5. Розрахунок тривалості елементів технологічного процесу розформування составів на гірці

Процес розформування состава на гірці складається з окремих операцій: заїзд маневрового локомотива під состав; насув состава на сортувальну гірку; розпуск состава з гірки; осаджування вагонів на сортувальних коліях. Тривалість цих операцій визначається згідно з [3] на основі принципової схеми підсистеми розформування (див. рис. 2) з наведеними відстанями між елементами.

З аїзд маневрового локомотива під состав складається з двох напіврейсів: заїзду від горба гірки у тупик і з тупика під состав. Тривалість цієї операції становить ,

де - тривалість відповідних напіврейсів.

Значення розраховуються згідно з [3] за формулою , (10)

де a, b - емпіричні коефіцієнти, які залежать

від довжини напіврейсу (див. табл. 4);

m - кількість вагонів, які переставляють у напіврейсі.

Таблиця 4
Довжина на-піврейсу, м	а, хв	Довжина на-піврейсу, м	а, хв	Довжина на-піврейсу, м	а, хв
141 ..200	0,90	321 .. 380	1,21	1601 .. 1700	3,24
201 .. 260	1,00	1401 .. 1500	2,89	1701 ..1800	3,43
261 .. 320	1,10	1501 .. 1600	3,06	1801 ..1900	3,63

Довжина першого напіврейсу заїзду згідно з рис. 2 дорівнює

де l_н - довжина колії насуву ;

l_к - корисна довжина колій;l_г - довжина гор-

ловини парку прийому.

Довжину другого напіврейсу становить Довжина елементів приймається згідно з завданням (п. 6).

Приймаючи для прикладу l_н = 100 м, l_кор =850 м, l_г =200 м, визначимо: м, м. З табл. 4 знаходимо: для l=1450 м - а = 2,89 хв, для l=250 м – а = 1,0 хв. Заїзд локомотива здійснюється без вагонів, отже m = 0, і з (10) визначаємо: t = 2,89 хв, t=1,0 хв. Отже, тривалість заїзду становить:

t_З = 2,89 + 1,0 = 3,89  3,9 хв.

Тривалість насуву состава на сортувальну гірку знаходиться як: , (11)

де L_н – довжина маршруту насуву состава до горба гірки.

Згідно з приведеною на рис. 2 схемою, величину L_н можна визначити як L_н = l_н + l_г + l_к - L_с ,

де L_с – довжина состава.

При середній довжині одного вагона l_в = 15 м середня довжина состава дорівнює L_с = l_в M[m].

Для умов прикладу визначаємо: L_с = 15∙49,8 = 747 м; L_н = 100 + 250 + 850 – 747 = 453 м;

хв.

Тривалість розпуску состава залежить від його довжини (L_c) та швидкості розпуску (V_р) і в загальному випадку розраховується як . (12)

Величина в (12) являє собою тривалість розпуску одного вагона. Взагалі m, l_в, V_р являють собою випадкові величини, тому тривалість розпуску окремого состава належить визначати як функцію випадкових величин: . (13)

Параметри розподілу t_р можна розрахувати як

; (14)

(15)

де M[m], D[m] - параметри розподілу кількості вагонів у складі поїзду;

М[_р], D[_р] - параметри розподілу тривалості розпуску одного вагона.

Для розрахунку М[t_р], D[t_р] використовують визначені у п. 3 величини M[m], D[m] та передбачені завданням (п. 4) значення М[_р], υ[_р].

Так, для умов прикладу, маємо:

M[m]=49,8 ваг, D[m]=20,9 ваг², М[_р]=0,20 хв, υ[τ_р] = 0,30.

За цими даними розраховуємо:

(хв/ваг)²;

хв; хв²;

хв; .

Тривалість осаджування вагонів на сортувальних коліях визначається згідно з [3] і в розрахунку на один состав, який був розформований з гірки, знаходиться як:

. (16)

Для умов прикладу хв.

Приймаємо, що осаджування вагонів виконується після розпуску трьох составів, і визначимо тривалість одного осаджування:

хв.