Тематичний план

№ з/п	Тема заняття	Ціль заняття	Зміст і форма проведення
1.	Я зараз	Розвиток самопізнання	1. Вступ. 2. Знайомство. 3. Очікування. 4. Правила. 5. Вправа «Я-реальне і Я-ідеальне». 6. Вправа «Хто ти». 7.Вправа «Мої сильні сторони». 8.Діагностика рівня самооцінки підлітків за допомогою методики Дембо-Рубінштейна в модифікації А.П. Прихожан. 9. Підсумки.
2.	Я і відповідальність	Розвиток почуття відповідальності	1. Знайомство. 2. Очікування. 3. Правила. 4. Бесіда «Що таке відповідальність. Адміністративне і кримінальне порушення». 4. Правила поведінки в училищі. (дискусія) 5. Вправа «Права і обов'язки» 6. Анкета «Моя правова обізнаність». 7. Підсумки.
3.	Я і контроль	Розвиток навичок контролю особистої поведінки, вміння приймати обдумані рішення	1. Знайомство. 2. Очікування. 3. Мозковий штурм «Що таке контроль?» 4. Вправа «Що мене відволікає?» 5. Вправа «Чи можу я приймати рішення?» 6. Анкета «Чи можу я себя контролювати?» 7. Підсумки.
4.	Профілактика шкідливих звичок	Розвиток комунікативних навичок, навичок конструктивно-го виходу з конфлікту	1. Знайомство. 2. Очікування. 3. Наркотики та алкоголь – міфи та реальність. (дискусія) 4. Вправа «Якщо я почну сьогодні, то завтра…» 5. Перегляд фільму про шкідливі звички. 6. Підсумки.
5.	Моє майбутнє	Формування мотивації на навчання та працевлашту-вання	1. Знайомство. 2. Очікування. 3.Бесіда «Я і моє майбутнє». 4. Вправа «Я ціную себе за те…» 5. Вправа «Я краще всіх вмію робити…» 6. Мозковий штурм: «Риси успішної людини». 7. Вправа « Яким я буду через 5 років». 8. Підсумки.

Перелік методів і форм роботи, які будуть використовуватися під час занять: дискусії, анкетування, тести, бесіда, опитування, інформаційні повідомлення, мозковий штурм, арт-терапевтичні вправи, тощо. Окремо виділено заняття «Профілактика шкідливих звичок» з відеоматеріалом.

Обладнання: бейджики, плакати-заготовки для вправ, маркери, білий папір формату А4 і А5, кольоровий папір, ножиці і т.д.

Організація занять: програма розрахована на 5 занять по 45 хв. – 1 год. Заняття проводити 1 раз на тиждень.

Використані джерела

1. Безпалько О. В., Савич Ж. В., Спілкуємось та діємо:Навч.-метод. посіб.-К.:Навч.книга, 2002.

2. Кравчук Л. Світ емоцій (корекційно-розвивальна програма для підлітків) // Психолог.-2010.-№17.

3. Мяктінова Я. Профілактика негативних явищ серед молоді й підлітків. - К.: Шкільний світ.-2010.-№29-30.

4. Попередження та корекція агресивності у підлітковому віці: корекційно-розвивальна програма/ автор-упорядник О.В.Паталаха; Ряське, 2011. Електронний ресурс:https://sites.google.com/site/riaske1/vihovna-robota/socialno-psihologicna-sluzba/korekcijno-rozvivalna-programa

5. Федоров В.Д. Тестодром: психологічний інструментарій професійного відбору. – Хмельницький, ОІППО, 2006.

6. Харченко С.Я., Краснова Н.П. Робота соціального педагога з дітьми девіантної поведінки. – Х.:Вид. група «Основа», 2012. – 143 [1]с.

О.Д. РУЩАК,

практичний психолог

ДНЗ «Подільський центр

професійно-технічної освіти»

ПРОГРАМА

корекції девіантної поведінки

старших підлітків

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма з корекції девіантної поведінки розроблена для дітей підліткового віку і складається з 10 занять тривалістю 1 - 1,5 години один раз на тиждень із групою 8 - 10 чоловік.

Будь-які перехідні періоди висувають специфічні проблеми, які потребують особливої уваги. Підлітковий вік характеризується появою ряду специфічних рис, найважливішими з яких є прагнення до спілкування з однолітками та поява у поведінці бажання затвердити свою самостійність, незалежність і особисту автономію. З'являється інтерес до свого внутрішнього світу, виникає бажання зрозуміти і краще пізнати себе. Наряду з тим, учнями керує схильність до незвичайного, до смішного, до гострих ситуацій, ризику і небезпеки. Така поведінка може перерости у «хуліганську», про те мало хто думає о наслідках.

Поведінка людини є системою дій і вчинків, які підлягають моральній оцінці. Поведінку людини називають девіантною, якщо вона порушує прийняті в певному соціумі моральні норми. Нині проблема девіантної поведінки набуває особливої актуальності, оскільки всі сфери суспільного життя зазнають серйозних змін, відбувається девальвація колишніх цінностей. Спостерігається тенденція до зростання злочинності серед неповнолітніх, знижується середній вік юних правопорушників.

У вітчизняній психології джерела девіантної поведінки підлітків і юнаків заведено шукати у важковиховуваності, педагогічній або соціально-культурній занедбаності. Зазвичай труднощі у поведінці підлітка пояснюються поєднанням результатів неправильного розвитку особистості й несприятливої ситуації, в якій він опинився, а також недоліками виховання. Відхилення у поводженні дітей і підлітків можуть бути обумовлені такими групами причин:

• соціально-педагогічна занедбаність, дефекти правової і моральної свідомості — підліток поводиться неправильно через невихованість, відсутність необхідних позитивних знань, умінь, навичок або через зіпсованість неправильним вихованням, негативні стереотипи поведінки уже сформовані;

• глибокий психічний дискомфорт, викликаний проблемністю сімейних взаємин, негативним психологічним мікрокліматом у родині, систематичними навчальними невдачами, поганими стосунками з однолітками в колективі, неправильним (грубим, несправедливим, жорстоким) ставленням батьків, учителів, одногрупників;

• особливості характеру та емоційно-вольової сфери — акцентуації характеру;

• відсутність умов для самовираження, розумного прояву зовнішньої та внутрішньої активності — незайнятість корисними видами діяльності, брак позитивних і значущих соціальних та особистісних життєвих цілей і планів;

• бездоглядність — негативний вплив навколишнього середовища і соціально-психологічна дезадаптація, що розвивається на цій основі, зсув соціальних і особистих цінностей із позитивних на негативні.

Для практичних психологів, які працюють з девіантними підлітками важливо виявити причину, що викликає асоціальну поведінку. Відхилення у поведінці й соціальному розвитку підлітків залежать від індивідуальних особливостей і особистісних проявів, конкретних умов і обставин життя. Як правило, їх можна звести у такі групи:

1. Ситуативні, тимчасові прояви або реакції, викликані певними факторами й обставинами: реакції відмови, протесту, агресії. Форм проявів цих реакцій може бути дуже багато. Вони завжди виникають у відповідь на ту або іншу психологічну ситуацію та з її усуненням зникають.

2. Стійкі форми відхилень у поведінці, що розвиваються за тим чи іншим типом, зумовлені несприятливими умовами життя й діяльності взагалі.

Для участі в корекційних заняттях були залучені учні «групи ризику», у яких при досліджуванні були виявленні негативні прояви у поведінці. Досліджування проводилося за методиками:

• К.Роджерс, визначення соціально-психологічної адаптації;

• К.Леонгард, визначення акцентуації характеру;

• Г.Айзенк, визначення самооцінки психічних станів;

• А.Асінгер, визначення рівня агресивності;

• К.Томас, вивчення стилю поведінки у конфліктних ситуаціях;

• Т.Лірі, вивчення міжособистісних взаємин;

• А.Орел, виявлення схильності до девіантної поведінки.

Для подолання негативних проявів у поведінці підлітків і призначена дана програма, проблема якої є досить важливою й актуальною.

Мета програми:

1. Сприяти досягненню позитивних змін у поведінці та діяльності важковиховуваних учнів у стосунках із ровесниками, вчителями і батьками за допомогою психотерапевтичних методів.

2. Розвивати вміння реалістично оцінювати себе, усвідомлення своєї унікальності та значущості у соціумі.

3. Формувати навички рефлексії, аналізу сильних та слабких рис свого характеру.

Завдання програми:

• сприяти активізації процесу самопізнання, усвідомлення підлітком власного «Я»;

• сприяти розвитку здатності до соціальної творчості, готовності до зміни самого себе;

• розвивати комунікативні здібності та вміння зосереджуватися;

• формувати навички самоаналізу, свідомої корекції своєї поведінки.

Очікувані результати: формування мотивації самовиховання, самопізнання, самореалізації, впевненості в собі, позитивної Я-концепції; формування адекватної самооцінки, оптимізація внутрішньо групових стосунків, поліпшення психологічного клімату в групі.

Форми та методи роботи:

• інформування;

• дискусії, бесіди;

• тестування;

• саморозкриття;

• переоцінка;

• постановка проблемних запитань;

• аналіз ситуацій, психологічні казки, притчі;

• «мозковий штурм»;

• психологічні ігри та вправи;

• рольове програвання ситуацій.

Перелік діагностичних методик, що використовувались на заняттях:

• тест на самовизначення;

• діагностика індивідуальної агресивності та ворожості, тест Басса-Дарки.

Тривалість заняття: 1 - 1.5 год.

Кількість занять – 10.

Кількість учнів у групі: 10 – 12.

Форма занять: групова.