Види і рівні здібностей

Окремі здібності людини ще не гарантують успішного вико­нання нею складної творчої діяльності. Здібності інженера-конструктора не зводяться тільки до добре розвинутої конструктив­ної уяви. Розвинуте в людини тонке сприйняття форми і кольору ще не робить її художником. Чудовий музичний слух сам по собі ще не створює музиканта. Для успішного оволодіння будь-якою творчою діяльністю необхідне певне поєднання окремих здіб­ностей, що утворюють у сукупності єдність, якісно своєрідне ціле.

Насамперед розрізняють загальні розумові здібності й спеці­альні здібності. Загальні розумові здібності — це задатки, по­трібні для виконання не якої-небудь однієї, а багатьох видів ді­яльності; ці здібності відповідають вимогам, які ставлять не одна, а цілий ряд, широке коло відносно споріднених діяльнос­тей. До загальних розумових здібностей належать, наприклад, та­кі якості розуму, як критичність, гнучкість, систематичність, швидкість розумового орієнтування, розумова активність, висо­кий рівень аналітико-синтетичної діяльності, а також такі якос­ті, як зосереджена увага, добра пам'ять, деякі емоційно-вольові особливості.

Спеціальні здібності — це здібності, що необхідні для успіш­ного виконання якої-небудь однієї певної діяльності — музич­ної, художньо-зображальної, математичної, літературної, кон­структивно-технічної та ін. Ці здібності також становлять єдність окремих здібностей. Наприклад, музичні здібності станов­лять єдність таких здібностей, як ладове почуття, що проявля­ється в емоційному сприйнятті й легкому впізнаванні мелодій; здатність до слухового уявлення, що проявляється в точному відтворенні мелодії за слухом, інакше кажучи, музичну пам'ять, і музично-ритмічне почуття — здатність відчувати ритм і від­творювати його.

У складі математичних здібностей велику роль відіграє мате­матична пам'ять (пам'ять на схеми міркувань і доведень, на ме­тоди розв'язування задач та принципи їх аналізу); здатність до логічного мислення в сфері кількісних і просторових відношень; швидше й широке узагальнення математичного матеріалу; легке і вільне переключення від однієї розумової операції до іншої; прагнення до ясності, простоти, економічності і раціональності міркувань і розв'язків та ін.

Літературні здібності — це синтез таких здібностей, як спо­стережливість, вразливість (емоційне переживання сприйнять), наявність яскравих, наочних образів пам'яті, естетичні почуття, творча уява, точність, емоційність, виразність мови і т. ін.

Можна говорити не тільки про окремі види здібностей, а й про різні рівні їх розвитку. Якщо в першому випадку мають на увазі якісні відмінності у здібностях, то в другому випадку гово­рять про кількісні відмінності. Вчителеві, який вдумливо вивчає своїх учнів, для пізнавальної організації навчально-виховного процесу й індивідуального підходу в навчанні та вихованні важ­ливо знати і до чого виявляє нахили його учень, і якою мірою ви­ражені ці здібності — наскільки швидко, легко й міцно опановує учень знання, вміння та навички у відповідній діяльності.

Високий рівень розвитку здібностей позначають словом «та­лант». Талант — це найбільш сприятливе поєднання здібностей, що дає можливість особливо успішно, творчо виконувати певну діяльність. Талант може проявлятися в будь-якій людській ді­яльності, не тільки в галузі науки чи мистецтва. Тому таланови­тим може бути і лікар, і вчитель, і льотчик, і новатор сільсько­господарського виробництва, і кваліфікований робітник.

Розвиток талантів вирішальним чином залежить від суспіль-по-історичних умов. Класове суспільство гальмує розвиток та­лантів серед представників експлуатованих класів. І якщо навіть за таких умов народ дав чимало видатних талантів (М. В. Ломоносов — син помора, Тарас Шевченко — син кріпа­ка, винахідник паровоза Стефенсон — син робітника), то це го­ворить лише про те, наскільки талановитий народ, наскільки ве­ликі можливості трудящих.

Соціалістичне суспільство всемірно сприяє виявленню і роз­витку талантів, надає кожному громадянину всі можливості для всебічного розвитку в творчій галузі. В. І. Ленін підкреслю­вав, що соціалізм уперше створює можливість «залучити дійсно більшість трудящих на арену такої роботи, де вони можуть про­явити себе... виявити таланти, яких у народі — непочате джерело і які капіталізм м'яв, давив, душив тисячами і мільйонами» '.

Талант є яскраве поєднання здібностей, з одного боку, і схильність до даного виду діяльності, своєрідної потреби, що має характер захоплення, справжньої пристрасті в заняттях цим видом діяльності — з іншого.

Багато хто вважає, що талановитим людям усе дається легко й просто, без особливого труда. Це не так. Для розвитку та­ланту потрібне тривале, наполегливе навчання і велика, напруже­на праця. Як правило, талант завжди поєднується з винятковою працездатністю і працьовитістю. Недаром усі талановиті люди підкреслюють, що талант — це труд, помножений на терпля­чість, талант — це схильність до безперервної праці.