Гра «Прискорені рухи»

Мета: зняття втоми й напруги, підтримка позитивного емоційного фону.

У кінематографі є прийом — прискорене прокручування плівки. Спробуйте продемонструвати цей прийом, не корис­туючись відео- чи кінокамерою. Тобто поставте пантоміму, у якій усі рухи у 2-3 рази швидші, ніж зазвичай. А для приско­реної демонстрації візьміть звичайні домашні справи й по­кажіть, як людина:

• прасує білизну;

• робить млинці;

• витирає пил;

• миє посуд;

• зашиває штани, що порвалися, тощо.

Вправа «Слухаємо себе»

Вправа «Подаруй усмішку»

ЗАНЯТТЯ 11

КОМУНІКАТИВНІ ЯКОСТІ ОСОБИСТОСТІ

Релаксаційний комплекс «Я сам»

Вправа «Інтерв'ю» (прийом відкритого запитання)

Мета: розвиток комунікативних якостей, уміння формулю­вати запитання; формування інтересу до співрозмовника та його внутрішнього світу.

• Відкрите запитання припускає розгорнуту інформатив­ну відповідь. Починати варто зі слів що, хто, як, скільки, чому, де, з якою метою.

• Таким чином, візьмемо інтерв'ю в кожного з присутніх. Завдання ведучого: за допомогою мінімальної кількості запи­тань якомога повніше з'ясувати погляди того, хто відповідає, на певні проблеми.

Гра «Німе кіно»

Мета: зняття втоми та напруження, підтримка позитивно­го емоційного фону.

Звук з'явився в кіно на початку 30-х років 20 століття. До цього кіно було німим. Це значить, що актори не вимовляли слів: для передачі почуттів і думок вони використовували яскраві, виразні жести. Спробуйте створити німий фільм за мотивами байок А.Крилова:

• Ворона та Лисиця;

• Бабка та Мураха;

• Квартет;

• Вовк і ягня.

Вправа «Ваш портрет»

Мета: розвиток спостережливості, концентрації уваги.

• Один із учасників групи стає за спинкою стільця іншого учас­ника. Той, хто сидить, не обертаючись, описує якомога докладніше одяг, колір очей, волосся, інші особливості того, хто стоїть позаду.

Вправа «Слухаємо себе»

Вправа «Подаруй усмішку»

ЗАНЯТТЯ 12

ПІДСУМКОВЕ ЗАНЯТТЯ

Проведення діагностики рівня тривожності, само­оцінки, емоційного стану учнів.

Потім учасники групи сідають у коло й діляться своїми вра­женнями та думками про минулі заняття. Обговорюються по­зитивні й негативні сторони занять, які зміни вони внесли в життя кожного учасника групи, у поведінку, погляди підлітків, які враження й відчуття після себе залишили. Вислухують і обговорюють можливі пропозиції учнів, щодо зміни чи допов­нення корекційної програми. Керівник групи й учасники дя­кують один одному за спільну роботу, підтримку, розуміння та співпрацю. Заняття закінчується вправою «Подаруй усмішку».

Використані джерела

1. Ильин Е.И. Змоции й чувства. - СПб., 2001. - 752 с. 2. Калашник Т.И. Методи творческого самовыражения й арттерапии в психокоррекционной работе. Методическое пособие для практических психологов образования. -Одесса, 1999. — 53с.

3. ЛидерсА.Г. Психологический тренинг с подростками. - М., 2001. - 256с.

4. Рогов Е.И. Змоции й воля. - М., 2001. - 240 с. 5. Фопель К. Как научить детей сотрудничать? Психологические игры и упражнения: Практическое пособие. В 4-х томах. Т.З. — М., 2001. - 160с. 

С.С. ДЯЧОК,

соціальний педагог

Вищого професійного училища №25

м. Хмельницького

КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВАЛЬНА

(СОЦІАЛЬНО-ПЕРЕТВОРЮВАЛЬНА) ПРОГРАМА

роботи з дітьми

з делінквентною, девіантною поведінкою

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Серйозний дефіцит позитивного впливу на молоде покоління призводить до того, що у молоді і підлітка домінуючими почуттями стали тривога, агресія, соціальна пасивність, страх.

Девіантна поведінка (англ. deviation – відхилення) - дії, які не відповідають офіційно (чи неофіційно) встановленим у певному суспільстві (соціальній групі) моральним і правовим нормам, котрі ведуть людину до ізоляції, лікування, виправлення чи покарання.

Останнім часом постійно збільшується кількість молодих людей, які не вчаться й не працюють, що призводить до зростання числа молоді, чия поведінка виходить за межі моральних і правових норм. Усе виразніше проявляється омолодження злочинності: дедалі зростає частка правопорушників, які не досягли 16 років.

Неблагополучне побутове оточення, важке матеріальне становище сі­мей, неконтрольованість з боку дорослих, педагогічна непідготовленість батьків до виховання, професійна непридатність педагогів як вихователів, байдужість до дітей - усе це сприяє активізації кримінальної ситуації. Діти вимушені йти на вулицю, вступати в неформальні об'єднання, переважно негативного спрямування, злочинні групи, зокрема групи вимагачів, що набувають усе більшого поширення в навчальних закладах.

Делінквентна поведінка – це сукупність протиправних вчинків людини, за які в особливо важких випадках може накладатися покарання згідно статей цивільного й кримінального кодексів.

Актуальність і необхідність запропонованої програми полягає в тому, що діти з девіантною поведінкою потребують особливої підтримки зі сторони навчального закладу.

Мета програми:  формувати адекватну форму поведінки, розвивати комунікативні навички, сприяти створенню умов для повноцінного фізичного і психічного розвитку учня.

Завдання програми: формувати позитивне відношення до своїх можливостей, розвивати навики регуляції своєї поведінки, сприяти знищенню рівня емоційного дискомфорту, діагностувати та корегувати прояви девіантної поведінки.

Прогнозований результат: досягнення позитивних поведінкових змін, усунення агресивних проявів у стосунках, вміння контролювати свої емоції, прояв толерантності під час спілкування.

Учасники: 10-15 осіб (групова форма роботи).