Семинарское занятие № 1

II. Завдання для самостійної роботи (виконуються письмово)

2.1. Розкрити співвідношення понять «Вікова психологія» і психологія віку.

ВІКОВА ПСИХОЛОГІЯ – галузь психологічної науки, яка вивчає особливості формування особи на різних етапах її розвитку, а також закономірності переходу з одного вікового етапу на іншій.

З періодами людського життя пов'язане поняття віку. Вік - це якісно своєрідна сходинка психічного розвитку людини, що зале жить від конкретних історичних умов, а також - у другому своєму значенні - вік позначає весь життєвий шлях живої істоти. Розкриваючи питання періодизації психічного розвитку, ми переважно користуємось першим зі значень поняття віку. Відлік віку починають від народження до фізичної смерті. Поняття «вік» - багатоаспектне, виступає у кількох формах - як хронологічний, біологічний, соціальний і психологічний вік. Л. С. Виготський дає таке означення психологічного віку: «Новий тип будови особистості й її діяльності, ті психічні й соціальні зміни, які вперше виникають на даному віковому етапі і які у найголовнішому і основному визначають свідомість дитини, її ставлення до середовища, її зовнішнє і внутрішнє життя, весь хід її розвитку в даний період». В процесі свого розвитку кожна людина проходить через вікові періоди. Кожен з них характеризується своїми психофізіологічними особливостями і певною тривалістю.

ВІК – категорія, службовка для позначення тимчасових характеристик індивідуального розвитку.

ПСИХОЛОГІЧНИЙ ВІК – певний, якісно-своєрідний ступінь онтогенетичного розвитку, обуславливаемая закономірностями формування організму, умовами життя, навчання і виховання, що має конкретно-історичне походження.

ВИСНОВКИ про поняття віку та характеристику його у психології: - вік - це якісно своєрідна сходинка психічного розвитку людини, що залежить від конкретних історичних умов; - психологічний вік (за Л. С. Виготським) - це новий тип будови особистості й її діяльності; - кожен віковий період характеризується (за Л. С. Виготським) на основі соціальної ситуації розвитку, особистісних новоутворень та ведучої діяльності.

Розвиток психіки - діалектичний, суперечливий, стрибкоподібний процес, що складається з кількох ступенів і відбувається у вигляді спіралі. Наявність неоднорідних етапів розвитку дозволяє розглядати його періодизацію, тобто надає можливість поділити процес становлення особистості на періоди, кожен з яких підготовлюється попереднім й зумовлює наступний, роблячи свій неповторний внесок у розвиток структуру систематичного дослідження людського пізнання, що складається з 7  послідовних етапів.

2.2. Опишіть структуру систематичного дослідження людського пізнання, що складається з 7 послідовних етапів

Общая психология, изучая человека, исследует его личностные особенности и познавательные процессы (а это все психологические функции, такие как речь, мышление, воображение, память, ощущения, внимание, восприятие), благодаря которым человек познает окружающий его мир, получая и осваивая всю поступающую информацию. Познавательные процессы играют большую роль в формировании знаний.

Личность включает в себя свойства, которые определяют дела, поступки человека, эмоции, способности, диспозиции, установки, мотивации, темперамент, характер и волю. Теоретические и практические знания о воспитании и обучении детей неразрывно связаны со всеми отраслями психологии, такими как:

1) генетическая психология;

2) психофизиология;

3) дифференциальная психология;

4) возрастная психология;

5) социальная психология;

6) педагогическая психология;

7) медицинская психология. Генетическая психология занимается исследованием механизмов психики и поведения, унаследованных от родителей, изучает их обусловленность генотипом. Дифференциальная психология занимается изучением индивидуальных особенностей человека, отличающих его от других. В возрастной психологии эти различия представлены по возрастам. Социальная психология исследует взаимоотношения людей в социуме: на работе, дома, в институте, в школе и т. д. Знания социальной психологии очень важны для организации результативного процесса воспитания.

Педагогическая психология занимается изучением процессов воспитания и обучения, созданием их новых методов, учитывая особенности каждого возраста.

Медицинская психология (а также патопсихология и психотерапия) изучает возникающие отклонения в психике и поведении человека от принятой нормы.

Главными целями этих отраслей психологии являются исследование и объяснение причин возникновения различных психических нарушений и отклонений, а также создание методов по их предотвращению и коррекции (лечению).

Существует еще одна отрасль в психологии – юридическая, которая имеет большое значение в воспитании. Она исследует возможности человека усваивать правовые нормы и правила.

Сама возрастная психология делится на несколько разделов: детская психология, психология юности, психология зрелого возраста и геронтопсихология.

Все эти отрасли психологии тесно взаимосвязаны, так как незнание или непонимание одной из них является большим недостатком в процессе формирования обучения и воспитания. Психологические процессы каждого возраста имеют свои особенности, и, для того чтобы избежать или грамотно устранить возникающие проблемы, необходимы знания иных отраслей психологии.