МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ЮРІЯ КОНДРАТЮКА

Кафедра організації і технології будівництва та охорони праці

Розрахунково-графічна робота

з дисципліни «БЕЗПЕКА В ГАЛУЗІ ТА НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ»

Виконав: студент групи ________

________________

Перевірив: к.т.н., доцент Зима О.Є.

Полтава 2016

Задача 1 Прогнозування хімічної обстановки при аварії на хно

Варіант 2

На території АТ "Полтавахолод" (м. Полтава) знаходяться ємності із загальним об’ємом 10 м3, в яких зберігається СДЯР – аміак. Ємності не обваловані.

Для складання планів реагування і захисту населення виконати:

1. попереднє (довгострокове) прогнозування хімічної обстановки, яка може скластися в результаті аварії з викидом СДЯР на даному підприємстві;

2) аварійне прогнозування хімічної обстановки, якщо вилилося 5,2 т хлору і відомі метеорологічні дані на момент аварії:

• Напрямок і швидкість вітру: північно-східний, 3 м/с.

• Температура повітря: +20оС.

• Час аварії і погодні умови: день, напівясно.

Стримування розповсюдження отруйної хмари (забудовою, лісосмугою тощо) і час приходу її до житлових кварталів визначити за картою.

В розрахунках прийняти, що частка людей, котрі вміють користуватися найпростішими засобами захисту складає 20%.

Для довідки: Загальна площа м. Полтави - 103,5 км2, кількість населення - 310 тис.чол. Густина аміаку у рідкому стані 0,86 т/м3.

Розв’язання: Попередній (довгостроковий) прогноз

1. Приймаємо такі метеорологічні умови на момент можливого виникнення аварії:

- швидкість вітру в приземному шарі v = 1 м/с;

- температура повітря t = +20 оС;

- СВСП – інверсія.

2. Визначаємо масу СДЯР на момент аварії, що прогнозується (з урахуванням заповнення ємкостей на 70% від їхнього об’єму):

т = 0,7Vγ = 0,7∙5,2∙0,86= 3,13 т.

3. Визначаємо глибину розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії на ХНО (табл. 9). Для цього виконуємо лінійну інтерполяцією:

Гтабл = (1,65-1,3)/2∙0,13+1,3 = 1,33 км.

4. Враховуємо поправку на можливе обвалування ємності (табл. 1). Оскільки за умовою задачі ємність не обвалована, отже:

Г´ = Гтабл=1,33 км.

5. Враховуємо поправку на перешкоду на шляху поширення хмари. За картою визначаємо, що об’єкт знаходиться в межах міста. Із табл.3 дізнаємося, що кожен кілометр міської забудови зменшує при інверсії поширення хмари в 3,5 рази. Отже:

Г´´ = Г´/3,5 = 1,33/3,5 = 0,38 км.

6. Визначаємо ширину ПЗХЗ:

ШПЗХЗ = 0,3·Г0,6 = 0,3·0,380,6 = 0,17 км.

7. Позначаємо на карті-схемі ЗМХЗ у вигляді кола радіусом 0,38 км, а в ньому, в найнебезпечнішому напрямку, куди може дути вітер (зона міської забудови), – ПЗХЗ у вигляді еліпса довжиною 0,38 км і шириною 0,17 км.

8. Визначаємо площу зони можливого хімічного зараження (ЗМХЗ) за формулою (1)

SЗМХЗ = 8,72·10-3·Г2·φ = 8,72·10-3 ·0,382·360 = 0,45 км2.

9. Визначаємо площу зони фактичного (прогнозованого) зараження (ПЗХЗ) за формулою (2)

SПЗХЗ = 0,081·Г2·40,2 = 0,081·0,382·40,2 = 0,015 км2.

10. Беручи до уваги середню щільність населення міста (310000/103,5 = 2995 чол./км2), визначаємо кількість населення, яке може опинитися в зоні прогнозованого хімічного зараження (ПЗХЗ):

N = 2995*0,45 = 1357 осіб.

Припускаємо, що 50% населення перебуватиме в будівлях (1357/2 = 677 чол.), а решта – 678 чол. – на вулицях (відкрита місцевість).

За умовами задачі лише 20% людей, що потрапляють в зону зараження, зможуть скористатися найпростішими засобами індивідуального захисту (ЗІЗ), які мають під рукою; це становитиме 678*0,2 = 136 осіб на вулицях і 136 осіб, що перебувають у будинках. Решта 678*0,8 = 542 осіб на вулиці і 542 осіб в будинках – самі собі допомогти не зможуть.

11. За таблицею 6 спрогнозуємо максимальну кількість людей, які можуть постраждати в зоні ПЗХЗ, перебуваючи на відкритій місцевості:

• без ЗІЗ (100%) – 678 чол.,

• у простіших ЗІЗ (50%) – 136*0,5 = 78 чол.

У будівлях:

• без ЗІЗ (50%) – 678*0,5 = 339 чол.,

• у простіших ЗІЗ (30%) – 136*0,3 = 40 чол.

Таким чином, прогнозована кількість постраждалих становитиме 678+78+339+40 = 1136 чол.

Структура втрат серед постраждалих найімовірніше розподілиться таким чином:

• 25% уражених отримають легкі отруєння, тобто 1136*0,25 = 284 особи;

• 40% уражених отримають отруєння середньої тяжкості, тобто 1136*0,4 = 454 осіб;

• 35% уражених отримають смертельні отруєння, тобто

1136*0,35 = 397 осіб.

Викладені розрахунки зручніше проводити у вигляді таблиці, що наведена нижче:

Загальна чисельність населення в осередку ураження 1356 чол., із них:
у будинках (50%) – 678 чол., із них:		на вулицях (50%) – 678 чол., із них:
в ЗІЗ (20%) – 136 чол.	без ЗІЗ (80%) – 542 чол.		в ЗІЗ (20%) – 136 чол.	без ЗІЗ (80%) – 542 чол.
постраждає (за табл.6):
30% – 40 чол.	50% – 339 чол.		50% – 78 чол.	100% – 678 чол.
разом постраждає:
1136 чол., із них:
легкі отруєння отримають (25%) – 284 чол.
отруєння середньої тяжкості отримають (40%) – 454 чол.
смертельні отруєння отримають (35%) – 397 чол.

12. Визначаємо час підходу хмари зараженого повітря до населених кварталів. За картою об’єкт знаходиться в межах міста. Тоді час підходу хмари t = 0 хв. Негайно слід попередити людей про небезпеку.

13. Визначаємо тривалість дії (випаровування) СДЯР. За таблицею 18 аміак випаровується при розливі «вільно» у безвітряну погоду за 1,40 год.