1.2 Основні елементи професіограми викладача вищої школи

Однієї з передумов, що супроводжують якісній підготовці молодих кадрів, є відповідність змісту викладання професіограми викладача. Мова йде про науково обґрунтовані структурні схеми прищеплювання студентам відповідних найважливіших професійних якостей. Серед них заслуговує на увагу професіограма викладача, яка містить такі питання:

1. Мета і задачі викладання дисциплін.

2. Основні функції, знання, навички й уміння викладача.

3. Коротка кваліфікаційна характеристика викладача.

4. Умови і шляхи, що забезпечують професійно-педагогічну спрямованість змісту й організації навчального процесу.

Викладач повинний володіти наступними функціями:

1. інформаційної - спрямованої на озброєння знаннями, наукою. Вона вимагає володіння методами і способами раціональної і доступної передачі наукових знань студентам;

2. розвиваючої - націленої на розвиток розумових сил і здібностей студентів.

3. орієнтовної - спрямованої на формування позитивних відносин і суспільно значимих мотивів поводження і дій, що визначають активну орієнтацію студентів у захисту навколишнього середовища;

4. мобілізаційної - орієнтовану на реалізацію принципів єдності теорії і практики, зв'язки навчання з життям, на підготовку студентів до життя і праці в суспільстві, на забезпечення політехнічного утворення, трудового виховання і навчання;

5. конструктивної - яка складється з добору і компонування змістовного матеріалу курсу, проектування ефективного навчально- виховного процесу, планування і вироблення системи своєї праці;

6. комунікативної - яка передбачує уміння налагоджувати правильні взаємини з студентами і батьками, викладачами й адміністрацією вузу;

7. організаторської - що полягає в реалізації проектів викладача і виявляється в трьох аспектах: організації свого викладання, свого поводження і пізнавальної діяльності студентів у навчальному процесі; 8) дослідницької - предполагающей творче виконання педагогічних завдань, аналіз і виявлення причин успіхів і помилок у роботі, володіння методами дослідження педагогічних процесів і явищ, активна участь в удосконалюванні навчально-виховного процесу.

У професіограмі представляється "коротка кваліфікаційна характеристика викладача", де виділяються наступні складені:

А. Природничонаукові знання, навички й уміння:

• правильне розуміння сучасної картини світу, що дозволяє розглядати всі отримані знання в їхній єдності і взаємозв'язку; уміння виділити і логічно обґрунтувати місце і значення будь-якого явища і поняття в ній;

• знання основних понять, законів і принципів усіх розділів сучасних технічних дисциплін у вузі;

• розуміння філософських проблем науки і процесу її розвитку, нерозривного взаємозв'язку технічних дисциплін і філософії;

• розуміння значення теорії в розвитку дисциплін і ролі теоретичних методів дослідження: уміння користатися математичним апаратом;

• розуміння ролі експерименту;

• чітке визначення границь застосування теорій;

• широкопрофильний кругозір;

• уміння застосовувати отримані теоретичні знання при рішенні практичних задач,

• уміння самостійне вивчати нові питання дисциплін по літературних джерелах, потяг до такої систематичної праці;

• заглиблені знання у визначеній галузі чи дисциплін родинній науці, що забезпечують вивчення і засвоєння методики наукових досліджень;

• знання фактичного матеріалу, передбаченого програмою.

Б. Науково-методичні знання, навички й уміння:

• всебічне і глибоке розуміння задач викладання дисциплін;

• знання теоретичних основ методики викладання дисциплін;

• уміння будувати на матеріалі дисциплін світоглядні висновки, творчо користатися філософськими світосприйманнями при поясненні наукових явищ і встановленні закономірностей;

• уміння цілеспрямоване формувати систему наукових поглядів студентів;

• знання шляхів і методів здійснення політехнічного утворення;

• розуміння виховного значення викладання дисциплін й уміння проводити виховну роботу в процесі навчання.

В. Знання, навички й уміння, зв'язані з організацією навчально- виховного процесу з дисциплін:

• уміння організувати навчальний процес, зокрема правильно побудувати лекцію, практичні чи лабораторні заняття:

• уміння активізувати пізнавальну діяльність студентів, сполучаючи фронтальну роботу з груповий і індивідуальний;

• знання основ програмованого навчання; уміння раціональне використовувати технічні засоби навчання і навички такого використання;

• наявність навичок і уміння в області методики і техніки демонстраційного експерименту;

• знання усіх форм контролю навчальної роботи студентів і уміння ними користатися;

• уміння організовувати і проводити факультативні курси і навички цього;

• уміння проводити усі форми поза аудиторної роботи і навички такого проведення;

-уміння організувати методичний кабінет і господарювати в ньому й ін.

Майбутній викладач вже з першого курсу повинний прилучатися до виконання конструкторсько-пошукових завдань, опановувати методами і навичками активної творчої праці.

Необхідно також відзначити, що при сучасному стрімкому розвитку науки і техніки придбані знання й уміння швидке застарівають, кожен фахівець зобов'язаний постійно чи періодично доучуватися. Потяг до знань і працьовитість - першорядні показники кваліфікаційної характеристики викладача. Інтерес до знань не приходить сам по собі, ця якість здобувається в процесі навчання, коли з'являються перші успіхи в оволодінні науковими знаннями. Звідси випливає, що строго організована праця студентів у процесі навчання - не тільки передумова гарної успішності по предметах, але і не менш важливий спосіб виховання працьовитості молодого фахівця, його інтересу до самоосвіти і творчих пошуків у праці.