1. Приймання інформації

Одним з етапів діяльності людини-оператора є приймання інформації про стан об’єкта управління. Основними психічними процесами, що забезпечують приймання інформації є: відчуття, сприймання, мислення, уява.

Відчуття - є найпростішим психічним пізнавальним процесом відображення окремих властивостей предметів та явищ, що діють на органи чуття. В інженерній психології відчуття розглядаються не тільки як чуттєвий образ, але й як сенсорна діяльність людського організму, що може виражатись як у внутрішніх процесах, так і в зовнішніх рухах (наприклад, зорове відчуття не може виникнути при нерухомості очей, воно завжди нею супроводжується) (Г.К.Середа).

Приймання оператором інформації в інженерній психології розглядається, як процес формування перцептивного образу, тобто відображення у свідомості людини властивостей об’єкта, що на неї діє. Цей процес складається з чотирьох стадій: знаходження, розрізнення, ідентифікація та впізнаня. (Г.К. Середа, Ю.Л. Трофімов, Б.Ф Ломов). Фізілогічною основою формуваня перцептивного образу є робота аналізаторів. Виділяють такі загальні характеристики аналізаторів:

-Чутливість, характеризується абсолютним (нижнім та верхнім), диференціальним і оперативним порогами.

Поняття диференціального порогу є недостатнім в інженерній психології, оскільки характеризує граничні можливості аналізатора і не може бути використаний для розрізнення алфавіту сигналів. Тому в інженерній психології використовують поняття оперативного порогу, що характеризується не мінімальною, а оптимальною величиною розрізнення сигналів. Тобто це розрізнення мінімальної розбіжності сигналів з максимальною точністю та швидкістю.

Також в інженерній психології застосовуються поняття часового та просторового порогу, які можуть бути абсолютними, диференційними і оперативними.

- Адаптивність, характеризується змінами чутливості аналізатора при змінах умов його роботи.

- Вибірковість, характеризується вибором певних подразників з усіх, що діють у той момент (Г.К.Середа, Ю.Л.Трофімов, Б.Ф Ломов, М.А. Котик).

А) характеристика зорового аналізатора

Рецептором зорового аналізатора є око, а подразником – світлова енергія. За допомогою зорового аналізатора людина-оператор сприймає 90% інформації. Зоровий аналізатор має енергетичні, просторові, інформаційні та часові характеристики.

До енергетичних характеристик відноситься:

• яскравість, що визначається потужністю та світловіддачею самого об’єкта.

• контрастність, дає змогу розрізняти об’єкти на фоні інших об’єктів; вона може бути двох видів: пряма (предмет темніший за фон) і зворотня (предмет світліший за фон. Робота у прямому контрасті більш сприятлива.

• заліплююча яскравість, визначається розміром освітленої поверхні. яскравістю сигналу, рівнем адаптації ока.

• відносна видимість визначається залежністю чутливості ока від довжини електромагнітної хвилі.

Інформаційні характеристики зорового аналізатора визначаються пропускною здатністю – кількість інформації, яку може сприйняти аналізатор за одиницю часу.

До просторових характеристик відноситься:

• гострота зору – властивість ока розрізняти дрібні деталі об’єкта;

• поле зору – має три зони: центральне поле, поле ясного бачення, переферичне поле;

• обсяг сприймання – кількість об’єктів, яку охоплює людина за одну фіксацію ока, (за симультанне сприймання).

До часових характеристик відносяться:

• латентний період - це час до виникнення відчуття з моменту подання сигналу; залежить від потужності сигналу, значущості, складності.

• період інерції відчуття, залежить від характеристик сигналу та від наступного сигналу (чи загасить він дію попереднього).

• критична частота мерехтіння – це частота з якою відбувається злиття поточних образів подразників у єдиний образ об’єкта;

• час адаптації: адаптація буває двох видів: темнова – перехід від світла до темряви; світлова – перехід від темряви до світла; час адаптації може становити десятки хвилин при темновій і хвилини чи частки хвилин при світловій.

- тривалість інформаційного пошуку визначається структурою інформаційного поля, складністю завдання, професійним досвідом оператора. Важливу роль в інформаційному пошуці відіграють рухи очей, що бувають пошукові та гностичні. (Г.К. Середа, Ю.Л. Трофімов, Б.Ф. Ломов, М.А. Котик).