4.8 Підручники і навчальні посібники

Підручники і навчальні посібники - це книги, у яких викладаються наукові знання відповідно до навчальних програм. Вони дають можливість виносити на лекційні заняття вузлові питання, а додаткові проробляти самостійно, забезпечують підготовку студентів до практичних і лабораторних занять, сприяють прищеплюванню навичок роботи над джерелами наукової інформації.

Не перевантажуючи студентів своїм обсягом і змістом, підручник у той же час повинний забезпечувати їх достатніми знаннями. В підручниках і на заняттях центральне місце повинні займати ведучі і загальні теорії.

У зв'язку з розвитком науки і суспільства підручники по дисциплін постійно удосконалюються, і в цьому процесі важливим є творче осмислення історичного досвіду вищої школи. На думку А. Г. Столетова, підручник для вищої школи повинний містити не тільки виклад наукового матеріалу, але і визначати шлях його засвоєння, розвивати в читача допитливість; виклад матеріалу в ньому повинно бути строго послідовним, чітким і стиснутим; строго послідовний і чіткий виклад наукових ідей необхідно для виховання розуму читача, а стислість - для підвищення ступеня уваги і стимулювання його власної діяльності.

Запитання і вправи для самоконтролю

1. Коротка історія читання лекції.

2. Яка роль відводиться лекції в сучасному навчанні студентів в університетах?

3. Напрвляюче значення вступної лекції з дисциплін.

4. Як треба студентові конспектувати лекцію?

5. Які вимоги необхідні для якісної лекції?

6. В чому полягає методика підготовки лекції?

7. Яку роль відіграє конспект лекції?

8. Які вимоги існують під час використанні ілюстрацій?

9. Що являють собою технічні засоби навчання з дисциплін?

10. Які вимоги існують до складу і оформленню біологічної аудиторії?

11. Що треба розповідати у заключної лекції з дисциплін?

Розділ 5 методика проведення практичних занять

Випробувати правильність кожного кроку, приймаючи тільки те, що бачиться з повною ясністю чи виводиться з повною вірогідністю.

Р. Декарт

5.1 Освітньо-виховне і професійне значення рішення задач

Навчальний план передбачає поряд з озброєнням студентів основними досягненнями науки прищеплювання їм умінь використовувати знання для пояснення явищ навколишнього світу і для потреб практики і навичок такого використання. З цією метою плануються практикуми рішення задач, лабораторні заняття, курсові роботи, виробнича та переддипломна практики.

Знання й уміння знаходяться в діалектичній єдності, взаємно збагачують і доповнюють один одного. Тому практичні і лабораторні заняття, курсові роботи і практику треба розглядати не як тренування і репетиторство, а як органічно зв'язане з лекціями продовження навчально-виховного процесу у вузі.

Використання знань для рішення різних задач здійснює подвійну функцію: з одного боку, сприяє розкриттю змісту наукового знання, тобто є засобом його засвоєння, з іншого боку - сприяє оволодінню методами і способами пізнання. У процесі застосування знань вони глибше осмислюються і запам'ятовуються, стають керівництвом до дії, важливим фактором формування фахівця.

1. Рішення задач у навчальному процесі є важливим засобом з'єднання теорії з практикою. Розглянуті в задачах різноманітні прояви законів у природі і практиці засвідчують об'єктивний характер наукових знань і сприяють їх більш глибокому засвоєнню, розширюють політехнічний кругозір студента.

2. Рішення задач сприяє розвитку логічного мислення студентів. Кожна реальна задача, поставлена перед людиною, є побудником і функціоналом його мислення. Задача в трохи схованому виді відображає причинно-наслідкові зв'язки між речами. Для її рішення необхідно ці зв'язки пізнати і виразити кількісно. Саме в процесі розкриття взаємозв'язків явищ можуть формуватися закономірності логічного мислення як відображення закономірностей об'єктивної реальності. Закони логіки - не що інше як відображення навколишнього світу у свідомості дослідника. Інакше кажучи, закони діалектики природи є і законами мислення. Тому логічні поняття і категорії можуть вироблятися тільки в процесі познавательно практичної діяльності як її результат і запозичення досвіду.

Роль викладача складається в правильному напрямку і раціональному навантаженні розумової діяльності студентів у процесі рішення задач. Йому слід показати плодотворність схем індуктивної і дедуктивної логіки, а також процесів аналізу і синтезу, на їхній основі виробити визначені алгоритми для рішення задач.

3. Рішення задач є засобом придбання уміння використовувати науку і навички такого використання, засобом розвитку і виховання важливих психологічних функцій особистості її мислення, волі і характеру.

Рішення кожної задачі вимагає подолання визначених труднощів, зв'язаних з розкриттям причинно-наслідкових і функціональних зв'язків між явищами і величинами, що їх визначають. Під керівництвом викладача проходить іспит логічних схем і розумових процесів, у результаті чого відкидається показне і виявляється істотне. Відповідно в процесі систематичного рішення задач у корі головного мозку помилкові дії усе більше гальмуються, а логічні побудови перетворюються в динамічні стереотипи. Завдяки останнім у нових задачах людин випливає найкоротшим і безпомилковим шляхом до правильного рішення. Придбані уміння вирішувати фізичні задачі і навички цього стають могутніми важелями в одержанні нових знань.

Зрозуміло, що у формуванні уміння і навичок вирішальне значення має самостійна праця студентів за рішенням задач.

4. Практичні заняття за рішенням задач є ефективним засобом активізації самостійної праці студентів над предметом, розвитку їхнього творчого мислення. На них під керівництвом викладача фізичні задачі як проблеми аналізуються і зважуються силами всіх студентів групи, відкидається поверхневе і затверджується доказове, проходить розумове змагання індивідуумів.

Включення задач у домашні завдання є засобом активізації самостійної роботи студентів. Конкретність змісту задач і наявність відповідей до них для самоконтролю, установлення режиму повсякденного їхнього рішення і можливість швидкої перевірки завдань з боку викладача - усе це сприяє організації ритмічної і неухильної самостійної роботи студентів над предметом. Адже самостійне рішення задач вимагає повторення теоретичного матеріалу, використання довідкових даних, осмислення закладеної в задачі закономірності, використання математичних засобів.

5. Для викладача задачі є одним з найбільш ефективних способів перевірити, наскільки глибоко студент розуміє предмет, чи не є його знання тільки нагромадженням заученого напам'ять.

Контроль знань студентів за допомогою задач має перевагу перед усним опитуванням - дає можливість перевірити не формальні знання, а уміння користатися знаннями. Періодичне проведення контрольних робіт з рішення задач сприяє організації поточного повторення матеріалу замість "штурмового" його перед семестровим іспитом.

6. Студенти повинні навчитися керувати пізнавальною діяльністю студентів, активізувати їхню самостійну роботу в процесі вивчення цього предмета.

Зустрічаючись з важкими задачами, студенти звертаються по допомогу до викладача; вони не прощають йому безпорадності в їхньому рішенні. Студенти повинні навчитися глибоко розуміти й аналізувати будь-які задачі, придбати навички правильного підходу до їх рішення.