5. 4. Джерела конкурентного права.

Джерела конкурентного праваСьогодні в Україні створено цілісну систему правових та організаційних заходів реалізації конкурентної політики в державі. Принцип державного захисту економічної конкуренції, закріплений в Конституції України, Відповідно до Конституції України:

„Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом”.

„Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом”

2 березня 2002 року набрав чинності Закон України “Про захист економічної конкуренції”, який відкрив якісно новий етап реалізації конкурентної політики. Цей закон, увібравши в себе усі світові досягнення в галузі захисту конкуренції, започаткував перетворення антимонопольного законодавства в законодавство про захист економічної конкуренції.

Відповідно до Господарського кодексу України загальними принципами господарювання в Україні є:

„...рівний захист державою усіх суб’єктів господарювання;

свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом;

вільний рух капіталів, товарів, та послуг на території України;

обмеження державного регулювання економічних процесів...”.

Реалізація зазначених принципів має забезпечити вільний розвиток підприємництва на засадах конкуренції в межах єдиного економічного простору України, що особливо високого рівня відкритості економіки України процесам глобалізації. Так індекс відкритості економіки, який розраховується як співвідношення суми експорту і імпорту до ВВП, в Україні в останні роки складає 100-120 відсотків, тоді як в країнах-членах ЄС він коливається в межах 25-30 відсотків.

Крім зазначених законів принцип захисту конкуренції державою знайшов своє відображення в Законах «Про захист від недобросовісної конкуренції», “Про природні монополії”, «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про рекламу», «Про захист прав споживачів» інших нормативних актах щодо правил здійснення контролю за концентрацією, узгодженими діями, дотримання антимонопольних вимог у процесі перетворення державної власності, визначення ринків та монопольного становища суб’єктів господарювання на них. В цілому норми про захист конкуренції містяться у близько 1000 актах законодавства, в тому числі у понад 150 Законах України.

Запровадженню букви і духу конкуренції у повсякденне життя слугувало і опрацювання органами Антимонопольного комітету понад 3000 проектів актів законодавства, розроблених іншими центральними державними органами, та більше 12000 проектів рішень органів місцевої виконавчої влади та місцевого самоврядування, які повинні були забезпечувати умови, необхідні для розвитку і вдосконалення конкуренції у конкретних випадках. Все це було викликано тим, що становлення конкурентних відносин в Україні відбувалося паралельно із запровадженням конкурентного законодавства та системи контролю за його дотриманням.

Особливе місце серед норм конкурентного законодавства займають норми, що мають організаційний та процедурний характер, які містяться в відомчих актах антимонопольних органів. Характерними ознаками цих актів є підзаконність, спеціалізованість, оперативна розпорядність.

Ці норми розроблені на основі Законів України, Указів Президента Ураїни, актів Уряду і спрямовані на реалізацію положень цих нормативних актів, зокрема це:

Правила розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України 19.04.1994 р. № 5 (зі змінами та доповненнями в ред.. 29.06.1998 № 169.);

Положення про порядок подання заяв Антимонопольного комітету України про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб’єктів господарювання (Положення про концентрацією). Затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України 19.02.2002 р. № 33- р

Положення про порядок погодження з органами Антимонопольного комітету України рішень органів державної влади, органів адміністративно-господарського управління та контролю, органів місцевого самоврядування щодо демонополізації економіки, розвитку конкуренції та антимонопольного регулювання. Затверджено Розпорядженням Антимонопольного комітету України від 01.04.94 р. № 4-р. (зі змінами та доповненнями).

Положення про порядок подання заяв до органів Антимонопольного комітету України про надання дозволу на узгоджені дії суб’єктів господарювання (Положення про узгоджені дії): Затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 12.02.2002 р. № 26-р

Про затвердження Порядку надання Кабінетом Міністрів України дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб’єктів господарювання: Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 219 та ін.

Велике значення в регуляторній діяльності Антимонопольного комітету України займає підготовка та затвердження методичних рекомендацій, прикладом може служити Методика визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання на ринку. Затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 5. 03. 2002 р. № 49 - р інші.

На сьогоднішній день, окрім законодавчих актів у сфері захисту економічної конкуренції досить важливе місце посідають акти органів судової влади, а саме рішення, інформаційні та оглядові листи, роз’яснення президій Верховного та Вищого господарського судів України. Хоча за теорією права та за закон в Україні судові акти (прецеденти) не є джерелами права, але вони носять рекомендаційний характер, а також доволі часто на практиці (мається на увазі практика розгляду справ у суді) досить велика кількість рішень приймається саме у відповідності з цими роз’ясненнями, рекомендаціями. Отже, такими джерелами можна вважати:

1. Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 03.12.2004 № 04-5/3180 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції».

2. Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 11.07.2005 № 01-8/1222 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції».

3. Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 24.10.2006 № 01-8/2361 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням конкурентного законодавства».

4. Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 21.08.2007 № 01-8/741 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням конкурентного законодавства».

5. Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 13.04.2007 № 01-8/229 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства».

Основною метою застосування конкурентного законодавства є :

n охорона і заохочення конкуренції;

n здійснення контролю за суб’єктами господарювання, що мають суттєві економічну владу на товарному ринку;

n регулювання процесів концентрації на товарних ринках і контролю за структурою ринку;

n захист інтересів споживачів;

n сприяння малому підприємництву.

Конкурентне законодавство - правова форма державного регулювання ринкових відносин, що представляють собою сукупність нормативних актів, цілями реалізації яких є відтворення і підтримка добросовісної конкуренції, попередження, обмеження і припинення монопольної діяльності і недобросовісної конкуренції.

Поява такого законодавства в Україні обумовлена необхідністю створення міцної юридичної бази для реалізації комплексу заходів щодо попередження надмірної монополізації виробництва та інших сфер господарювання, а також для заохочення конкуренції як економічного механізму саморегулювання. Тому це законодавство повинно регулювати відносини як між суб’єктами підприємництва, так і між ними, з одного боку, і державного органу, з іншого боку.

5. Конкурентне право як наука та учбова дисципліна.

Наука конкурентного права включає як діяльність з набуття нових знань, так і її результат — систему знань щодо особливостей правового регулювання конкуренції. Безпосередніми цілями цієї науки є опис, пояснення та передбачення правових процесів і явищ у сфері конкуренції. Отже, наука конкурентного права містить певні твердження про стан правового регулювання конкуренції, засоби його вивчення та раціональної зміни. Теоретичною основою науки конкурентного права є економічні (праці класиків економічної думки, теорія макро- і мікроекономіки) та юридичні (зокрема теорія держави і права, адміністративного, цивільного, господарського, кримінального права, цивільного та господарського процесів) науки. Предметом науки конкурентного права є саме конкурентне право як галузь законодавства, практика його застосування підприємцями та органами державної влади, історія виникнення, становлення та розвитку конкурентного права в Україні та за кордоном, методи й засоби вивчення та вдосконалення конкурентного права, а також переваги й недоліки механізму правового регулювання конкуренції. Основна мета науки конкурентного права — дослідження й усвідомлення реального стану правового регулювання конкуренції, визначення ефективних шляхів юридичної підтримки, захисту та збереження конкуренції на ринку. Розробка правових моделей існування конкуренції має спиратися на її економічну сутність. Найпродуктивніше це можна забезпечити максимально тісним і плодотворним взаємозв’язком вчених-юристів та економістів. У свою чергу співробітникам органів законодавчої, виконавчої та судової влади, що розв’язують питання захисту й розвитку конкуренції з практичного боку, доцільно уважніше прислухатися до рекомендацій учених. Наука конкурентного права зарубіжних країн розвивалася разом з самим конкурентним правом та законодавством про захист економічної конкуренції цих країни не один десяток років. Досить згадати більш ніж сторічну історію антитрестового законодавства США. За рубежем щорічно публікуються сотні праць з проблем конкурентного права, у цій сфері інтенсивно працюють спеціалізовані наукові центри та неурядові організації (наприклад, Антитрестовий інститут США). На відміну від зарубіжних країн наука конкурентного права в Україні перебуває лише на стадії становлення, яке з суб’єктивних та об’єктивних причин відбувається доволі повільно. Однак потреба юристів у правових знаннях та глибшому дослідженні законодавства про захист економічної конкуренції постійно зростає, ускладнюється саме законодавство, напрацьовується адміністративна та судово-господарська практика, виникає багато актуальних і нерозв’язаних проблем. Все це свідчить про необхідність розробки стійкої теорії конкурентного права та побудови на її основі ефективного законодавства про захист економічної конкуренції. На цій теоретичній та практичній основі доцільно викладати у вищих навчальних закладах України конкурентне право як навчальну дисципліну. З цією метою Міністерство освіти і науки України розробило та рекомендувало ввести до навчального курсу вищих навчальних закладів та закладів з підвищення кваліфікації нову навчальну дисципліну, за допомогою якої студенти зможуть засвоїти предмет, принципи, методи конкурентного права, шляхи його становлення і подальшого розвитку та багато інших знань, що необхідні особі, яка має справу з сучасними економічними процесами. Нова навчальна дисципліна називається “Конкурентне право України”. Цей курс спрямований на вивчення та дослідження таких положень і напрямів: • предмет, система, методи, джерела конкурентного права; • законодавство, що забезпечує захист конкуренції та регулювання монополій; • політика держави щодо розвитку та захисту конкуренції; • вивчення та дослідження ринку; • вивчення системи органів, які здійснюють в Україні політику захисту та розвитку конкуренції; • дослідження такого явища, як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, їх види та класифікація; • вивчення процесуальних засад щодо розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; • відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції; • дослідження міжнародного досвіду щодо здійснення політики захисту конкуренції. Зазначений навчальний курс розроблявся для його викладання студентам юридичних та економічних факультетів і вузів. Основною метою викладання даного курсу є формування у студентів необхідних правових і економічних знань щодо науки конкурентного права, що невід’ємно пов’язані з . їх професійною підготовкою та подальшою професійною діяльністю. Нова навчальна дисципліна висвітлює основні напрями конкурентного законодавства України. Її мета — допомогти студентам юридичних і економічних вузів та факультетів як у вивченні норм цього законодавства, так і в їх застосуванні у повсякденному житті. Вивчення курсу конкурентного права підвищить правосвідомість осіб, які його вивчають, дасть можливість розкрити юридичні й економічні аспекти науки щодо захисту конкуренції та регулювання монополій, а відтак забезпечить подальше додержання норм законодавства про захист економічної конкуренції майбутніми юристами та економістами.

Контрольні питання:

1. Що є предметом конкурентного права?

Предмет конкурентного права - суспільні відносини, що виникають в процесі формування і розвитку конкурентного середовища (зокрема, відносини що регулюють процес обмеження монопольної діяльності і забезпечення добросовісної конкуренції).