Питання для самостійної роботи, реферати:

1. Головні напрями розробки гносеологічних проблем у сучасній західній філософії.

2. Структура, форми і функції практики в процесі пізнання.

3. Проблема класифікації форм знання і пізнавальної діяльності.

4. Проблема критерію істини у філософії та науці.

5. Пізнання та інтуїція.

6. Проблема періодизації історії науки.

7. Структура наукової теорії та її основні функції.

8. Класифікація наукових методів і рівні методології.

9. Позанаукове знання і його форми.

10. Сенс і витоки наукових революцій.

Питання для дискусії та самоконтролю:

1. Що таке знання і пізнання?

2. Які основні етапи розробки проблем пізнання в історії філософії Ви знаєте?

3. Що є предметом гносеології та яка її відмінність від епістемології?

4. Який зв'язок між пізнанням і практикою?

5. Розкрийте зміст понять «об'єкт» ї «суб'єкт пізнання».

6. Що таке істина, які її властивості та критерії?

7. У чому полягає сутність хиби?

8. Які пізнавальні здібності людини Ви знаєте? Розкрийте їх зміст.

9. Як можуть співвідноситись пізнання і віра?

Рекомендована література

Основна:

Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. – Львів, 2010.

Щерба С.П., Заглада О.А. Філософія: Навчальний посібник. – К., 2011.

Лузан А.О. Вступ до філософії: Навчальний посібник. – К., 2012.

Сидоренко О.П. Філософія: Підручник. – К., 2010.

Данильян О.Г., Тараненко В.М. Філософія: Підручник. – К., 2011.

Додаткова:

Алексеев П. В., Панин А. В. Теория познания и диалектика. – М.,1991.

Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста. – М., 1988.

Голдстейн М., Голдстейн И. Как мы познаем. – М., 1984.

Гадамер, Ганс-Георг. Істина і метод. Основи філософської герменевтики: В 2 т. – Т. 1. – К., 2000.

Рассел Б. Человеческое познание, его сфера и границы. – Киев, 1997.

Ильин В.В. Критерии научности знания. – М., 1989.

Карнап Р. Философские основания физики. – М., 1971.

Койре А. Очерки истории философской мысли. О влиянии философских концепций на развитие научных теорий. – М., 1985.

Кун Т. Структура научных революций. – М., 2009.

Лакатос И. Доказательства и опровержения (Как доказывают теоремы). – М., 1967

Лекторский В.А. Эпистемология классическая и некласическая. – М., 2001.

Поппер К. Логика и рост научного знания. – М., 1983.

Пуанкаре А. О науке. – М., 1983.

Современные теории познания / Отв. ред. В.А.Лекторский. – М., 1992.

Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки. – М., 1986.

Тема 10. Людина як предмет філософського аналізу: філософська антропологія і філософія культури.

План семінару:

1. Основні концепції антропогенезу: креаціоністська, еволюційна, космічна.

2. Людина як єдність біологічних, соціальних та духовних характеристик. Співвідношення понять людина, індивід, особа, особистість.

3. Діяльність як спосіб існування людини. Структура діяльності.

4. Поняття культури, її основні характерні риси. Специфіка філософського аналізу культури як підвалини людського буття.Типологія культури. Цивілізація, її співвідношення з культурою.