- •Визначення поверхневого натягу рідин
- •Теоретичні положення.
- •Порядок виконання роботи
- •Теоретичні відомості
- •Методика виконання роботи
- •3. Метод розтікання.
- •Твердість матеріалів
- •Теоретичні відомості
- •Методика виконання роботи
- •Вивчення фізико - механічних властивостей фотополімерних і полімерних матеріалів.
- •Розрахувати руйнуюче напруження при розтягу (σp) в мПа за формулами:
- •Σp м., σp п. - руйнуюче напруження при розтягу відповідно у першому і другому напрямках, мПа
- •За результат виміру прийняти середнє арифметичне не менше п’яти значень. Результати занести в таблицю 7.
- •Визначення поверхневих властивостей матеріалів (на прикладі дерева, металу, полімерів).
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •1 ― Оптична лава; 2 ― цифрова відеокамера; 3 ― об'єктив;
- •4 ― Краплина рідини; 5 ― зразок матеріалу; 6 ― рухомий столик;
- •7 ― Матове скло; 8 ― освітлювач.
- •Визначення температури розмякшення термопластів за Віка.
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота №7
- •Теоретичні положення
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 8
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •1 ― Латр; 2 ― вузол нагрівання та вимірювання товщини зразків;
- •3 ― Вантаж; 4 ― цифровий індикатор 1мигц; 5 ― нагрівальний елемент;
- •6 ― Термопара; 7 ― прилад для вимірювання температури трц 02.
- •6 ― Напрямна втулка; 7 ― контршайба; 8 ― вантаж; 9 ― вантажна тарілка; 10 ― фторопластова втулка; 11 ― мідний штифт; 12 ― зразок;
- •13 ― Теплопровідна муфта для встановлення зразка; 14 ― термопара;
- •15 ― Камера для нагрівання зразка.
Методика виконання роботи
1. Метод витікання виконують за допомогою приладу віскозиметра ВЗ-246, що називається лійка з каліброваним отвором..
Встановлюють на горизонтальну площину столик віскозиметра, вирівнюють за рівнеміром, закривають калібрований отвір лійки корком і заливають у віскозиметр 100±0,5 мл досдіджуваної речовини. Температура досдіджуваної речовини та приладу ВЗ-246 повинна бути 20±1 °С. Під отвір лійки встановлюють хімічну склянку на 200 мл. Витягують корок, що закриває капілярний отвір і секундоміром вимірюють час витікання досдіджуваної речовини з лійки. Вимірювання повторюють три—п’ять разів. Визначають середній час витікання досдіджуваної речовини, який приймають за умовну кінематичну в’язкість досдіджуваної речовини. Одержані дані записують в таблицю 2.
Таблиця 2
№ досліду |
Назва речовини |
Час витікання, с |
Середній час витікання, с |
|
|
|
|
2. За допомогою віскозиметра з кулькою, що падає.
2.1. Підготовка віскозиметра. Віскозиметр закріплюють вертикально. Закривають нижній отвір віскозиметра. Заповнюють віскозиметр досліджуваною речовиною на 2 см вище верхньої риски. Закривають верхній отвір шайбою з каліброваним отвором у центрі. Визначають діаметр кожної сталевої кульки. Загальна кількість кульок від трьох до п’яти.
2.2. Час падіння кульки. Через калібрований отвір у віскозиметр опускають сталеву кульку певного діаметра. В момент проходження кульки навпроти верхньої риски пускають секундомір і фіксують час проходження кульки між двома рисками. Потім аналогічне вимірювання повторюють для наступних кульок.
Після проходження всіх кульок, досліджувану рідину виливають з віскозиметра і виймають кульки. Миють віскозиметр і кульки, сушать. Після цього визначають середні значення часу падіння кульок у гліцерині.
2.3 Розрахунок. В’язкість досліджуваної рідини визначають за формулою:
h = [К (1 — σ/ ρ ) t ] ρ
K = 2 ρ 2g/9L
де η — в’язкість (стокс); ρ — густина матеріалу кульки (сталь), г/см3; К — стала віскозиметра; σ — густина р.ідини, що досліджується; t — час падіння кульки, сек; r — радіус кульки, см; L — відстань падіння кульки між двома рисками, см.
Одержані та розраховані дані записують в таблицю 3.
Таблиця 3
-
№
досліду
Діаметр кульки, см
Час падіння кульки, с
Середній час падіння кульки, с
В’язкість, Ст
3. Метод розтікання.
3.1. Підготовка віскозиметра і зразка. Віскозиметр складається з двох скляних пластин і діаграми для визначення розтікання. На діаграмі розташовують чисте (попередньо зважене) скло, яке за розміром відповідає розміру діаграми. На цьому склі в його центрі розташовують приблизно 0,2-0,3 г досліджуваної речовини і точно зважують скло з цією речовиною. Досліджувану речовину на склі накривають чистим склом і в центрі встановлюють вантаж, щоб взагальному навантаження становило 100 г.
3.2. Час розтікання зразка. Після встановлення покривного скла пускають секундомір і визначають за допомогою діаграми діаметр розтікання досліджуваної речовини упродовж 60 сек.
Аналогічні заміри виконують для визначення часу розтікання рідини з відомою в’язкістю, наприклад, гліцерину. Умовну в’язкість досліджуваної рідини порівнюють з в’язкістю гліцерину і оцінюють значення в’язкості досліджуваної речовини.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3