8.1 Організація і контроль самостійної роботи студентів

Незважаючи на активні форми навчання, що практикуються на аудиторних заняттях, для перетворення знань в уміння, навички і переконання, необхідний сугубо індивідуальний підхід до їхнього формування. У період навчання і на майбутнє вуз покликаний прищепити студентам прагнення до постійного збагачення своїх знань і уміння, до самостійного вивчення безупинного потоку наукової і суспільної інформації. Тому важливе місце в навчально-виховному процесі в вузі повинне приділятися організації, продуктивності і самостійної роботи студентів і контролю над нею.

1. Організацію самостійної роботи студентів варто починати самим серйозним образом з першого курсу. Повинний бути вироблений стереотип діяльності студента на всі роки навчання у вузі. При здійсненні цієї задачі необхідно задіяти мотивування, виконання і контроль, зв'язані між собою.

У курсі "Введення в спеціальність", призначеному для студентів першого курсу, мається окрема глава, присвячена організації навчального процесу. У ній висвітлюються питання культури розумової праці, режиму роботи, передбачаються практичні заняття по бібліографії. Крім того, на вступних заняттях по кожній дисципліні викладач дає рекомендації щодо раціональної праці студентів. У допомогу першокурсникам у багатьох вузах підготовлені спеціальні посібники - "Як самостійно працювати над навчальним матеріалом", маються й інші оригінальні публікації по цьому питанню. Так забезпечується мотиваційна сторона проблеми.

Розглянемо питання організації і виконання самостійної роботи студентів. Варто розрізняти двох її форм: аудиторну - під керівництвом викладача (на лекціях, практичних і лабораторних заняттях, консультаціях) і позаудіторну - без його участі. Остання - найбільш складна форма з погляду її реалізації. По-перше, вона не конкретизована в навчальній програмі; по-друге, вимагає великих вольових зусиль і наявності в студента визначеного заділу уміння самостійно працювати і навичок такої роботи. Але саме ця форма роботи у вирішальній ступені визначає ефективність навчально-виховного процесу, тому що в цьому випадку студент найбільше всього активізує свої зусилля і здібності.

Проблема на першому курсі збільшується тим, що студент знаходиться в умовах, що істотно відрізняються від шкільних, перед ним відкрита необмежена самостійність у виборі заняття при великому потоці наукової інформації. У такім положенні важливо не втратити час, правильно визначити перспективну лінію поводження.

Досвід багатьох вузів учить, що в роботі з першокурсниками, крім мотиваційних і консультативних підказок вимагаються обов'язкові організаційно-виконавські і контрольні заходи. Мова йде про організацію строго регламентованої самостійної роботи студентів першого курсу.

На самопідготовку студенти приносять із собою навчальні посібники, потреба в який приводить до придбання власних книг і більш повному використанню фонду бібліотеки.

У домашнє завдання по дисциплін звичайно включають:

• пророблення теоретичного матеріалу;

• рішення задач;

• підготовку до виконання лабораторного завдання;

• завдання науково-дослідного характеру.

Велику роль у своєчасному виконанні домашніх завдань грають щотижневі консультації. На них викладач робить допомогу студентам і контролює якість виконання ними домашніх завдань. У вузах необхідно планувати проведення консультацій не тільки викладачами, що ведуть лекційні курси, але також і асистентами, що проводять практичні і лабораторні заняття студентів.

2. Міжсесійний контроль навчання студентів. Для стимулювання роботи над навчальною дисципліною і забезпечення зворотного зв'язку між лектором і студентами одного тільки семестрового іспиту недостатньо. Протягом семестру необхідний також проміжний контроль знань студентів, що дозволяє вчасно знайти погрішності і провести доробки для повного засвоєння дисципліни. Найбільш розповсюдженими формами такого контролю є:

• поточний облік;

• поточне опитування;

• контрольна робота;

• колоквіум;

• атестація.

Зупинимося на деяких їхніх особливостях. Поточний облік - це облік відвідуваності занять, зарахованих лабораторних робіт, пророблення лекційного матеріалу по літературних джерелах, самостійного рішення задач, роботи студентів у кабінетах і читальних залах. Він забезпечує необхідну інформацію про роботу кожного студента і є засобом психологічного впливу на нього - підкреслює важливість навчальних завдань і роль викладача в їхньому успішному виконанні.

Поточне опитування - регулярний контроль за засвоєнням навчального матеріалу як на лекціях, так і на практичних і лабораторних заняттях. Він нагадує контроль у середній школі і почасти вирішує

проблему адаптації першокурсника у вузі.

Поточне опитування у вузі проводиться короткочасно на початку чи в середині заняття з метою підтримки навчального контакту зі студентами і їхньої роботи над предметом.

Студенти зобов'язані напередодні лекції по конспекті і посібникам відновити в пам'яті раніше розглянуті питання теми. Це сприяє кращому сприйняттю нового матеріалу.

Контрольна робота охоплює одночасно всіх студентів групи і ставить їх в однакові умови. У неї можна включати теоретичні питання і задачі. З метою забезпечення індивідуальної роботи студентів завдання звичайно пропонують у двох і більш варіантах, переслідуючи тим самим перевірку засвоєння найбільш істотних питань програми.

Після перевірки контрольної роботи викладач відзначає слабкі місця в знаннях окремих студентів, пропонує їм консультації чи повторне її написання.

Колоквіум - носить характер індивідуального опитування студентів по теоретичному матеріалі, є не тільки контролюючим, але і навчальним заняттям. У процесі розбору системи послідовних питань навчальний матеріал повторюється, доповнюється і поглиблюється. Питання, що виносяться на колоквіум, заздалегідь повідомляються студентам.

Колоквіум варто проводити по групах. Знаючи рівень підготовки студентів, лектор викликає середніх і слабких студентів для відповідей на питання, а більш сильних запрошує для їхнього уточнення (чи звільняє їх від колоквіуму за результатами поточного опитування).

Варто домагатися, щоб програму колоквіуму засвоїли всі студенти, у тому числі і слабкі, нехай у додатковий, але стислий строк. Це створює передумову успішного засвоєння наступного лекційного матеріалу.

У практиці також використовується програмований коп'ютерний метод проведення колоквіуму. Він не може замінити живого спілкування студента з викладачем, однак підходить як попередній етап для допуску до колоквіуму і самоконтролю студентів.

Атестація - узагальнені оцінки знань студентів за деякий проміжок часу в семестрі, що виставляються викладачами за результатами поточного контролю. Вона проводиться два рази в семестр. Атестація дає можливість кафедрі і деканату аналізувати хід навчального процесу і виробляти рекомендації з його поліпшення, заохочувати добре встигаючих студентів і надавати своєчасну допомогу відстаючим, прогнозувати успішність за семестр.