Типові помилки в написанні та оформленні індивідуальних робіт

1. Зміст роботи не відповідає плану роботи або не розкриває тему повністю чи в її основній частині.

2. Сформульовані розділи (підрозділи) не відбивають реальну проблемну ситуацію, стан об'єкта.

3. Мета дослідження не пов'язана з проблемою, сформульована абстрактно і не відображає специфіки об'єкта і предмета дослідження.

4. Автор не виявив самостійності, робота являє собою компіляцію або плагіат; присутнє дослівне переписування книг, статей, запозичення рефератів з інтернет тощо.

5. Не зроблено глибокого і всебічного аналізу нової спеціальної літератури (останні 5-10 років) з теми дослідження.

6. Аналітичний огляд вітчизняних і зарубіжних публікацій з теми роботи має форму анотованого списку і не відбиває рівня дослідження проблеми.

7. Поверхневий виклад основних теоретичних положень вибраної теми, коли автор не розуміє, які проблеми в тексті є головними, а які другорядними.

8. В деяких випадках проблеми, що розглядаються в розділах, не розкривають основних аспектів вибраної для теми письмової роботи.

9. Кінцевий результат не відповідає меті дослідження, висновки не відповідають поставленим завданням.

10. У роботі немає посилань на першоджерела або вказані не ті, з яких запозичено матеріал.

11. Бібліографічний опис джерел у списку використаної літератури наведено довільно, без додержання вимог державного стандарту.

12. Обсяг та оформлення роботи не відповідають вимогам, вона виконана неохайно, з помилками.

Теми рефератів:

1. Світогляд, його природа, структура та історичні типи.

2. Філософія і наука.

3. Філософія і наукова картина світу в ХХ ст.

4. Філософія і релігія.

5. Особистість філософа (філософія як образ життя).

6. Функції філософії.

7. Філософія і політика (ідеологія).

8. Східна філософія: специфіка, основні напрямки та проблеми розгляду.

9. Філософія Давньої Індії: проблема світобудови.

10. Проблема етики у вченні Конфуція.

11. Буддизм: класика і сучасність.

12. Формування Античної філософії: витоки, періодизація, особистості.

13. Проблема буття в античній філософії.

14. Платон як засновник класичного ідеалізму.

15. Політичні вчення античності.

16. Філософія Середньовіччя та її зв'язок з християнською релігією та теологією.

17. Проблема історичного часу у творчості Августина.

18. Спроби доведення буття Бога в середньовічній філософії.

19. Фома Аквінський як основоположник томізму.

20. Гуманістичний та антропоцентристський характер філософії і культури Відродження.

21. Природничонаукові здобутки доби Відродження як основа розвитку науки Нового часу.

22. Природознавство та філософія Нового часу, Ф.Бекон як творець досвідно-індуктивної методології.

23. Р.Декарт як основоположник новоєвропейського раціоналізму.

24. Проблема методу пізнання та епістемологічний поворот у філософії Нового часу.

25. Проблема субстанції в новоєвропейській філософії.

26. Соціально-політичні доктрини філософів Нового часу.

27. Проблеми етики та моральності в новоєвропейській філософії.

28. Взаємозв'язки філософії і математики в епоху Нового часу.

29. Людина як предмет філософського аналізу в добу Просвітництва.

30. Матеріалістичні ідеї французьких філософів ХVІІІ ст.

31. І.Кант як основоположник німецької класичної філософії.

32. Теорія пізнання І. Канта.

33. Проблеми етики в німецькій класичній філософії.

34. Розробка діалектики в німецькій класичній філософії.

35. Соціально-політичні теорії філософів німецької класики.

36. Натурфілософські концепції філософів німецької класики.

37. Порівняльний аналіз; матеріалістичних концепцій французьких матеріалістів і Л.Фейербаха.

38. Марксизм і німецька класична філософія.

39. Гуманістичні ідеї в філософії раннього Маркса.

40. Ленінська версія філософії марксизму.

41. Західний марксизм; поліфонія поглядів.

42. Філософські ідеї Києво-Руської доби, їх зв'язок із міфологією та християнською релігією.

43. Києво-Могилянська Академія як осередок духовності  українського народу.

44. Філософські курси в Києво-Могилянській Академії.

45. Філософська творчість Г.Сковороди.

46. Ідея «серця» в українській філософії.

47. Обґрунтування української національної  ідеї в філо­софській творчості визначних українських Мислителів: (на вибір).

48. Учення про доброчинність та мораль у філософії Д.Соловйова.

49. Людина як центральна проблема філософії з погляду М.Бердяева.

50. Порівняльний аналіз основних проблем класичної та сучасної західноевропейської філософії.

51. Антропологічний  та сцієнтистський напрями сучасної філософії: зв'язки і відмінності.

52. Історичні стадії розвитку та основні проблеми філософії позитивізму.

53. Німецька класична філософія і неокантіанство: взаємозв'язок і суперечності.

54. Філософія і логіка: логічний позитивізм.

55. Герменевтика: історія та сучасність.

56. Розвиток філософської думки від позитивізму до аналітизму.

57. Структуралізм і постмодернізм: проблеми філософського  осмислення культури на зламі тисячоліть.

58. Проблема Бога в традиційній і сучасній релігійній філо­софії.

59. Буття людини як проблема в екзистенціальній філософії.

60. Проблема людини, її сутності та походження в філо­софській антропології.

61. Порівняльний аналіз розуміння Абсолюту в Парменіда і в християнському вченні про Бога.

62. Філософське вирішення проблеми буття як віддзеркалення світогляду епохи (античність, Середньовіччя, Новий час, XX ст.).

63. Проблема буття в філософії М.Хайдегтсра.

64. Онтологічний повороту філософії XX ст.

65. Еволюція поняття «матерія» у філософії і науці.

66. Синергетика: зміст і основні проблеми.

67. Детермінізм як принцип філософського осмислення світу.

68. Порівняльний аналіз субстанційної та реляційної концепцій простору і часу.

69. Історико-філософський аспект ідеї розвитку.

70. Проблема прогресу та його критеріїв.

71. Суспільний та особистісно індивідуальний зміст свідомсті: зв'язок та відмінність.

72. Свідомість і особистість.

73. Проблема свідомості в українській філософії.

74. Проблема свідомості у філософії Сходу.

75. Свідомість та безсвідоме: порівняльний аналіз концепцій К.Маркса та З.Фрейда.

76. Фрейдівські ідеї безсвідомого в художній культурі XX ст.

77. Проблема свідомості у сучасній філософії.

78. Психоаналіз і проблема людини.

79. Проблема людини в екзистенціалізмі.

80. Основні риси марксистського розуміння людини.

81. Расизм і проблема співвідношення біологічного та соціального в людині.

82. Значення і межі проблеми сенсу життя.

83. Поліфонія філософських версій місця людини у Всесвіті.

84. Специфіка розуміння особистості в різних типах культур.

85. Особистість та її свобода в поглядах світових релігій.

86. Проблема свободи й відповідальності особи на сучасному етапі розвитку світової цивілізації.

87. Проблеми життя та смерті наприкінці XX ст. і шляхи їх вирішення.

88. Класична модель культури.

89. Сутність моральної культури.

90. Елітарна та масова культура.

91. Традиційна і сучасна культура.

92. Системи природи і суспільства: спільне та відмінне.

93. Криза світової цивілізації на межі тисячоліть та шляхи вирішення.

94. Проблема людського початку в історії.

95. Специфіка соціального детермінізму.

96. Основні риси техногенної цивілізації.

97. Світова соціально-екологічна ситуація наприкінці XX ст.

98. Глобальні проблеми, їх сутність та шляхи розв'язання.

99. Основні особливості діалектико-матеріалістичної теорії пізнання.

100. Головні напрями розробки гносеологічних проблем у сучасній західній філософії.

101. Структура, форми і функції практики в процесі пізнання.

102. Проблема класифікації форм знання і пізнавальної діяльності.

103. Проблема критерію істини у філософії та науці.

104. Пізнання та інтуїція.

105. Проблема творчості в пізнанні.

106. Критерії та еталони науковості.

107. Природничо-наукове та соціогуманітарне пізнання: подібності і відмінності.

108. Проблема періодизації історії науки.

109. Структура наукової теорії та її основні функції.

110. Класифікація наукових методів і рівні методології,

111. Позанаукове знання і його форми.

112. Сенс і витоки наукових революцій.