5.3 Організація самостійного рішення задач студентами

Рішення задач, будучи засобом придбання уміння практично застосовувати наукові знання і навички цього, одночасно являє собою засіб розвитку мислення, формування волі і характеру особистості, один із засобів підготовки фахівця.

У придбанні уміння і навичок, а також згаданих психологічних якостей вирішальне значення має самостійна праця студентів. Мається на увазі не тільки виконання домашніх завдань, але й активна участь студентів у практичних заняттях, самостійне рішення задач, що друкуються в науково-пізнавальних журналах, збірниках конкурсних задач і задач олімпіад, т.е. систематичне і захоплююче рішення студентами задач.

Які основні компоненти організації самостійної роботи студентів за рішенням задач?

1. Важливим фактором організації різних видів роботи над предметом є дотримання вимогливих, але доброзичливих відносин викладача зі студентами.

2. Особливе значення має створення необхідної психологічної настроєності студентів на рішення задач. Їх необхідно переконати, що рішення задач - творча праця, що веде до глибокого засвоєння формул, законів і теорій. Щоб вирішити задачу, потрібні час і зусилля для осмислення її умови, добору теоретичних зведень, вироблення мотивованих дій. Цей процес може бути тривалим, іноді треба "виносити" задачу в голові. В міру зіставлення і перевірки помилкових і вірних припущень поглиблюються наукові пізнання людини. Що стосується допомоги з боку в рішенні задачі, то за нею потрібно звертатися тільки після вичерпання своїх можливостей.

Успіх у роботі приходить не відразу, тільки на визначеній стадії вкладеної праці кількість переходить у якість, досягається вільне володіння знаннями і формується почуття власної досконалості. Саме на такій ступіні розвитку і відчуття внутрішньої волі та знань студент може претендувати на роль наставника студентівської молоді.

3. Уміння самостійно вирішувати задачі, навички такого рішення і потяг до цьому необхідно прищеплювати насамперед на практичних заняттях.

4. Уміння вирішувати задачі, навички такого рішення й інтерес до нього, так само як і вольові якості, закріплюються в процесі самостійної домашньої роботи студентів. Успіх останньої багато в чому залежить від правильної її організації, чіткого планування і контролю.

На високому організаційному рівні самостійна робота студентів проходить у тих вузах, де для цього виділені спеціальний час (з 16.00 до 20.00) і відповідно до нього працюють навчальні кабінети і бібліотеки, проводяться індивідуальні консультації викладачів. При такому режимі самостійна домашня робота виступає як складена навчально-виховного процесу у вузі.

Дидактична вимога систематичності і послідовності в придбанні уміння і навичок забезпечується дотриманням щоденної норми рішення задач. Усього планується 18 задач на тиждень. Усі задачі записуються в загальному зошиті. Звичайно їхнє рішення супроводжується короткими поясненнями, однак у професійних цілях пропонується одну задачу, із

планованих на тиждень, вирішувати з повними поясненнями.

Щоб привчити студентів до режиму щоденного рішення задач, особливо спочатку, викладач повинний виявити непохитну волю і рівне відношення до виконання своїх обов'язків. Насамперед необхідно провести ретельний добір задач для того, щоб вони були змістовні, цікаві і посильні.

Викладачу слід забезпечити систематичний контроль за виконанням студентами домашніх завдань і допомога в цьому. Контроль здійснюється на практичних заняттях, консультаціях, при індивідуальних бесідах зі студентами, відвідуванні кабінетів і гуртожитку. У першу чергу перевіряються записи вирішених задач у зошитах, правильність плану, малюнків і пояснень до задач, дотримання стандартних позначень величин і одиниць їхнього виміру, правил наближених обчислень. Крім цього, викладач неодмінно цікавиться, які труднощі виникали при рішенні задачі, який зв'язок шуканої величини з даними, з якою точністю вироблялися обчислення, чому. При перевірці в будь-який день тижня від студентів потрібно, щоб кількість вирішених задач відповідала кількості минулих днів.

Справі твердження режиму самостійної роботи над задачами сприяє періодичне проведення контрольних робіт, студентських олімпіад і широке висвітлення їхніх результатів. Звичайно за семестр проводиться дві-три контрольні роботи. Їхні підсумки фіксуються на спеціальному стенді деканату, обговорюються на кафедрі і зі студентами. Відмінні і гарні оцінки за контрольні роботи, колоквіуми й олімпіади служать підставою для заохочення студентів - вони звільняються від рішення задач на іспитах за семестр.

На закінчення ще раз нагадаємо: якщо викладач не виявить волі, старання і захопливості в організації роботи над рішенням задач, то даремним буде чекання стихійного прояву цих якостей у студентів. Досвід свідчить, що при цілеспрямованих зусиллях викладача вже через 3-4 місяця в студентів проходить відчуття труднощів від норм щоденних домашніх завдань, і перевантаження ними, з'являється інтерес до задач. На цій стадії студенти уже виявляють негативні реакції на довільне зменшення, а не збільшення обсягу задач у домашнім завданні.

Запитання і вправи для самоконтролю

1. Яке значення має рішення задач з дисциплін?

2. В якому порядку проводяться практичні заняття з курсів дисциплін?

3. Які існують прийоми рішення задач?

4. Як правильно організувати самостійне рішення задач студентами?

5. Особливості роботи із студентами стосовно домашніх завдань?

Розділ 6 КУРСОВІ РОБОТИ З ДИСЦИПЛІН І НАУКОВА ПРАЦЯ

СТУДЕНТІВ

На заключному етапі вивчення спеціальних дисциплін студенти виконують курсові роботи - самостійні тривалі роботи творчого характеру. Як правило, вони виконуються протягом семестру після вивчення курсу і розраховані на задоволення індивідуальних наукових інтересів студентів і оволодіння методикою творчого пошуку по заданій темі. У процесі виконання курсової роботи студент фактично проходить всі етапи наукового дослідження: вибір теми, складання плану, підбор і вивчення літератури, виконання завдання й аналіз результатів, захист.

1. Теми курсових робіт викладачі підбирають з урахуванням можливостей і потреб лабораторій і професійних задач вузу, після чого їх обговорюють і затверджують на кафедрі.

2. Теми курсових робіт студенти вибирають добровільно, виходячи зі своїх інтересів і можливостей. Їхні керівники курсових робіт повинні ознайомити студентів з мотиваціями до завдань, окреслити границі роботи, зупинитися на утрудненнях і очікуваних результатах. Студентам дозволяється пропонувати свої теми курсових робіт, що після схвалення кафедрою закріплюються за ними.

3. Одним з істотних елементів роботи над курсовими завданнями є підбор і пророблення літератури до обраної теми. Як це робиться, як треба вести опис джерел з дотриманням бібліографічних норм, як раціонально вести виписки з джерел і як ними оперувати в курсових роботах і т.п. - про усьому студентів повинний проінструктувати досвідчений викладач кафедри. Для попереднього ознайомлення зі змістом завдання викладач пропонує звичайно по темі кілька джерел.

4. Після попереднього ознайомлення зі змістом завдання студент повинний надати керівнику план роботи. При його обговоренні викладач повинний довіряти виконавцю, піклуватися про створення атмосфери прояву ініціативи і творчого натхнення студента.

5. Роботу над курсовими завданнями необхідно періодично контролювати, запобігаючи тим самим "штурмівщину" наприкінці планових термінів. Одночасно викладачу варто виявляти живу цікавість до цих завдань, піклуватися про ділове сприяння студентам з боку персоналу лабораторій.

6. Курсова робота повинна бути грамотно оформлена по встановленому зразку, на стандартних аркушах і прошита. На титульному листі вказуються назва вузу, прізвище виконавця, тема, прізвище керівника роботи, рік її написання. На першій сторінці приводиться зміст роботи, далі з нової сторінки викладається зміст теми, наприкінці роботи указується використана література.

Треба жадати від студентів дотримання норм і правил граматики, бібліографії і креслення; виділення розділів, параграфів, абзаців, елементів культури праці, якими вони повинні володіти.

7. Захист курсової роботи проходить на кафедрі чи спеціальній комісії, де студент доповідає виконану роботу, ілюструє результати, а керівник - відгук на неї. Потім задаються питання і починається обговорення. Заключний етап захисту курсової роботи - виставляння диференційованої оцінки за неї.

Кращі курсові роботи рекомендують на конкурси студентських наукових праць, висувають на дипломні роботи.

8. У тісному зв'язку з лекційним курсом, роботою лабораторій і кабінету лекційних демонстрацій координується науково-дослідна робота студентів. Дослідницька робота - невід'ємний елемент навчального процесу в справі підготовки фахівця з творчим підходом до справи. Цей вид навчальної діяльності офіційно включений у сітку аудиторних навчальних годин на першому курсі і передбачений як обов'язковий у наступні роки навчання.

При підборі завдань необхідно дотримувати наступні вимоги: вибір посильних і диференційованих завдань, їхнє ускладнення при переході на старший курс, новий і цікавий матеріал; приналежність статей, що рекомендуються для реферування, і книг відносити до робіт великих учених; залучення уваги студентів до засвоєння фундаментальних досвідів (їхньому моделюванню), сучасним досягненням і проблемам дисциплін, її найважливішому застосуванню.

Методика організації, керівництва і контролю, зв'язана з виконанням студентами дослідницьких завдань, в основному, така ж, як і для курсових робіт.

Запитання і вправи для самоконтролю

1. Як вибирають теми курсових робіт та курсових проектів?

2. В чому полягає різниця між курсовою роботою та курсовим проектом?

3. Які заохочування треба застосовувати до студентів, що виконали кращі курсові роботи та курсові проекти?

Розділ 7 МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ

Наука починається там, де починають вимірювати.

Д. И. Менделєєв