2.8. Планово - звідна документація.

Джерела цього виду інформації є перспективні, річні, тематичні, довгострокові плани науково-дослідних робот з ФК та С, річні відгуки з наукової роботи інститутів фізичної культури, статистичні відгуки з ФК та С. Проте вірогідність інформації не завжди задовільна, так як більшість відповідальних працівників навмисно підвищують результати науково – дослідницьких робіт.

2. 9 Інша неперіодична науково-дослідницька література.

До них відносяться джерела інформації, в яких вмішуються архівні матеріали, а також різні переклади статей та публікацій з іноземних мов. Це самі цінні джерела інформації, так як вони відображають тематику проведених за кордоном досліджень та знайомлять з їх результатами. На жаль, оперативність цих джерел інформації низька, бо багато часу йде на переклад. Крім цього, вірогідність забезпечується рівнем кваліфікації перекладача, знанням предмета.

2.10. Засоби масової інформації (змі)

До них відносяться: друковані (газети, листівки та ін.), аудійні (радіо), аудіовізуальні (телебачення, кіно, відеозапис). За отанній час набуває популярності одержання інформації з інтернету.Це сама оперативна інформація, яка дає можливість коректувати, аналізувати та планувати діяльність як тих, хто займається так і тих, хто тренується у галузі ФК та С. Проте, це пов’язано з відповідними матеріальними витратами

(відеомагнітафон, відеокамера,магнітофон, телебачення), бо не кожний фізкультурний колектив може собі це все придбати.

3. Оздоровчі задачі смр

Використовуючи засоби інформації, різні форми фізичних вправ, масова фізична культура виконує оздоровчі задачі: зберігає та зміцнює здоров`є людини, підвищує рівень його фізичної підготовки та працездатності, продовжує творчу активність особистості. У тих, хто займається фізичними вправами повинно виховуватися відповідальне відношення до свого здоров'я усвідомлене розуміння необхідності достатньої рухової активності у режимі кожного дня. Тому основними задачами СМР є:

1. - охорона та зміцнення здоров’я;

2. - боротьба з гіподинамією;

3. - профілактика різних захворювань;

3.1. Засіб охорони та зміцнення здоров’я

Різні заняття фізичними вправами ведуть за собою функціональний зсув у системах організму людини.

У системі опорно-рухового апарату: зміцнення кісткової тканини, збільшення м’язового об’єму за рахунок м’язової гіпертрофії, збільшення числа скорочувальних компонентів у працюючих м’язах.

У дихальній системі: збільшення економічності дихання у стані спокою та більшої продуктивності органів системи дихання у період активної діяльності, збільшення ЖЄЛ та дихального об'єму, що дає можливість забезпечити окислювально - відновлюючи процеси необхідною кількістю кисню, а також підвищити витривалість дихальних м’язів.

У серцево – судинній системі: збільшення об’єму серцевого м’язу, що забезпечує значно систолічний об’єм та відповідно підвищує надання до працюючих систем організму продуктів енергоутворення. Підвищує економічність праці серця у стані спокою (спортивна брадикардія).

ЦНС та вегетативна НС підвищується стійкість до проведення нервових імпульсів від працюючих м’язів до рухових центрів кори головного мозку, що якісно формує рухові навички та вміння. Підвищує стійкість нервової системи до стресових ситуацій. '

За рахунок рухових компонентів за участю механорецепторів формується пропріоцептивна (рухова) пам’ять, що під час створення стереотипних ситуацій (реакції на рухові об’єкти, предмети).

Крім цього, рух викликає зміну у гуморальній системі організму (стимулююча функція гормонів та залоз внутрішньої секреції). Основними з яких с адреналін, норадреналін, тестостерон, тіамін та ін.