1. Дайте товарознавчу характеристику карамелі.

Карамель це кондитерські вироби твердої консистенції, що виготовляються з карамельної маси або з карамельної маси і начинки. Виробництво карамелі. Процес виготовлення льодяникової карамелі складається з наступних технологічних операції: утворення карамельного сиропу, його уварювання і одержання карамельної маси, охолодження, утворення карамельного батона, калібрування карамельного джгута, формування карамелі, охолодження, загортання, пакування.

Процес виготовлення карамелі з начинкою складає наступні основні стадії: приготування карамельної маси, введення начинки в карамельну масу, формування карамелі, охолоджування, захисна обробка поверхні і загортка готових виробів.

Карамельну масу одержують уварюванням у вакуум-апаратах цукрового сиропу до вмісту сухих речовин не менше 96%. Готова карамельна маса при температурі не більше 100 С є в*язкою рідиною, при охоледженні стає пластичною, а при температурі 40 С перетворюється на крихку , тверду, склоподібну масу.

Паралельно з приготуванням карамельної маси одержуюють начинку різних видів таких як: фруктово-ягідна, лікерна, желейна, медова, молочна, помадна, збивна, кремово-збивна, марципанова, масляно-цукрова, горіхова, шоколадна.

Після введення начинки в батон карамельної маси, він поступає на формування. Відформовані вироби мають температуру 65-70 С. Для закріплення форми їх охолоджують до температури 35 С шляхом обдування повітрям. Охолоджену карамель направляють на обробку поверхні. Існує декілька видів обробки: глянсування, обсипання, глазурування, дражирування, контирування.

Далі карамель загортають в етикетку, етикетку з підгорткою, етикетку з фольгою і підгорткою.

Вимоги до якості карамелі. Карамель загорнута повинна мати художньо оформлену етикетку, що щільно облягає виріб, але не прилипає до нього. Поверхня виробів суха, без тріщин і вкраплень. Форма карамелі повинна бути правильною. Колір рівномірний, відповідний даному найменуванню, однотонний або багатоколірний. Смак і аромат карамелі ясно виражений, відповідний даному найменуванню.

Недопустимі дефекти: відкриті шви і сліди начинки на поверхні карамелі, наявність виробів, що злиплись в грудки, деформовані, з переносом шва, з тріщинами, недостатня кількість начинки, різкий смак і запах, неприємний смак і запах.

Пакування і зберігання карамелі. Карамель випускають фасованою, ваговою і штучною. Карамель відкриту без захисної обробки поверхі розфасовують в жерстяні банки, картонні банки або коробки різної місткості, пакети целофанові. Карамель відкриту із захисною обробкою поверхні пакують в достатньо міцну тару.

Зберігають карамель в чистих сухих, добре вентильованих приміщеннях, що не мають стороннього запаху, при температурі 18С і вологості повітря не більше 75%. Карамель зберігають від 9 міс.- 15 дн.

2. Дайте товарознавчу характеристику шовкових тканин за класифікаційними ознаками.

До шовкових відносять тканини й ткані поштучні вироби, які виготовляються по основі з натурального шовку, шовкової пряжі та хімічних ниток, а по утоку - з усіх видів текстильних ниток і пряжі, а також ворсові тканини з ворсом із шовкової пряжі, хімічних ниток і пряжі із хімічних волокон.

До тканин і тканих поштучних виробів з хімічних волокон і ниток належать тканини та ткані поштучні вироби, які виготовляються з хімічних волокон і ниток або з суміші хімічних волокон з бавовною (бавовняного волокна до 50 %).

Залежно від призначення всі види тканин поділяються на групи і підгрупи.

• тканини для одягу: костюмні, платтяні і платтяно-костюмні; сорочкові; плащові; пальтові; для спортивного одягу; докладні; підкладкові;

• білизняні й столові тканини: рушникові; корсетні і для натільної та постільної білизни, скатерок, серветок;

• ковдрові тканини: для літніх і байкових ковдр; для ковдр, пледів чистововняних, вовняних та напіввовняних;

• меблево-декоративні тканини: портьєрні; меблеві; матрацні; для покривал, килимів і доріжок;

• напірникові тканини;

• тканини для шезлонгів, тентів і чохлів;

• взуттєві тканини: для верху взуття; підкладкові; хутро ткане для утеплення взуття;

• текстильно-галантерейні тканини: для носових хусточок, шарфів і хусток; для головних уборів, краваток, парасольок;

• хутро ткане і плюш для іграшок.

Класифікація шовкових тканин. Стандартну класифікацію^-шовкових тканин наведено в ДСТУ 3047-95. У практичній роботі торгівлі широке розповсюдження одержала класифікація, згідно з якою шовкові тканини поділяються на такі групи:

1) тканини із шовкових ниток;

2) тканини із шовкових ниток з іншими волокнами;

3) тканини із штучних ниток;

4) тканини із штучних ниток з іншими волокнами;

5) тканини із синтетичних ниток;

6) тканини із синтетичних ниток з іншими волокнами;

7) тканини з штучних волокон і в суміші з іншими волокнами;

8) тканини із синтетичних волокон і в суміші з іншими волокнами;

9) група тканин, виготовлених ткацько-в'язаним способом.

Кожна із наведених груп поділяється на підгрупи, основними з яких є крепова, жаккардова, гладьова та ін.

За призначенням шовкові тканини поділяються на платтяні й платтяно-костюмні, костюмні, сорочкові, пальтові, плащові, підкладкові, меблево-декоративні для штучних виробів.