Тема 5. Акції корпорацій – особливості акцій акціонерних товариств в Україні. Дивіденди та розрахунок цін на акції

1. Види акцій.

2. Особливості акцій акціонерних товариств.

3. Дивіденди та дивідендна політика.

Акція – це цінний папір, який засвідчує власність особи на частку майна акціонерного товариства і може обертатися на фондовому ринку. Акціонерні товариства в Україні створювалися не по класичній схемі „об’єднання капіталів”, а шляхом розподілу капіталу між акціонерами, тому вони позбавлені переваг класичної корпорації: вони не можуть виконувати корпоративну місію, акції більшості товариств є неліквідними, що перешкоджає переливу капіталу, приватизаційні папери мають умовну вартість і тому керівники не бажають сплачувати дивіденди за їх фіктивну вартість.

Випуск акцій переслідує наступні цілі: залучення додаткових коштів, обміну старих акцій на нові при злитті з іншими АТ, забезпечення акціонерного товариства стартовим капіталом.

Акції, які обертаються на ринку мають наступні критерії: місце розміщення, форма розпорядження, права власника, фізичний вид.

На міжнародному ринку цінних паперів обертаються акції ТНК двох видів – Євро акції та депозитні свідоцтва США.

Засобом інтернаціоналізації акцій є депозитарні свідоцтва США.

Основними видами акцій є іменні, акції на пред’явника, прості та привілейовані, без документальні.

В Україні здійснюється емісія наступних акцій:

- іменних простих;

- привілейованих іменних;

- на пред’явника простих;

- на пред’явника привілейованих.

Акції АТ , які створюються під час приватизації можуть бути тільки іменними простими. Привілейовані акції можуть складати не більше 10 % від загальної емісії.

Дивіденди – це витрати АТ на обслуговування акціонерного капіталу, що виступає у формі частки прибутку, який залишається після сплати податку та інших обов’язкових платежів. Сплата дивідендів здійснюється пропорційно кількості акцій, які перебувають у обігу.

Існує кілька теорій сплати дивідендів: концепція М.Міллера – Модільяні, яка стверджує, що ринкова вартість акцій не залежить від дивідендів, а визначається поточною ліквідністю ринку; концепція „Синиця у руках” стверджує, що майбутні доходи будуть змінюватися, а поточні вже існують і тому сплата дивідендів є менш ризикованою у порівнянні з нарощуванням капіталу; концепція комплексної політики передбачає, що оптимальний розмір дивідендів стимулює підвищення ринкової ціни акцій; дивідендна політика за умов становлення фондового ринку, де курсова вартість акцій не має тенденцій до росту.

Тема 6. Боргові і похідні цінні папери підприємств. Операції з похідними цінними паперами.

1. Боргові цінні папери і похідні папери.

2. Операції з похідними цінними паперами.

Облігації підприємства – це вид боргових цінних паперів, які передбачають залучення грошей для оновлення основного капіталу. Емітент облігацій несе зобов’язання перед власниками щодо їх викупу у відповідний термін та виплати доходу. Власники облігацій виступають у ролі кредиторів, доходи яких визначаються результатами діяльності підприємства.

Емітенти можуть випускати облігації на пред’явника, купонні, без купонні, конвертовані. За терміном дії розрізняють короткострокові (до 1 року), середньострокові (1 – 5 років), довгострокові ( понад 5 років) та безстрокові.

За способом забезпечення - заставні і без заставні. Заставні забезпечуються майном емітента, а без заставні – не забезпечуються.

За способом виплати доходу – відсоткові, безвідсоткові, кумулятивні, з „плаваючим курсом”, що передбачають участь у доході.

За видами гасіння: дострокове, відкладеного фонду, викупного фонду, за бажанням власника обмінюються за готівку, серійні, конвертовані, опціонні, з варантом.

На міжнародному ринку здійснюється емісія двох видів акцій: євро ноти, єврооблігації.

Акціонерні товариства можуть здійснювати емісію облігацій, що не перевищують 25 % статутного фонду, після оплати раніше випущених облігацій. Забороняється випускати облігації для формування статутного фонду та покриття збитків.

Депозити та ощадні сертифікати банків – це письмове свідоцтво комерційного або ощадного банків про депонування коштів, які засвідчують право їх власників на отримання після визначеного терміну депозиту та відсотків. Різниця між депозитами та сертифікатами у тому, що першими володіють юридичні особи, а другими – фізичні особи.

Вексель – цінний папір, який засвідчує незабезпечене зобов’язання сплатити борг у визначений строк. Борг сплачується простим або переказним векселем. На відміну від боргових записок, векселі можуть обертатися і переходити із рук в руки. Така їх властивість дозволяє: виступати як інструмент кредитування, прискорювати розрахунки, служити інструментами погашення взаємної заборгованості, замінювати бартерні операції.