- •Методика викладання у вищій школі
- •1.1 Особливості вивчення спеціальних дисциплін
- •1.2 Основні елементи професіограми викладача вищої школи
- •1.3 Навчальний план
- •1.4 Робоча програма
- •Розділ 2 дидактичні принципи педагогіки вищої школи і їхнє відображення у викладанні дисциплін
- •2.1 Нормативні функції дидактичних принципів
- •2.2 Принцип науковості і філософського світогляду
- •2.4 Принцип з'єднання навчальної і науково-дослідної праці студентів
- •2.5 Принцип професійної спрямованості навчального процесу
- •2.6 Принцип з'єднання абстрактності мислення з наочністю викладання
- •3.1 Предмет і задачі
- •3.2 Зв'язок методики викладання вузівських дисциплін з іншими науками
- •3.3 Джерела розвитку методики викладання дисциплін
- •3.4 Методи викладання
- •4.1 З історії викладання природних дисциплін у вищих навчальних закладах
- •4.2 Ведуча роль лекції в навчальному процесі вищої школи
- •4.3 Направляюче значення вступної лекції
- •4.4 Передумови ефективності лекції
- •4.5 Методика підготовки і проведення лекції
- •4.6 Використання наочності на лекції
- •4.8 Підручники і навчальні посібники
- •Розділ 5 методика проведення практичних занять
- •5.1 Освітньо-виховне і професійне значення рішення задач
- •5.2 Методика організації і проведення практичних занять
- •5.3 Організація самостійного рішення задач студентами
- •7.1 Мета і зміст лабораторного практикуму
- •7.2 Направляюче значення вступних занять до лабораторного
- •8.1 Організація і контроль самостійної роботи студентів
- •8.2 Заліки й іспити
- •9.1 Умови для організації модульного навчання
- •9.2. Модульно-рейтингова технологія навчання
- •9.3. Кредитно-модульна технологія навчання
- •9.4. Документація по кредитно-модульній системі, яка прийнята в Дніпродзержинському державному технічному університеті
- •9.4.1 Основні терміни і визначення
8.1 Організація і контроль самостійної роботи студентів
Незважаючи на активні форми навчання, що практикуються на аудиторних заняттях, для перетворення знань в уміння, навички і переконання, необхідний сугубо індивідуальний підхід до їхнього формування. У період навчання і на майбутнє вуз покликаний прищепити студентам прагнення до постійного збагачення своїх знань і уміння, до самостійного вивчення безупинного потоку наукової і суспільної інформації. Тому важливе місце в навчально-виховному процесі в вузі повинне приділятися організації, продуктивності і самостійної роботи студентів і контролю над нею.
1. Організацію самостійної роботи студентів варто починати самим серйозним образом з першого курсу. Повинний бути вироблений стереотип діяльності студента на всі роки навчання у вузі. При здійсненні цієї задачі необхідно задіяти мотивування, виконання і контроль, зв'язані між собою.
У курсі "Введення в спеціальність", призначеному для студентів першого курсу, мається окрема глава, присвячена організації навчального процесу. У ній висвітлюються питання культури розумової праці, режиму роботи, передбачаються практичні заняття по бібліографії. Крім того, на вступних заняттях по кожній дисципліні викладач дає рекомендації щодо раціональної праці студентів. У допомогу першокурсникам у багатьох вузах підготовлені спеціальні посібники - "Як самостійно працювати над навчальним матеріалом", маються й інші оригінальні публікації по цьому питанню. Так забезпечується мотиваційна сторона проблеми.
Розглянемо питання організації і виконання самостійної роботи студентів. Варто розрізняти двох її форм: аудиторну - під керівництвом викладача (на лекціях, практичних і лабораторних заняттях, консультаціях) і позаудіторну - без його участі. Остання - найбільш складна форма з погляду її реалізації. По-перше, вона не конкретизована в навчальній програмі; по-друге, вимагає великих вольових зусиль і наявності в студента визначеного заділу уміння самостійно працювати і навичок такої роботи. Але саме ця форма роботи у вирішальній ступені визначає ефективність навчально-виховного процесу, тому що в цьому випадку студент найбільше всього активізує свої зусилля і здібності.
Проблема на першому курсі збільшується тим, що студент знаходиться в умовах, що істотно відрізняються від шкільних, перед ним відкрита необмежена самостійність у виборі заняття при великому потоці наукової інформації. У такім положенні важливо не втратити час, правильно визначити перспективну лінію поводження.
Досвід багатьох вузів учить, що в роботі з першокурсниками, крім мотиваційних і консультативних підказок вимагаються обов'язкові організаційно-виконавські і контрольні заходи. Мова йде про організацію строго регламентованої самостійної роботи студентів першого курсу.
На самопідготовку студенти приносять із собою навчальні посібники, потреба в який приводить до придбання власних книг і більш повному використанню фонду бібліотеки.
У домашнє завдання по дисциплін звичайно включають:
пророблення теоретичного матеріалу;
рішення задач;
підготовку до виконання лабораторного завдання;
завдання науково-дослідного характеру.
Велику роль у своєчасному виконанні домашніх завдань грають щотижневі консультації. На них викладач робить допомогу студентам і контролює якість виконання ними домашніх завдань. У вузах необхідно планувати проведення консультацій не тільки викладачами, що ведуть лекційні курси, але також і асистентами, що проводять практичні і лабораторні заняття студентів.
2. Міжсесійний контроль навчання студентів. Для стимулювання роботи над навчальною дисципліною і забезпечення зворотного зв'язку між лектором і студентами одного тільки семестрового іспиту недостатньо. Протягом семестру необхідний також проміжний контроль знань студентів, що дозволяє вчасно знайти погрішності і провести доробки для повного засвоєння дисципліни. Найбільш розповсюдженими формами такого контролю є:
поточний облік;
поточне опитування;
контрольна робота;
колоквіум;
атестація.
Зупинимося на деяких їхніх особливостях. Поточний облік - це облік відвідуваності занять, зарахованих лабораторних робіт, пророблення лекційного матеріалу по літературних джерелах, самостійного рішення задач, роботи студентів у кабінетах і читальних залах. Він забезпечує необхідну інформацію про роботу кожного студента і є засобом психологічного впливу на нього - підкреслює важливість навчальних завдань і роль викладача в їхньому успішному виконанні.
Поточне опитування - регулярний контроль за засвоєнням навчального матеріалу як на лекціях, так і на практичних і лабораторних заняттях. Він нагадує контроль у середній школі і почасти вирішує
проблему адаптації першокурсника у вузі.
Поточне опитування у вузі проводиться короткочасно на початку чи в середині заняття з метою підтримки навчального контакту зі студентами і їхньої роботи над предметом.
Студенти зобов'язані напередодні лекції по конспекті і посібникам відновити в пам'яті раніше розглянуті питання теми. Це сприяє кращому сприйняттю нового матеріалу.
Контрольна робота охоплює одночасно всіх студентів групи і ставить їх в однакові умови. У неї можна включати теоретичні питання і задачі. З метою забезпечення індивідуальної роботи студентів завдання звичайно пропонують у двох і більш варіантах, переслідуючи тим самим перевірку засвоєння найбільш істотних питань програми.
Після перевірки контрольної роботи викладач відзначає слабкі місця в знаннях окремих студентів, пропонує їм консультації чи повторне її написання.
Колоквіум - носить характер індивідуального опитування студентів по теоретичному матеріалі, є не тільки контролюючим, але і навчальним заняттям. У процесі розбору системи послідовних питань навчальний матеріал повторюється, доповнюється і поглиблюється. Питання, що виносяться на колоквіум, заздалегідь повідомляються студентам.
Колоквіум варто проводити по групах. Знаючи рівень підготовки студентів, лектор викликає середніх і слабких студентів для відповідей на питання, а більш сильних запрошує для їхнього уточнення (чи звільняє їх від колоквіуму за результатами поточного опитування).
Варто домагатися, щоб програму колоквіуму засвоїли всі студенти, у тому числі і слабкі, нехай у додатковий, але стислий строк. Це створює передумову успішного засвоєння наступного лекційного матеріалу.
У практиці також використовується програмований коп'ютерний метод проведення колоквіуму. Він не може замінити живого спілкування студента з викладачем, однак підходить як попередній етап для допуску до колоквіуму і самоконтролю студентів.
Атестація - узагальнені оцінки знань студентів за деякий проміжок часу в семестрі, що виставляються викладачами за результатами поточного контролю. Вона проводиться два рази в семестр. Атестація дає можливість кафедрі і деканату аналізувати хід навчального процесу і виробляти рекомендації з його поліпшення, заохочувати добре встигаючих студентів і надавати своєчасну допомогу відстаючим, прогнозувати успішність за семестр.
