Розділ xvііі. Здібності

В основі комуністичного суспільства, будівництво якого ус­пішно здійснюється в нашій країні, лежить принцип «Від кожно­го — за здібностями, кожному — за потребами». Програма Кому­ністичної партії Радянського Союзу проголосила завдання всебіч­ного і гармонійного розвитку особистості радянської людини, для якої праця за здібностями стане життєвою потребою. «Кому­нізм — це лад, де розквітають і цілком розкриваються здібності й таланти, найкращі моральні якості вільної людини» '.

Тому всебічний розвиток здібностей та схильностей дітей — одна з важливих цілей навчання і виховання в радянській школі.

Поняття про здібності

Що дає підставу говорити про наявність у людини здібностей до якої-небудь діяльності? Підставою служать два показники: швидкість опанування діяльності і якість досягнень. Людину вважають здібною, якщо вона, по-перше, швидко й успішно опа­новує яку-небудь діяльність, легко порівняно з іншими людьми набуває відповідних умінь та навичок і, по-друге, добивається успіхів, які значно перевищують середній рівень.

Від чого це залежить? Чому за всіх інших рівних умов одні люди швидше й легше оволодівають якою-небудь діяльністю і добиваються в ній більших успіхів, ніж інші? Тому що вони ма­ють такі індивідуально-психологічні особливості, які найбіль­шою мірою відповідають вимогам певної діяльності.

Здібності — це індивідуально-психологічні особливості лю­дини, що відповідають вимогам даної суспільної діяльності і є умовою успішного її виконання.

Звернімо увагу на найважливіші сторони цього визначення. По-перше, здібності — це індивідуальні особливості, тобто те, що відрізняє одну людину від іншої. По-друге, це не просто осо­бливості, а психологічні особливості, тому, наприклад, довгі, гнучкі пальці (особливості піаніста) або високий зріст (особли­вості баскетболіста) не є здібностями, хоч і допомагають доби­тися успіху у відповідній діяльності. І нарешті, здібності не будь-які індивідуально-психологічні особливості, а тільки, ті, які відповідають вимогам нервової діяльності.

До здібностей належать, наприклад, музичний слух і почут­тя ритму, необхідні для успішних занять музикою; конструктив­на уява, потрібна для виконання діяльності конструктора, інже­нера; швидкість рухових реакцій, необхідна при заняттях деякими видами спорту; тонкість розрізнення кольорів — для художника-живописця.

Поряд з індивідуальними особливостями психічних процесів (відчуттів і сприйнять, пам'яті, мислення, уяви) здібностями є і складніші індивідуально-психологічні особливості. Вони форму­ються на базі тих чи інших особливостей психічних процесів, але включають і емоційно-вольові моменти, елементи ставлення, ма­ють особистий характер (наприклад, математична спрямованість розуму як тенденція вичленовувати математичні відношення при сприйнятті, бачити світ «математичними очима»).

Будь-яка діяльність вимагає від людини не одної здібності, а ряду здібностей. Наприклад, літературні здібності включають у себе вразливість, спостережливість, образну пам'ять, творчу уяву, здатність до точної і виразної мови.

Недолік, слабкий розвиток якої-небудь одної окремої здібно­сті можуть бути компенсовані (замінені) за рахунок посиленого розвитку інших. Ця властивість компенсації здібностей визначає досить широкі можливості оволодіння різноманітними видами діяльності, вибору професії. Відсутність окремої здібності мож­на компенсувати наполегливою працею, настійливістю, напру­женням сил. Хоч оволодіння діяльністю за цих умов буде уповіль­неним, вимагатиме значних зусиль, але результати будуть по­мітними, не кажучи вже про те, що здібності можуть розвину­тись у майбутньому.