1. Наука, яка вивчає форму, розміри земної кулі або окремих ділянок її поверхні шляхом вимірювань:

1) топографія

2) картографія

3) геодезія +

4) геологія

2. Поверхня, утворена як умовне продовження світового океану під материками – це:

1) фізична поверхня

2) основна рівнева поверхня +

3) горизонтальна поверхня

4) поверхня еліпсоїду

3. Фігура Землі, яка утворена рівневою поверхнею, що збігається з поверхнею Світового океану в стані цілковитого спокою та рівноваги, відповідно продовжена під материками – це:

1) загальноземний еліпсоїд

2) геоїд +

3) референц-еліпсоїд

4) земна куля

4. Наближення форми поверхні землі (Геоїда) до еліпсоїда обертання, що використовується для потреб геодезії на певній частині земної поверхні:

1) квазігеоїд

2) рiвнева поверхня

3) референц-еліпсоїд

4) земний еліпсоїд+

5. Розміри земного еліпсоїда характеризують:

1) довжини паралелей і меридіанів

2) широту та довготу

3) середній радіус Землі

4) довжину великої піввісі та полярне стиснення +

6. Лінії перерізу поверхні еліпсоїда площинами, які проходять через вісь обертання Землі, – це:

1) меридіани +

2) паралелі

3) нормалі

4) прямовисні лінії

7. Лінії перерізу поверхні еліпсоїда площинами, які перпендикулярні до осі обертання Землі, – це:

1) Меридіани

2) паралелі +

3) нормалі

4) прямовисні лінії

8. Три величини, дві з яких характеризують планове положення, а третя є висотою точки над поверхнею земного еліпсоїда – це координати:

1). декартові

2) топоцентричні

3) геодезичні +

4) геоцентричні

9. Кут, утворений нормаллю до поверхні земного еліпсоїда в даній точці і площиною його екватора (вверх або вниз від екватора), – це:

1) геодезична довгота

2) геодезична широта +

3) астрономічна довгота

4) астрономічна широта

10. Двогранний кут між площинами геодезичного меридіана даної точки і початкового геодезичного меридіана (вправо або вліво від нульового меридіана) – це:

1) геодезична довгота +

2) геодезична широта

3) астрономічна довгота

4) астрономічна широта

11. Висота точки над поверхнею земного еліпсоїда – це:

1) геодезична висота +

2) ортометрична висота

3) динамічна висота

4) нормальна висота

12. Висота точки, яка визначається відносно основної рівневої поверхні, – це:

1) відносна висота

2) абсолютна висота +

3) апліката точки

4) геодезична висота

13. В Україні абсолютні висоти визначаються в системі висот:

1) Дніпровській

2) Балтійській +

3) Чорноморській

4) Азовській

14. Різниця висот двох точок – це:

1) перевищення +

2) прирости аплікат

3) прирости абсцис

4) прирости ординат

15. Під нівелюванням розуміють польові роботи, в результаті яких визначають:

1) перевищення між окремими точками +

2) прямокутні координати точок

3) полярні координати точок

4) геодезичні координати точок

16. Зменшене зображення частини земної поверхні, створене без врахування кривизни Землі, – це:

1) карта місцевості

2) план місцевості +

3) профіль місцевості

4) абрис місцевості

17. Зменшене узагальнене зображення на площині всієї або значної частини земної поверхні, складене в прийнятій картографічній проекції з урахування кривизни Землі, – це:

1) карта місцевості +

2) план місцевості

3) профіль місцевості

4) абрис місцевості

18. Зображення на площині вертикального перетину поверхні місцевості в заданому напрямі – це:

1) Карта місцевості

2) план місцевості

3) профіль місцевості +

4) абрис місцевості

19. Сукупність зображених на плані контурів і об’єктів місцевості – це:

1) рельєф

2) ситуація +

3) профіль

4) абрис

20. Нерівності земної поверхні природного походження – це:

1) рельєф місцевості +

2) ситуація місцевості

3) профіль місцевості

4) абрис місцевості

21. У разі контурного (горизонтального) знімання на карті або плані зображується:

1) рельєф місцевості

2) ситуація місцевості +

3) профіль місцевості

4) рельєф та ситуація місцевості

22. У разі топографічного знімання на карті або плані зображується:

1) контури об’єкта

2) межі суміжних ділянок

3) профіль місцевості

4) рельєф та ситуація місцевості +

23. У разі кадастрового знімання на плані зображується:

1) рельєф місцевості

2) профіль місцевості

3) рельєф та ситуація місцевості

4) контури об’єкта, ситуація та межі суміжних ділянок +

24. Основною картографічною проекцією для топографо-геодезичних робіт в Україні прийнята проекція:

1) Меркатора

2) координат Зольднера

3) Гавсса-Крюгера +

4) Сансона

25. У системі координат, побудованій на основі проекції Гавсса-Крюгера, за вісь абсцис (х) приймається:

1) осьовий меридіан зони +

2) меридіан даної точки

3) гринвіцький меридіан

4) екватор

26. У системі координат, побудованій на основі проекції Гавсса-Крюгера, за вісь ординат (у) приймається:

1) осьовий меридіан зони

2) меридіан даної точки

3) гринвіцький меридіан

4) екватор +

27. У системі координат, побудованій на основі проекції Гавсса-Крюгера, ордината точки складає у=6 520 000 м, отже дана точка знаходиться у координатній зоні номер:

1) 6 +

2) 5

3) 2

4) 52

28. У системі координат, побудованій на основі проекції Гавсса-Крюгера, ордината точки складає у=5 420 000 м, отже дана точка знаходиться у координатній зоні номер:

1) 5 +

2) 4

3) 2

4) 42

29. Осьовий меридіан на топографічній карті співпадає або паралельний з:

1) горизонтальними лініями кілометрової сітки

2) вертикальними лініями кілометрової сітки +

3) горизонтальними лініями внутрішньої рамки карти

4) вертикальними лініями внутрішньої рамки карти

30. Географічні координати точки визначаються:

1) абсцисою і ординатою

2) широтою і довготою +

3) меридіанами та паралелями

4) кутами та довжинами ліній

31. Прямокутні геодезичні координати точки визначаються:

1) абсцисою і ординатою +

2) широтою і довготою

3) меридіанами та паралелями

4) кутами та довжинами ліній

32. За початок відліку координат у проекції Гавсса-Крюгера приймається:

1). точка перетину гринвіцького меридіана та лінії екватора

2) точка перетину географічного меридіана та лінії екватора

3) точка перетину проекцій осьового меридіана даної зони та лінії екватора+

4) точка перетину магнітного меридіана та лінії екватора

33. Щоб уникнути від’ємних значень ординат Гавсса-Крюгера, початок відліку координат переносять від осьового меридіану на:

1) 500 км на схід

2) 500 км на захід +

3) 1000 км на схід

4) 1000 км на захід

34. У проекції Гаусса-Крюгера вся земна поверхня поділяється на зони за:

1) широтою через 4º

2) за широтою через 6º

3) за довготою через 4º

4) за довготою через 6º +

35. Процес порівняння мірної стрічки з іншою однорідною фізичною величиною, прийнятою за одиницю (еталон) – це:

1) вимірювання

2) компарування +

3) перевірка

4) юстирування

36. Якщо об’єкт вимірювання безпосередньо порівнюється з одиницею виміру – це:

1) прямі (безпосередні) виміри +

2) непрямі (посередні) виміри

3) рівноточні виміри

4) нерівноточні виміри

37. Якщо значення фізичної величини визначається через інші виміряні величини – це:

1) прямі (безпосередні) виміри

2) непрямі (посередні) виміри +

3) рівноточні виміри

4) нерівноточні виміри

38. Система міри, яка одержана шляхом поділу прямого кута на 90 рівних частин – це:

1) метрична міра

2) радіанна міра

3) градусна міра +

4) градова (десятинна) міра

39. Система міри, яка одержана шляхом поділу прямого кута на 100 рівних частин – це:

1) метрична міра

2) радіанна міра

3) градусна міра

4) градова (десятинна) міра +

40. Центральний кут, що спирається на дугу, довжина якої дорівнює її радіусу – це:

1) довгота

2) широта

3) азимут

4) радіан +

41. Площа земельної ділянки становить S=0,3250 га – це дорівнює:

1) 3,250 м²

2) 32,5 м²

3) 3250 м² +

4) 325 м²⁾

42. Площа земельної ділянки становить S=2296 м² – це дорівнює:

1) 0,0023 га

2) 22,96 га

3) 0,2296 га +

4) 2,296 га

43. Відношення довжини лінії на плані (карті) до її горизонтального прокладання на місцевості – це:

1) графічна точність масштабу

2) масштаб +

3) точність масштабу

4) дирекційний кут

44. Довжина відрізка на місцевості, яка дорівнює 0,1 мм на топографічній карті, – це:

1) лінійний масштаб

2) поперечний масштаб

3) графічна точність масштабу +

4) числовий масштаб

45. Графічна точність для масштабу 1:25000:

1) 250 м

2) 2,5 м +

3) 0,25 м

4) 0,025 м

46. Графічна точність для масштабу 1:10000:

1) 10 м

2) 0,1 м

3) 1,0 м +

4) 0,01 м

47. Який з перерахованих масштабів є найдрібнішим?

1) 1:100000

2) 1:500

3) 1:2000

4) 1:500000 +

48. Який з перерахованих масштабів є найбільшим?

1) 1:500 +

2) 1:2000

3) 1:2500

4) 1:1000

49. Якщо довжина лінії на карті масштабу 1:25000 дорівнює 2 см, то горизонтальне прокладання на місцевості буде становити:

1) 125 м

2) 500 м +

3) 250 м

4) 12500 м

50. Якщо довжина лінії на карті масштабу 1:5000 дорівнює 3 см, то горизонтальне прокладання на місцевості буде становити:

1) 150 м +

2) 1500 м

3) 15 м

4) 300 м

51. Систему поділу топографічних карт на окремі листи називають:

1) номенклатурою карт

2) розграфленням карт +

3) картографічною проекцією

4) поверхнею відносності

52. Систему нумерації і позначення окремих листів топографічних карт називають:

1) номенклатурою карт +

2) розграфленням карт

3) картографічною проекцією

4) поверхнею відносності

53. За основу розграфлення топографічних карт прийнято лист міжнародної карти масштабу:

1) 1:10 000

2) 1:100 000

3) 1:500 000

4) 1:1 000 000 +

54. Графічні символи, якими відображаються на топографічних планах і картах об’єкти місцевості та їх кількісні і якісні характеристики, – це:

1) горизонталі

2) умовні знаки +

3) закладання

4) номенклатура

55. Масштабні умовні знаки служать для зображення:

1) об’єктів, площа яких не виражається в масштабі карти

2) об’єктів, площа яких виражається в масштабі карти +

3) об’єктів, довжина яких виражається в масштабі карти, а ширина незначна

4) додаткової характеристики об’єктів місцевості

56. З наведених об’єктів на топографічних планах позамасштабними умовними знаками відображаються:

1) сади

2) пасовища

3) пункти геодезичної мережі +

4) виноградники

57. Коричневим кольором на топографічних картах показують:

1) гідрографію

2) рослинність

3) горизонталі +

4) населені пункти

58. Зеленим кольором на топографічних картах показують:

1) ліси +

2) горизонталі

3) дорожню мережу

4) населені пункти

59. Рельєф на топографічних картах і планах зображується:

1) ізоколами

2) ізогіпсами

3) відмивкою схилів

4) горизонталями +

60. Куполоподібна або конічна форма рельєфу, що здіймається над місцевістю більш ніж на 200 метрів, – це:

1) гора +

2) котловина (улоговина)

3) хребет

4) лощина

61. Заглиблення конічної або чашоподібної форми рельєфу, яка не має стоку води, – це:

1) гора

2) котловина (улоговина) +

3) хребет

4) лощина

62. Витягнуте в одному напрямку підвищення земної поверхні з двома схилами в різні сторони – це:

1) гора

2) хребет +

3) лощина

4) сідловина

63. Лінія, що проходить найнижчими точками місцевості (лощини), – це:

1) горизонталь

2) вододіл

3) тальвег +

4) прямовисна лінія

64. Лінія, що проходить найвищими точками місцевості, – це:

1) горизонталь

2) вододіл +

3) тальвег

4) прямовисна лінія

65. Віддаль між суміжними горизонталями в горизонтальній площині – це:

1) закладання +

2) ухил місцевості

3) стрімкість схилу