Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МЕТОДПОСІБНИК для практичних робіт ОАП.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
4.38 Mб
Скачать

Класифікація елементів антуражу

Елементи антуражу поділяють на стилізовані й реалістичні. Обидва різновиди антуражу застосовуються в архітектурному проектуванні залежно від стадії виконання проекту.

Стилізовані елементи антуражу –

це схематичні і спрощені зображення дерев, кущів, трав’яного покриву землі та ландшафту, які передають найбільш характерні образно-пластичні особливості тих чи інших рослинних форм, інших елементів природного оточення. Стилізовані елементи антуражу застосовуються

зазвичай на ранніх стадіях проектування, при виконанні клаузур, ескізів, а також у випадку зображення фасадних і перспективних проекцій архітектурного середовища з простими формами й при відсутності архітектурних деталей в об’єкті, що проектується. Застосування стилізованого антуражу визначається необхідністю виявлення композиційних та стилістичних особливостей об’єкта проектування.

Технічні прийоми та засоби виконання стилізованих елементів антуражу залежать від завдань, які розв’язує архітектор на різних стадіях проектування. При виконанні пошукових начерків фасадних і перспективних зображень архітектор користується м’яким олівцем, фломастером, інколи – акварельним пензлем. Основні риси зображення природного оточення у цьому випадку – характерний силует рослинних ферм, їх розміри (для виявлення розмірів об’єкта проектування) й тональні плями (для виявлення форм та силуету об’єкта проектування). Характер техніки виконання – дуже швидкі кучеряво-хвилясті лінії різної товщини, які регулюються силою натискування олівця або фломастера на поверхню паперу, кучерява в’язь, що передає характер крони рослинних форм листвяних порід, або прямі лінії під різним кутом нахилу, паралельні та з перетинанням штрихів, які передають характер рослин хвойних порід (рис. ).

При виконанні ескізної стадії проекту й техноробочого проекту архітектури використовують лінійний і циркульний рейсфедери, рапідограф, перо, чорну туш, чорні чорнила, акварельні та щетинні пензлі. Характер виконання – більш тонкі і точні лінії силуету рослинних форм (дерев, кущів, трав’яного газону), продуманий силует і тональність природного тла архітектурного об’єкта, що виконується аквареллю, розведеною тушшю або чорними чорнилами пензлем. (рис. ).

Реалістичні елементи антуражу –

це зображення рослинних форм, які найбільш повно, точно і детально передають формально-пластичні особливості рослинних форм. Вони відображають органічність поєднання об’єкта проектування й природного оточення, підкреслюють стилістику архітектурного об’єкта, створюють ефект реальності проектного середовища, формують враження дійсного архітектурного образу майбутнього об’єкта. Реалістичні елементи антуражу застосовують при виконанні демонстраційних зображень житлових та громадських будівель, містобудівельних комплексів, локальних архітектурних просторів.

Техніка виконання реалістичних елементів антуражу визначається задачами, які вирішуються демонстраційними зображеннями майбутніх будівель, комплексів або локальних архітектурних просторів. Це – задачі формування враження реальності проектного середовища. Звідси й технічні засоби виконання їх у фасадних та перспективних зображеннях. Реалістичні зображення елементів антуражу і стафажу виконуються пером, чорною або кольоровою тушшю тонкими лініями, кучерявою в’яззю, яка передає майже з фотографічною точністю характер рослинних форм листвяних порід, штриховкою – трав’яних покривів та рослин хвойних порід, деталей ландшафту. Лініями й штрихами зображаються також деталі одягу людей, форми машин і тварин (рис. ).Товщина ліній при цьому регулюється залежно від просторового розташування елементів антуражу й стафажу: на передньому плані зображення виконується більш товстими лініями, на середньому – тонкими. Задній план зображуваного простору виконується найтоншими лініями, ступінь деталізації максимально зменшується. Таким чином досягається враження глибинності простору, а отже, його реальності (рис. ).