2.10. План використання пасовищ

Складаючи план, укомплектовують гурти тварин і визначають потребу в кормах для них на пасовищний період, закріплюють окремі ділянки пасовища за гуртами. Після цього складають календарний план використання загонів на пасовищі. У нашому випадку він матиме такий вигляд (табл. 2.8).

Таблиця 2.8

Календарний план використання загонів

Загони	Цикли спасування							Усього днів
	перший	другий	третій	четвертий	п'ятий	шостий	сьомий
1	27...30 04	24...28 05	21...24 06	14. ..16 07	06...09 08	31...04 09	26...30 09	30
2	01...04 05	29...02 06	25...28 06	17. ..20 07	10...13 08	05...09 09	01...05 10	30
3	Р	Р	Р	Р	Р	Р	Р
4	С	С	С	С	С	С	С
5	ЗЖ	ЗЖ	ЗЖ	ЗЖ	ЗЖ	ЗЖ	ЗЖ
6	05...08 05	02...06 06	29. ..02 07	21...24 07	14...17 08	10...13 09	06...09 10	30
7	09...13 05	07...11 06	03...06 07	25...28 07	18...21 08	14...17 09	10...13 10	30
8	14...18 05	12...15 06	07...10 07	29...01 08	22...25 08	18...21 09	14...18 10	30
9	Р	Р	Р	Р	Р	Р	Р
10	С	С	С	С	С	С	С
11	ЗЖ	ЗЖ	ЗЖ	ЗЖ	ЗЖ	ЗЖ	ЗЖ
12	23...26 04	19...23 05	16...20 06	11... 13 07	02...05 08	26...30 08	22...25 09	30
Усього днів	26	28	26	23	24	27	26	180

Роботу завершують обґрунтованими висновками.

Строк виконання і захисту роботи – 26 вересня – 5 жовтня.

Робота 3. Конвеєрне виробництво кормів

У загальній системі конвеєрного виробництва кормів виділяють кілька видів кормових конвеєрів: зелений, силосно-сінажний та сировинний для виробництва штучно зневоднених кормів.

3.1. Поняття зеленого конвеєра, основні принципи його складання

Зелений конвеєр – це система науково-обгрунтованої організації безперервного виробництва зелених кормів і раціонального їх використання, що дозволяє безперервно і рівномірно забезпечувати тваринництво зеленими кормами.

Залежно від ґрунтово-кліматичних умов, наявності природних пасовищ і сіножатей, виробничої спеціалізації господарства, наявного поголів’я сільськогосподарських тварин, способу літнього їх утримання, застосовують різні типи зеленого конвеєра. Існує три основні системи літнього утримання тварин: пасовищна, стійлово-пасовищна та стійлово-вигульна. Відповідно до цього добирають тип зеленого конвеєра. В умовах Степу найбільш поширений комбінований або змішаний тип зеленого конвеєра, в якому зелені корми виробляють як за рахунок використання посівів кормових культур, так і з природних пасовищ і сіножатей. Тривалість використання зелених кормів становить у середньому 180 днів.

Організація зеленого конвеєра в кожному господарстві ґрунтується на послідовному використанні зеленої маси протягом пасовищного періоду: трави природних і сіяних сіножатей; природних, поліпшених і культурних пасовищ; багаторічних і однорічних сіяних трав, кормових баштанних культур, повторних посівів однорічних трав, підсівних культур. Додатковим джерелом корму є посіви коренеплодів, цукрових буряків (гичка), бульбоплодів.

Важливою умовою успішної організації зеленого конвеєра є: кількісно невеликий набір кормових культур, придатність їх для різних термінів збирання та згодовування, висока врожайність, добре поїдання, можливість механізованого збирання і роздачі, стійкість до випасання, низька собівартість кормової одиниці.

Різноманіття кормів досягається за рахунок наявності в конвеєрі не менше двох одночасно використовуваних культур і широкого застосування багатокомпонентних бобово-злакових сумішок однорічних та багаторічних трав. Тривалість і період використання кожної культури визначається оптимальними термінами збирання кормової маси за фазами розвитку.

Обов’язковою умовою складання конвеєра є добір видів і сортів культур, поєднання яких дає змогу максимально продовжити період надходження зелених кормів.

Період використання озимих проміжних можна подовжити з 15-20 до 35-40 днів, висіваючи ріпак, озиму суріпицю, їх сумішки з житом, сумішки жита та пшениці з озимою викою. Збирання кормових культур в оптимальні терміни сприяє підвищенню продуктивності конвеєра.

Ефективним є поєднання високобілкових культур (бобових і хрестоцвітих) із злаковими та іншими рослинами, що містять багато вуглеводів, цукру, жирів.

Важливо, щоб попередні та наступні культури можна було згодовувати певний час (не менше 5 днів) паралельно. Це дає змогу поступово привчати тварин до іншої культури та поєднувати рослини, що містять більше сухої речовини, з рослинами більш обводненими, з тим щоб середній вміст сухої речовини в кормі був на рівні 18-22 %, а води відповідно 80-82 %.

Такий корм продуктивно використовується, головним чином, великою рогатою худобою. Для свиней і птиці кращою є зелена маса вологістю 82-84%. Тому схеми зелених конвеєрів для свиней та птиці передбачають більш раннє збирання корму. В них більша питома вага капустяних (ріпаку, суріпиці, брукви, турнепсу, кормової капусти) олійної редьки в основних та післяукісних посівах замість кукурудзи, суданської трави, сорго та деяких бобових. Цінними компонентами для ранньовесняного та осіннього згодовування свиням є топінамбур та пастернак.