- •Тема 1. Загальна характеристика бухгалтерського обліку, його предмет і метод 3
- •Тема 2. Бухгалтерський баланс 9
- •Тема 3. Рахунки бухгалтерського обліку 16
- •Тема 1. Загальна характеристика бухгалтерського обліку, його предмет і метод Лекція 1. Загальна характеристика бухгалтерського обліку, його предмет і метод
- •Питання 1. Предмет бухгалтерського обліку та головні його об’єкти.
- •Питання 2. Класифікація господарських засобів за їх складом, розміщенням і використанням.
- •Питання 3. Класифікація джерел формування господарських засобів.
- •Власний капітал
- •Позиковий капітал
- •Нерозподілений прибуток Цільове фінансування Доходи майбутніх періодів
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 2. Бухгалтерський баланс Лекція 2 Бухгалтерський баланс
- •План лекції
- •Питання 1. Поняття і призначення бухгалтерського балансу
- •Питання 2. Будова і зміст балансу: актив, пасив, розділи та статті балансу.
- •Баланс (Звіт про фінансовий стан)
- •Питання 3. Типи господарських операцій та характеристика змін, які вони спричиняють у балансі
- •Питання для самоконтролю:
- •Як змінюються значення статей бухгалтерського балансу внаслідок здійснення господарських операцій ?
- •Тема 3. Рахунки бухгалтерського обліку
- •І подвійний запис
- •Лекція 3. Рахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис
- •Питання 1 Поняття і призначення рахунків. Побудова рахунків: дебет, кредит, обороти, залишок (сальдо). Активні, пасивні, активно-пасивні рахунки, їх структура.
- •Питання 2. Подвійний запис на рахунках: його сутність і контрольне значення
- •Питання 3. Рахунки синтетичного й аналітичного обліку. Оборотні відомості по синтетичних та аналітичних рахунках
- •Господарські операції за місяць:
- •Оборотна відомість за синтетичними рахунками
- •Питання 4. Основи класифікації рахунків
- •Рахунки
Питання 2. Подвійний запис на рахунках: його сутність і контрольне значення
Сума кожної господарської операції відображується на рахунках двічі: по дебету одного рахунку та кредиту іншого, що і має назву подвійного запису. Метод подвійного запису в бухгалтерії використовують для контролю за об’єктами обліку та взаємопов’язаною повнотою і правильністю відображення господарських процесів на рахунках бухгалтерського обліку. Контрольність подвійного запису полягає у обов’язковій збалансованості підсумків рахунків. Це здійснюється в кінці кожного місяця, коли підраховуються суми оборотів за кредитом і дебетом всіх рахунків, незалежно від їх виду – вони повинні бути між собою рівні. Нерівність свідчить про помилковість записів та підрахунків.
Запис господарської операції на рахунках називається кореспонденцією або бухгалтерською проводкою. Господарські операції відображають двома видами проводок: простою або складною.
Простою бухгалтерською проводкою називають проводку, при якій один рахунок дебетується, а інший кредитується на одну й ту саму суму. Складна бухгалтерська проводка – це проводка, за якою один рахунок дебетується, а декілька кредитуються на загальну суму, або навпаки – один кредитується, а декілька дебетуються на загальну суму.
Приклади.
1. Господарська операція: придбана сировина у постачальника (оплата не здійснена). Дана господарська операція відображується за двома сторонами діяльності – збільшується сировина на складі та одночасно збільшується заборгованість постачальнику.
Господарська операція: нарахована зарплата працівникам виробництва – збільшуються витрати (оскільки заробітна плата є елементом собівартості виготовленої продукції) та збільшується заборгованість перед працівниками.
Господарська операція: з поточного рахунку надійшли кошти в касу – збільшились грошові кошти в касі та зменшились грошові кошти на поточному рахунку.
Питання 3. Рахунки синтетичного й аналітичного обліку. Оборотні відомості по синтетичних та аналітичних рахунках
За способом групування і узагальнення облікових даних бухгалтерські рахунки поділяють на синтетичні й аналітичні.
Синтетичні рахунки – це бухгалтерські рахунки, на яких облік господарської діяльності підприємств ведеться узагальнено. Синтетичні рахунки призначені для обліку інформації про склад і рух активів, капіталу, зобов’язань в узагальненому вигляді і в грошовому вимірнику та мають шифр з двох цифр. Для синтетичних рахунків відведено обмежену кількість облікових регістрів: журнал реєстрації господарських операцій, журнали-ордери, оборотну відомість.
Облік, який здійснюють на підставі таких рахунків, називається синтетичним обліком. Дані синтетичного обліку використовують при заповненні бухгалтерського балансу та інших форм бухгалтерської звітності. Синтетичними є рахунки: “Основні засоби”, “Виробничі запаси“, “Розрахунки з різними дебіторами”, “ Розрахунки з постачальниками та підрядниками ” тощо.
Для детальної характеристики об’єктів бухгалтерського обліку використовують аналітичні рахунки, в яких, крім грошового вимірника, застосовують натуральні і трудові вимірники, вони розкривають зміст кожного синтетичного рахунку. Облік, здійснюваний на підставі аналітичних рахунків, називають аналітичним обліком. Наприклад, до синтетичного рахунку ”Розрахунки з підзвітними особами” відкривають аналітичні рахунки за прізвищами підзвітних осіб, до рахунку «Готова продукція» – за видами виготовленої продукції.
Між синтетичними і аналітичними рахунками існує взаємозв’язок, оскільки на них на підставі одних й тих документів відображують одні й ті ж операції. А саме: на синтетичних рахунках – загальною сумою, а на аналітичних до них – частковими сумами. Приклад: сальдо по рахунку 201 «Сировина і матеріали» на початок місяця склало 7100 грн, обороти за місяць по дебету – 4150 грн, по кредиту – 4350 грн, сальдо на кінець місяця дорівнює 6900 грн.
За умови, якщо сировина представлена борошном вищого ґатунку і цукром розглянемо відображення їх наявності та руху на рахунках аналітичного обліку.
Таблиця
Борошно вищого ґатунку
Надходження |
Вибуття |
||||
К-ть |
Ціна |
Сума |
К-ть |
Ціна |
Сума |
П.С. 500 |
2,50 |
1250 |
|
|
|
400 |
2,50 |
1000 |
30 |
2,50 |
750 |
400 |
|
1000 |
30 |
|
750 |
К.С. 600 |
|
1500 |
|
|
|
Цукор
Надходження |
Вибуття |
||||
К-ть |
Ціна |
Сума |
К-ть |
Ціна |
Сума |
П.С. 1300 |
4,50 |
5850 |
|
|
|
700 |
4,50 |
3150 |
800 |
4,50 |
3600 |
700 |
|
3150 |
800 |
|
3600 |
К.С. 1200 |
|
5400 |
|
|
|
На синтетичному рахунку 201 значитиметься:
1) С.П. = 1250+5850=7100
2) Дт об = 1000+3150=4150
3) Кт об = 750+3600=4350
4) С.К. = 1500+5400=6900
Висновки: сума початкового сальдо по аналітичним рахункам дорівнює початковому сальдо по синтетичному рахунку; сума надходження по аналітичним рахункам дорівнює дебетовому обороту синтетичного рахунку; сума вибуття по аналітичним рахункам дорівнює кредитовому обороту синтетичного рахунку; сума кінцевого сальдо по аналітичним рахункам дорівнює кінцевому сальдо синтетичного рахунку.
Проміжною ланкою між синтетичними і аналітичними рахунками є субрахунки – групування однорідних аналітичних рахунків. На субрахунках інформація відображується тільки в грошовому вимірнику.
Таким чином, в бухгалтерському обліку виділяють:
Синтетичні рахунки – рахунки 1-го порядку;
Субрахунки – рахунки 2-го порядку;
Аналітичні рахунки – рахунки 3-го порядку.
У кінці місяця для узагальнення даних поточного обліку на рахунках та для перевірки правильності записів на них, складають оборотні відомості. Оборотні відомості – це таблиці, складені за даними синтетичного і аналітичного обліку, в яких наведена інформація про залишки (на початок і кінець періоду) та про рух активів і пасивів за звітний період. Оборотні відомості складають по синтетичним та аналітичним рахункам.
Оборотна відомість за синтетичними рахунками містить узагальнені дані про залишки і обороти по дебету і кредиту всіх синтетичних рахунків (субрахунків):
Код (шифр) рахунку |
Назва рахунку |
Залишок початковий (Зп) |
Обороти за місяць |
Залишок кінцевий (Зк) |
||||||
Дт |
Кт |
Дт |
Кт |
Дт |
Кт |
|||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|||
Всього |
Рівність 1 графа 2 = графа 3 |
Рівність 2 графа 4 = графа 5 |
Рівність 3 графа 6 = графа 7 |
|||||||
В результаті правильних підрахунків одержують три пари рівних між собою підсумків:
1. початкових залишків за дебетом і кредитом синтетичних рахунків, що забезпечується рівністю активу і пасиву балансу на підставі якого були відкриті рахунки;
2. оборотів за місяць за дебетом і кредитом синтетичних рахунків, що забезпечується сутністю подвійного запису операцій на рахунках;
3. кінцевих залишків за дебетом і кредитом синтетичних рахунків, що забезпечить рівність активу і пасиву балансу на кінець звітного періоду.
Якщо порушується хоча б одна із трьох пар рівностей, це свідчить про помилкове відображення господарської операції.
Приклад.
На початок місяця по рахункам залишки склали:
201 «Сировина і матеріали» - 600 грн
23 «Виробництво» - 500 грн
301 «Каса в національній валюті» - 100 грн
311 «Поточні рахунки в національній валюті» - 1000 грн
631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» - 800 грн
601 «Короткострокові позики банку» - 1400 грн
