3. Види умовних рефлексів. Відмінності безумовних рефлексів від умовних. Загальні ознаки й класифікація умовних рефлексів.

- відсутні в немовлят;

- є індивідуальним вищим пристосуванням до мінливих умов життя;

- здійснюються вищим відділом ЦНС;

- здобуваються шляхом утворення тимчасових нервових зв'язків і втрачаються, якщо їхні умови, що викликали, середовища змінилися;

- являють собою попереджувальну сигнальну реакцію.

Таким чином, умовний рефлекс – це пристосувальна діяльність, здійснювана вищими відділами ЦНС шляхом утворення тимчасових зв'язків між сигнальним подразником і реакцією, викликаної безумовним подразником.

Розрізняють натуральні й штучні умовні рефлекси.

 Натуральними називають умовні рефлекси, які утворяться на подразники, що є природними, обов'язково супутніми ознаками, властивостями безумовного стимулу, на базі якого вони виробляються (наприклад, запах м'яса при годівлі їм). Натуральні умовні рефлекси в порівнянні зі штучними відрізняються більшою легкістю утворення й більшою міцністю.

 Штучними називають умовні рефлекси, що утворяться на стимули, які звичайно не мають прямого відношення до підкріплювального їхнього безумовного стимулу (наприклад, світловий подразник, підкріплюваний їжею).

 Залежно від природи рецепторних структур, на які діють умовні стимули, розрізняють екстероцептивні, інтероцептивні й пропріоцептивні умовні рефлекси.

 Екстероцептивні умовні рефлекси, утворені на стимули, сприймані зовнішніми рецепторами тіла, становлять основну масу умовнорефлекторних реакцій, що забезпечують адаптивне (пристосувальне) поводження тварин і людини в умовах зовнішнього середовища, що змінюється.

 Інтероцептивні умовні рефлекси, вироблювані на фізичні й хімічні подразнення інтерорецепторів, забезпечують фізіологічні процеси гомеостатичної регуляції функції внутрішніх органів.

 Пропріоцептивні умовні рефлекси, формовані на подразнення власних рецепторів поперечносмугастої мускулатури тулуба й кінцівок, становлять основу всіх рухових навичок тварин і людини.

 Залежно від структури застосовуваного умовного стимулу розрізняють прості й складні (комплексні) умовні рефлекси.

 У випадку простого умовного рефлексу як умовний стимул використається простий подразник (світло, звук і т.д.).

Для умовного рефлексу є стереотипний умовний рефлекс, утворений на певний часовий або просторовий «візерунок», комплекс стимулів.

 Слідові умовні рефлекси формуються в тому випадку, коли безумовний підкріплювальний подразник пред'являється лише після закінчення дії умовного стимулу.

 Відмінності безумовних рефлексів від умовних.

1. Безумовні реакції - це вроджені, що спадково передаються реакції, вони формуються на основі спадкоємних факторів і більшість із них починають функціонувати відразу ж після народження. Умовні рефлекси - придбані реакції в процесі індивідуального життя.

2. Безумовні рефлекси є видовими, тобто ці рефлекси властиві всім представникам даного виду. Умовні рефлекси - індивідуальні, в одних тварин можуть вироблятися одні умовні рефлекси, в інших - інших.

3. Безумовні рефлекси постійні, вони зберігаються протягом всього організму життя. Умовні рефлекси непостійні, вони можуть виникнути, закріпитися й зникнути.

4. Безумовні рефлекси здійснюються за рахунок нижчих відділів ЦНС (підкіркові ядра, стовбур мозку, спинний мозок). Умовні рефлекси є переважно функцією вищих відділів ЦНС - кори більших півкуль головного мозку.

5. Безумовні рефлекси завжди здійснюються у відповідь на адекватні подразнення, що діють на певне рецептивне поле, тобто вони структурно закріплені. Умовні рефлекси можуть утворюватися на будь-які подразники, з будь-якого рецептивного поля.

6. Безумовні рефлекси - це реакції на безпосередні подразнення (їжа, перебуваючи в порожнині рота, викликає слиновиділення). Умовний рефлекс - реакція на властивості (ознаки) подразника (запах їжі, вид їжі викликають слиновиділення). Умовні реакції завжди носять сигнальний характер. Вони сигналізують про майбутню дію подразника й організм зустрічає вплив безумовного подразника, коли вже включені всі відповідні реакції, що забезпечують зрівноважування організмі факторами, що викликають даний безумовний рефлекс. Так, наприклад, пища, потрапляючи в ротову порожнину, зустрічає там слину, що виділилася рефлекторно (на вид їжі, на її захід); м'язова робота починається, коли вироблені на неї умовні рефлекси вже викликали перерозподіл крові, посилення подиху й кровообігу й т.д. У цьому проявляється вищий пристосувальний характер умовних рефлексів.

7. Умовні рефлекси виробляються на базі безумовних.

8. Умовний рефлекс - це складна багатокомпонентна реакція.

9. Умовні рефлекси можуть бути вироблені в умовах життя й у лабораторних умовах.

Безумовні рефлекси можуть бути простими й складними. Складні вроджені безумовно-рефлекторні реакції називаються інстинктами. Їхньою характерною рисою є ланцюговий характер реакцій. Крім реакцій на зовнішні подразники, потужними факторами, які включають безумовно-рефлекторну систему реакцій, є внутрішні гормональні й метаболічні фактори.

Вища нервова діяльність - форма нервової діяльності, що містить у собі нейрофізіологічні процеси, що проходять у корі великих півкуль головного мозку й найближчої до неї підкірці й зумовлюючому здійсненню психічних функцій. Як одиниця аналізу вищої нервової діяльності виступає рефлекс, за допомогою якого відбувається реагування організму на впливи навколишнього світу. Основними механізмами роботи є нервові процеси збудження, за рахунок якого можуть утворюватися й функціонувати нові тимчасові зв'язки, і гальмування, що може обумовлювати вгасання умовного рефлексу, якщо умовний подразник не підкріплюється безумовним. Формування й вгасання тимчасових зв'язків відбувається в корі більших півкуль головного мозку, а нервові центри найважливіших безумовних рефлексів локалізовані в підкіркових відділах мозку, за рахунок яких досягається високий рівень активності нервових клітин кори великих півкуль.

11