22 Філософія історії як спосіб осмислення історичного

форми. Це може бути взаємодія часток, атомів, молекул,

хімічні, фізичні процеси, механічні переміщення

об’єктів, активність живої природи, нарешті, діяльність

людей або вчинки окремої особи. У всіх випадках

змінюється або місце розташування об’єкта, або його

ознаки чи властивості. Розрізняють такі типи змін:

а) кількісні — зміни із збереженням якості об’єкта;

б) циклічні — істотні, але тимчасові зміни, за яких

об’єкт через певний час повертається до початкового

стану;

в) зміни, як і ототожнюються з розвитком, — зміни з

набуттям об’єктом нової якості.

Розвиток — це цілеспрямована, закономірна зміна,

яка зумовлює виникнення нової якості. Йому властиві

трансформація структури, незворотний характер, певний

напрям, спадкоємність, зміна попередньої якості.

Точкою відліку для філософії історії є тільки ті

зміни, що тотожні розвитку. Такий підхід дає змогу,

розглядаючи історичне, знайти джерело розвитку, виявити

його механізм і спрямованість. Для цього методологія

філософії як інструментарієм послуговується

категоріями «становлення», «здійснене», «діяльність

». У єдності вони формують категоріальний каркас

історичного та методологічну основу його дослідження.

Становлення — перехід від однієї визначеності буття до іншої в

процесі формування нової якості.

Філософія історії запозичила категорію «становлення

» із філософії, де вона втілювала принцип перетворення

можливості на дійсність. У сучасній філософії категорія

«становлення» відображає відокремленість розвитку

від простої зміни, процесу від результату і характеризує

необоротність розвитку, його спрямованість.

Здійснене — фіксований результат перехсщу від однієї визначеності

буття до іншої, коли йдеться не про процес, а про результат,

констатацію нової якості єдності об’єктивних умов і суб’єктивного

чинника тієї діяльності людей, яка формує історію.

У категорії «здійснене» простежуються такі взаємопов’

язані види втілення, або упредметнювання:

— перехід від однієї визначеності буття до іншої, від

старої якості до нової;

Основна ідея, категорії і принципи філософії історії 23

— «діалог» наявних умов і реального суб’єктивного

чинника, у процесі якого здійснюється об’єктивування

суб’єктивного (упредметнювання) і суб’єктивізація

об’єктивного (розпредметнювання);

— матеріалізація інтелектуальної активності й фізичних

зусиль унаслідок суспільної діяльності людей;

— виникнення події як самостійної об’єктивної

реальності, яка може виходити з-під контролю учасників

події.

Коли люди перестають контролювати події, починає

діяти механізм персоніфікації суспільних відносин

і деперсоніфікації людей, а упредметнювання трансформується

у відчуження. Події починають керувати

людьми.

Використання філософських категорій «загальне»

і «одиничне» допомагає з ’ясувати, коли упредметнювання

стає тотожним відчуженню, а категорії «форма

» і «зміст» сприяють розшифруванню стану нової

визначеності.

Такі парні філософські категорії, як «необхідність»

і «випадковість», «можливість» і «дійсність», «причина

» і «наслідок», та врахування вірогідності як невизначеності

ситуації в діапазоні від можливого до дійсного,

від локального до тотального дають змогу адекватно

осягнути та інтерпретувати подію, подолати суб’єктивність

дослідника, можливі аберації.

Діяльність — спосіб буття людей, освоєння світу, здійснення інтересів

людей і задоволення їх матеріальних та духовних потреб.

Категорія «діяльність» особливо важлива при осмисленні

історичного минулого, оскільки вказує спосіб

існування історичного як буття у світі, надає йому сенс

і окреслює його значення.

«Діяльність» як категорія соціальної (практичної)

філософії має цільовий характер і тенденцію до вдосконалення,

припускає можливість самокорегування, орієнтована

на пізнання і перетворення світу.

Людина стає суб’єктом діяльності завдяки активності,

до якої її спонукають певні потреби й інтереси. Одиницею

діяльності є вчинки — елементи життєдіяльності

людини, що, як правило, усвідомлює свою відповідальність

за них. Оскільки потреби й інтереси можна класифікувати

за різними критеріями, «діяльність» як категорія