Емоційна забарвленість характер/

Рівень емоційної збудливості учня, сила та глибина емоцій­них переживань, сталість почуттів. Чи проявляє учень афектив-ність і за яких обставин. Який переважаючий настрій. Жвавість чи млявість, швидкість чи повільність.

Особливості пізнавальної діяльності та розумового розвитку учня

1. Особливість уваги школяра. Коли і в чому проявляється уважність чи неуважність учня. Розвиток довільної уваги. Якою мірою стала увага учня і чим вона відвертається. Чи спостеріга­ється неуважність і чим вона спричинюється.

2. Спостережливість.

3. Особливості пам'яті. Усвідомленість та міцність запам'я­товування. Точність відтворення. Прийоми заучування.

4. Особливості мислення та мови. Як учень розуміє матеріал, що викладається на уроці. Чи виявляє самостійність у суджен­нях та висновках. Чи вміє аналізувати та узагальнювати мате­ріал. Культура мо-ви. Чи вміє правильно висловлювати свої дум­ки в усній та письмовій формі.

5. Особливості уяви і творчої діяльності.

6. Які здібності проявляються в школяра. Запропонована схема не повинна розглядатися як шаблон,

що обмежує ініціативу учнів педагогічних училищ. На основі зазначеної схеми відповідно до умов та особливостей школи та класу учень педучилища з допомогою викладача психології мо­же скласти свого роду пам'ятку — коротку робочу програму, яку буде покладено в основу роботи з вивчення особистості дитини. Програму не слід розглядати і як анкету: неможливо та й не треба намагатися однаково докладно висвітлювати всі її пункти. З певних питань буде ґрунтовний матеріал, з інших — скромніші дані.

Не слід обмежуватися фіксацією фактів та подій, що харак­теризують учнів, тільки в думках, хоча й така фіксація та на­громадження в пам'яті результатів спостереження мають важливе значення. Необхідно закріплювати одержані матеріали пи­семно, для чого доцільно вести щоденник, де на кожного учня відводиться кілька сторінок. Записувати треба в міру виявлен­ня і нагромадження відповідних фактів, думок, вражень. Не слід прагнути до довгих записів — цілком прийнятні лаконічні нотатки. Не рекомендується відкладати запис на тривалий строк (багато які факти можна при цьому забути), але не завжди слід і негайно фіксувати матеріал (перше враження часто буває по­милковим). Аби уникнути нагромадження дрібниць, слід відби­рати матеріал, звертаючи увагу лише на факти, що характери­зують найважливіше, найтиповіше в особистості учня, що має тенденцію зміни, розвитку.

Зразки щоденникових записів

Світлана Б., учениця III клас/

11/ХІ. Як розповіли батьки, самостійно до 11 годин вечора го­тувала завдання з російської мови: нізащо не хотіла прийти в клас непідготовленою.

17/ХІ. Сьогодні Світлана дуже засмутилася, до сліз, дізнав­шись, що в її письмовій роботі 4 помилки. Оцінок вчителька не ставила, але дівчинку засмутив сам цей факт.

19/ХІ. Ось уже вдруге помічаю: Світлана відмовляється до­помогти своїм подругам, коли ті просять її пояснити незрозумі­лий для них навчальний матеріал (сама Світлана відповідала вчительці добре). Тиждень тому вона послалася на головний біль, а сьогодні відверто заявила: «Я не повинна вам пояснюва­ти, у мене свої оправи».

27/ХІ. Сьогодні вчителька роздавала перевірені зошити. Світлана одержала «п'ять», але сиділа з якимось напруженим очікуванням. Ось вчителька розгорнула зошит іншої відмінниці Люди К. Світлана навіть піднялася від нетерпіння. «Чотири»,— сказала вчителька. Світлана з помітним полегшенням, усміхаю­чись, відкинулась назад, увесь урок була радісно збудженою, по­зирала на свою «суперницю» з переможним виглядом.