “Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні”, зареєстрованого в Мін’юсті  України  15.11.2000 за № 824/5045.

2.15. Створення умов зберігання вакцинальних препаратів при необхідному температурному режимі “холодовий ланцюг”, поновлення необхідного для цього холодового обладнання у разі його непридатності у лікувально-профілактичних закладах.