Питання для дискусії та самоконтролю:

1. Які, на Ваш погляд, причини зростання інтересу до антропологічної проблематики?

2. Чому багато філософів і мислителів кажуть про людину як таємницю?

3. Які Ви знаєте основні риси пануючого розуміння людини в добу античності, Середньовіччя і в Нові часи?

4. Яка роль діяльнісної парадигми в розумінні людини?

5. Розкрийте зміст поняття «антропосоціогенез» та підходів до розуміння сутності антропосоціогенезу.

6. У чому сутність проблеми співвідношення біологічного та соціального в людині? Які варіанти вирішення цієї проблеми Ви знаєте?

7. Розкрийте зміст понять «індивід», «індивідуальність», «особистість».

8. У чому полягає парадоксальність феномену свободи особистості?

9. Які типи ставлення до життя і смерті Ви знаєте?

10. У чому сенс безсмертя особи?

11. Які шляхи подолання кризи особистості на межі XX та XI ст. Ви можете запропонувати?

12. У чому полягає специфіка філософського аналізу культури?

13. Які найвідоміші концепції та визначення культури Ви знаєте?

14. Чи існує прогрес у культурі?

Рекомендована література

Основна:

Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. – Львів, 2010.

Щерба С.П., Заглада О.А. Філософія: Навчальний посібник. – К., 2011.

Лузан А.О. Вступ до філософії: Навчальний посібник. – К., 2012.

Сидоренко О.П. Філософія: Підручник. – К., 2010.

Данильян О.Г., Тараненко В.М. Філософія: Підручник. – К., 2011.

Додаткова:

Л. Тейяр де Шарден П. Феномен людини. // Читанка з історії філософії: У 6 кн. - Кн. 6: Зарубіжна філософія XX століття. . - К., 1993. - С. 215-218.

Сартр Ж-П. Первичное отношение к другому // Проблема человека в западной  философии. - М.: Прогресс, 1988.

Человек: мыслители прошлого и настоящего о его жизни, смерти и безсмертии XIX в.-М., 1995.-528 с.

Г'юм Д. Трактат про людську природу. - К.: Всесвіт., 2004. - 550 с.

Алексеев В.П. Становление человечества. - М., 1984.

Ананьев В.Г. О проблемах современного человекознания. -М.,1977.

Андреев И.Л. Происхождение человека и общества. - М.,. 1982.

Библер В. С. Культура. Диалог культур // Вопр. философии. -1989.-N6.

Ватин И.В. Человеческая субьективность. - Ростов н/Д., 1984.

Григорьян Б. Т. Философия о сущности человека. - М., 1973.

Григорьян Б.Т. Философская антропология, - М., 1982.

Григорьян Б.Т. Человек. Ero положение и призвание в современном мире. - М., 1986.

Давыдов Ю.Н., Роднянская И.Б. Социологая контркультуры. -М., 1980.

Здравомыслов А.Г. Потребности. Интересы. Ценности. - М., 1986.

Злобин Н.С., Межуев В.М. Культура-человек-философия: к проблеме интеграции и развития // Вопр. философии. - 1982. - N 1.

Каган М.С. К вопросу о понимании культуры // Филос. науки.- Í989.-N 12.

Каган М.С. Человеческая деятельность. - М., 1974.

Кон И.С. В поисках себя. - М., 1984.

Мысливченко А.Г. Человек как предмет философского познания. - М., 1972.

Трубников H.H. Время человеческого бытия. - М., 1987.

Методичні поради для підготовки до практичних занять

При підготовці до семінарського заняття студенту насамперед необхідно ознайомитись з темою та питаннями, винесеними на обговорення. Наступним кроком є підбір літератури, яку студент опрацьовує. Необхідно уважно прочитати розділи чи параграфи з підручника, що стосуються теми. Враховуючи те, що студенти не завжди можуть послідовно і логічно викладати вивчений матеріал перед аудиторією – рекомендуємо писати плани-конспекти. План-конспект – це тезисний конспект вивченого матеріалу, з виписаними основними фактами, датами, іменами, які не завжди вдається відразу запам’ятати. Такий вид самостійної роботи дає можливість студентам не тільки добре відповідати, але й краще повторити вивчений матеріал.

Семінарські заняття є вагомою складовою навчальної роботи. Досвід проведення семінарів свідчить, що підготовані завчасно доповіді дозволяють глибше пізнати навчальний матеріал, розширюють дискусію, формують навички роботи з аудиторією. Процес підготовки семінарської доповіді включає в себе такі етапи:

• вибір теми доповіді;

• осмислення проблеми;

• визначення характеру виступу;

• постановка мети та завдань доповіді;

• побудова логічної схеми;

• збір матеріалу;

• аналіз матеріалу;

• складання плану, тез доповіді;

• написання тексту доповіді.

Доповіді зачитуються в присутності учасників семінару і критично аналізуються викладачем та студентами. Виступ та обговорення доповіді покликані не лише формувати навички дослідника, аналітика, а й публічної особи, яка спроможна відстоювати власні позиції. Для більш детального аналізу доповіді зазвичай призначається опонент, який заздалегідь знайомиться з доповіддю та готує на неї рецензію. Обсяг доповіді встановлюється викладачем, як правило, це 3 – 5 сторінок друкованого тексту (14 кегль, 1,5 інтервал, шрифт Times New Roman, поля – 2 см з усіх боків). Для змістовного та широкого обговорення бажано попередньо надати учасникам семінару тези доповіді для ознайомлення.