Вправа №1 «Мій душевний стан».

Ресурси: цифрова фотокамера, ПК.

Час: 30 – 60 хв.

Хід вправи:

Учасникам тренінгу пропонується під час заняття зробити один або декілька фотознімків, які б передали їх відчуття і емоції, їх душевний стан на даний момент життя. На фото можуть бути зображені як учасники групи, так і предмети або пейзажі, які «зі звучні» із емоціями і відчуттями автора.

Спочатку знімки демонструються групі, яка намагається відчути і вказати, що на даний момент твориться «на душі» у автора знімку. Після цього учасник світлини говорить, чи дійсно правильно група вказала його настрій і емоції, що він намагався передати через свою роботу.

Після цього йде обговорення наскільки ми можемо відчути емоційний стан інших і наскільки ми самі можемо передати ті емоції і відчуття, що нас тривожать.

При виконанні цього завдання слід користуватися цифровою камерою, щоб відразу можна було переглянути і обговорити знімки учасників.

Вправа №2 «а що це ви тут робите?».

Ресурси: не потрібно.

Час: 20 хв.

Хід вправи:

- Пам'ятаєте стару радянську комедію «Ласкаво просимо, або Стороннім вхід заборонено»? У ній один з героїв фільму в найбільш невідповідний момент з'являвся в найбільш невідповідному місці і цікавився у товаришів, що задумали чергову проказу: «А що це ви тут робите?»

Саме ця фраза буде ключовою у грі, яку придумав німецький психолог і психотерапевт К.Фопель.

Учасники тренінгу сідають у коло. Перший від ведучого гравець починає мімічно зображати певну діяльність. Наприклад, зображає гру у баскетбол. Можна діяти в будь – якому положенні – сидячи, лежачи, встаючи зі свого місця і пересуватися по кімнаті. Все залежить від характеру зображуваної дії.

Наступний за ним гравець задає йому питання: : «А що це ти робиш?». У відповідь перший гравець, не перестаючи «грати у баскетбол», повинен назвати будь – яку іншу фізичну дію. Наприклад він відповідає: «Я читаю».Тоді відразу другий, гравець, що запитує починає «читати». В той час, як він зображує читання, до нього звертається наступний гравець: «А що ти робиш?

– Я ловлю рибу (так або інакше може відповісти учасник, не перестаючи зображати при цьому читання).

Щоразу, відповівши на запропоноване питання (тобто передавши естафету наступному гравцю), учасник, що зображає дію, може зупинитися і спостерігати за естафетою уже в якості глядача до своєї слідуючої черги.

Якщо група невеличка, то проводимо кілька кругів. Під час вправи потрібно уважно спостерігати за учасниками і не повторюватися. Так, у вправі з’являється додаткова інтрига, включаючи увагу і пам'ять.

Вправа №3 « Чотири слова»

Ресурси: доска фліп-чарт з письмовим приладдям для запису завдання.

Час: біля півгодини.

Хід вправи:

Брати участь у виконанні цього завдання можна як поодинці, так і в парах, трійках або невеликими групами. На дошці або фліп-чарті записуються чотири слова. Логічно вони повинні бути якомога менше зв'язані між собою і представляти іменники в однині (хоча не виключений і інший варіант граматичних форм або частин мови: скажімо, список з чотирьох дієслів).

Дані, наприклад, слова: хліб, бруд, театр, зірка. Або: душа, лист, квітка, ступені.

Гра полягає в тому, що за певний час (15-20 хвилин) необхідно придумати і показати театральний етюд, об'єднуючий дані слова (у тому ж порядку) в логічно зв'язну дію з конфліктом.

Завершення: обговорення гри.