- •Предмет організації спортивно-масовоїї роботи вступ.
- •1.Закон України "Про фізичну культуру і спорт"
- •2.Джерела інформації, які допомагають вивчити смр
- •2.1.Періодична науково-технічна література
- •2.2. Неперіодична науково-технічна література.
- •2.3 Праці, збірники, матеріали наукових конференцій, симпозіумів, семінарів науково-дослідних та навчальних університетів
- •2.4. Дисертація пошукачів, вчених, студентів, автореферати до них.
- •2.5. Звіти про науково-дослідні роботи.
- •2.6. Патентна інформація,
- •2.7. Нормативно - технічна література.
- •2.8. Планово - звідна документація.
- •2. 9 Інша неперіодична науково-дослідницька література.
- •2.10. Засоби масової інформації (змі)
- •3. Оздоровчі задачі смр
- •3.1. Засіб охорони та зміцнення здоров’я
- •3.2. Засоби боротьби з гіподинамією.
- •3.3. Засоби профілактики різних захворювань.
- •4. Виховні та освітні задачі спортивно-масової роботи
- •4.2.Освітні задачі
- •5. Напрямки використання спортивно-масової роботи.
- •6. Характеристика занять у групах здоров’я
- •7. Характеристика занять у групах загальної фізичної підготовки (зфп).
- •8. Характеристика занять з спеціальної фізичної підготовки (сфп)
- •9. Характеристика занять у спортивних секціях.
- •10. Фізкультурно – спортивні клуби (фск)
- •11. Види оздоровчих засобів
- •12.Характеристика груп видів гімнастики
- •13. Види діяльності з використання місцевості серед засобів смр
- •14.Нетрадиційні спортивно – оздоровчі вправи
- •15. Реаділітаційні засоби
- •16.Заходи які пов’язані з агітацією, пропагандою та популяризацією фКіС
- •17. Організація та проведення спортивних змагань
- •18. Організація та проведення спортивно-масового свята.
- •19.Характеристика роботи дитячо-спортивних шкіл (дюсш)
- •20. Характеристика роботи спеціалізованих дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву (сдюсшор)
- •21.Функціонування шкіл-інтернатів спортивного профілю(шісп)
- •22. Підготовка спортсменів на базі шкіл вищої спортивної майстерності (швсм)
- •23. Характеристика роботи центрів олімпійської підготовки (цоп)
- •24. Спортивно - масова та оздоровча робота в дошкільних навчальних закладах
- •25 Організація спортивно-масової роботи у системі середньої освіти.
- •26.Спортивно-масова робота в системі професійно-технічної освіти(пто)
- •27.Спортивно-масова робота у вищих навчальних закладах (внз)
- •28 Діяльність спортивного клубу у внз
- •29. Організація самостійних занять студентів
- •30. Організація спортивно – масової роботи в студентських гуртожитках.
- •31.Спортивно-масова робота у літніх спортивно-оздоровчих таборах
- •32. Характеристика діяльності спортивних товариств.
- •33. Організація та методика фізкультурно-оздоровчої роботи в системі позадержавної(приватної) освіти та виховання
- •34.Організація спортивно-масової роботи в колективах фізичної культури на виробництві
- •35. Форми і засоби фізичного виховання і спорту в умовах виробництва.
31.Спортивно-масова робота у літніх спортивно-оздоровчих таборах
Структура організації навчального процесу у навчальних закладах така, що за періодами навчання, надходить період відпочинку - канікули.
Літні канікули найдовші, внаслідок чого формуються спортивні оздоровчі табори. Табір дозволяє широко упроваджувати у режимі дня ФКтаС.
Табір являється структурним підрозділом учбового закладу або організації, тому питання фінансування, матеріального забезпечення та керівництва вирішує адміністрація цього закладу. На час дії табора призначається його начальник.
У його розпорядження входять: заст. з виховної роботи, лікар та завгосп. Заст. з виховної роботи організовує стінну печать, культурно-масову та виховну роботу та ін. Заст. з навчально-спортивної роботи розробляє навчально-спортивний план та слідкує за його виконанням. Лікар виконує медичне забезпечення та контролює харчування. Завгозп відповідальний за кухню, їдальню, постачання, транспорт та збереження продуктів.
Фізкультурно-оздоровча робота складається:
- РГТ;
- організація різних видів загартовування, походів та екскурсій; навчання плаванню та прийомам рятування на воді;
-проведення спортивних змагань, чемпіонатів, конкурсів, спортивних вікторин, малих олімпійських ігор табору та ін.;
-проведення спортивних свят та показових виступів спортсменів;
-організація та проведення спортивно-масових свят: день "Нептуна", день "бігуна", день "здоров'я".
Навчально-спортивна робота планується на основі програми з фізичного виховання, проводиться по затвердженому графіку і розкладу та передбачає:
проведення навчально-тренувальних занять;
змагань з різних видів спорту та спартакіад;
підвищення спортивної майстерності (якщо це табір ДЮСШ або студентський).
В умовах табору існують можливості для навчання новим і нетрадиційним видам спорту.
32. Характеристика діяльності спортивних товариств.
Добровільні спортивні товариства є масовими громадськими об'єднаннями. У своїй діяльності вони керуються законами України «Про фізичну культуру і спорт», "Про об'єднання громадян та іншими законодавчими актами України. В Україні створено добровільні спортивні товариства "Україна", "Колос", "Динамо", ЦСКА, які діють відповідно до статутів і положень про них. Товариство "Україна" займається фізкультурно-оздоровчою роботою у виробничій і соціально-побутовій сферах, проводить масові спортивні змагання, а також бере участь у міжнародних спортивних змаганнях майже з усіх видів, які входять до програми Олімпійських ігор.
"Гарт" проводить свою роботу серед учнівської та студентської молоді, об'єднує професійні, навчально-виховні й вищі навчальні заклади, організовує масові спортивні змагання, поєднуючи спорт з інтелектуальним, духовним і естетичним вихованням.
Спортивне товариство "Колос" охоплює сільське населення. Пріоритетним напрямом його роботи є реформування організаційних основ фізкультурно-спортивного руху, що передбачає створення в сільській місцевості територіальних фізкультурно-спортивних клубів, забезпечення їх адміністративної та господарської самостійності, впровадження ефективних форм, методів і засобів фізкультурно-спортивної діяльності й видів спорту з урахуванням регіональних особливостей, традицій і економічних чинників. Відповідно до Указу Президента України про цільову комплексну програму "Фізичне виховання — здоров'я нації" перед товариством поставлено завдання: засновникам сільського кооперативно-профспілкового фізкультурно-спортивного товариства "Колос" реформувати його у Всеукраїнську державну фізкультурно-спортивну організацію "Колос"агропромислового комплексу України.
Відомчі спортивні товариства "Динамо" та ЦСКА здійснюють масову фізкультурно-спортивну роботу серед робітників органів внутрішніх справ, військовослужбовців, особового складу правоохоронних органів, військових формувань і членів їх сімей. Ці товариства створюють регіональні центри, клубний оборонно-спортивні табори з фізичної підготовки молоді до служби в Збройних Силах України; розробляють і впроваджують програмно-методичне й нормативно-організаційне забезпечення фізичної підготовки військовослужбовців, особового складу правоохоронних органів та інших військових формувань з урахуванням специфіки їх службової діяльності.
Крім добровільних спортивних товариств, значну роль у розвитку фізичної культури й спорту відіграє Національний олімпійський комітет України (далі — НОК України), який є незалежною, неурядовою, громадською організацією. У своїй діяльності НОК України керується законодавством України, Олімпійською хартією та власним Статутом.
НОК України має виключне право представляти Україну на Олімпійських іграх, у Міжнародному олімпійському комітеті. Держава сприяє розвиткові матеріально-технічної бази НОК України, надає йому фінансову й організаційну допомогу щодо участі членів збірних команд у Олімпійських і Параолімпійських іграх, сприяє встановленню міжнародних зв'язків.
Розвиткові фізичної культури, спорту та туризму сприяють також національні спортивні федерації (громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості). Спортивні федерації мають виключне право представляти спорт України в міжнародних спортивних змаганнях і міжнародних спортивних організаціях, а також право на організацію й проведення відповідних національних спортивних змагань. Спортивні федерації створюють за потреби в усіх обласних і міських спортивних комітетах.
Первинною ланкою самодіяльної організації фізкультурного руху в Україні є колективи фізкультури на підприємствах, установах, організаціях, що об'єднують на засадах добровільності громадян за їх інтересами у фізкультурно-спортивному русі.
