- •Екологія
- •Пояснювальна записка
- •Розділ 1. Теоретичні аспекти екології
- •Тема 1.3. Екологічні фактори та їх взаємодія План
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 2. Охорона навколишнього природного середовища
- •Тема 2.1. Розвиток продуктивних сил та антропогенний вплив на навколишнє природне середовище План
- •Тема 2.2. Господарський механізм управління природокористування План
- •Тема 2.3. Правове регулювання охорони навколишнього природного середовища План
- •Організація служб охорони навколишнього природного середовища
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 2.4. Організація раціонального природокористування та охорони навколишнього природного середовища
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 2.5. Екологічні проблеми ринку товарів та послуг План
- •Запитання для самоперевірки
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 2.7. Сучасні екологічні проблеми в Україні План
- •Запитання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури
- •Шевчук в.Я. Екологічне управління. Бібліотека електронних українських підручників
Запитання для самоперевірки
Назвіть види забруднень атмосфери.
Що таке організовані і неорганізовані викиди?
Як впливає забруднення атмосфери на здоров’я людей?
Як можна зменшити забруднення атмосфери?
Тема 2.5. Екологічні проблеми ринку товарів та послуг План
Вплив антропогенних факторів на сировину і товари
Утилізація твердих відходів від виробництва товарів народного споживання.
Питання 1. Вплив антропогенних факторів на сировину і товари
Література: 8, с. 5-9.
При вивченні питання необхідно засвоїти, що екологічна безпека продуктів харчування - глобальна проблема, оскільки зачіпає не лише здоров'я людини, але й впливає на всю економіку країни. Якість продуктів харчування впливає на рівень життя, соціальну активність людини, впливає і на демографічний аспект його існування. Тому, щоб забезпечити високий рівень життя людини в державі, розвиток економіки, необхідно приділяти екологічній безпеці продуктів харчування підвищену увагу.
У сучасних умовах людина все менше довіряє якості вироблених продуктів. Це пов'язано як з погіршенням умов навколишнього середовища (підвищена хімізація і індустріалізація виробництва), так і з генною модифікацією продуктів харчування і низьким контролем якості в процесі виробництва продуктів харчування.
Основними причинами незадовільної якості реалізованої населенню харчової продукції є:
• слабка матеріально-технічна база і недостатня оснащеність багатьох підприємств харчової промисловості і торгівлі;
• вкрай низький рівень санітарної і виробничої культури;
використання неякісної сировини і компонентів;
різке ослаблення виробничого і галузевого контролю в зв'язку з ліквідацією органів господарського керування з лабораторною службою, яка є вхідною до їх складу, а також прагнення виробників скоротити витрати на контроль якості продукції.
Харчові продукти віддзеркалюють стан навколишнього середовища. Останнім часом внаслідок інтенсивного розвитку промисловості та транспорту, хімізації сільського господарства забруднення навколишнього середовища досягло критичного рівня. Більшість території України забруднено іонами важких металів через надмірні викиди промислових підприємств та радіонуклідами після аварії на Чорнобильській АЕС. Ці елементи являють собою неабияку небезпеку для здоров'я людей, особливо дітей. Забруднення навколишнього середовища, і як наслідок, харчових продуктів є основною причиною зниження тривалості життя в середньому до 66 років порівняно із 75 в США, Англії і 79 в Японії.
Харчування - один з найважливіших факторів зв'язку людини з зовнішнім середовищем. Забезпечення безпеки продовольчої сировини та харчових продуктів --один з основних напрямів, що визначають здоров'я населення та збереження його генофонду.
Інтенсивний розвиток сільського господарства та промисловості призвело до збільшення шкідливих для людини викидів в зовнішнє середовище рідких і газоподібних технічних відхід. В даний час в сільському господарстві використовують сотні різних пестицидів хімічного і біологічного походження. Багато хто з них потрапляє у продовольчу сировину, а потім в продукти харчування. Таким чином, домігшись збільшення кількості продовольства, ми сильно програли в його якості.
Серед найнебезпечніших речовин, що потрапляють у харчові продукти внаслідок різноманітних порушень виробничої діяльності людини, виділяють такі: солі важких металів та миш’як (свинець, ртуть, кадмій, миш’як тощо); пестициди (фосфорорганічні і хлорорганічні сполуки); нітрати, нітрити; радіоактивні ізотопи (цезій, стронцій); мікотоксини (афлатоксин В1, М1, патулін, охратоксини тощо); антибіотики; залишки мийних та дезінфікувальних засобів.
Маючи на меті виробництво безпечних харчових продуктів необхідно знати шляхи контамінації продовольчої сировини та готової продукції шкідливими речовинами та загальні принципи профілактики.
Основними шляхами забруднення сировини та харчових продуктів є:
аерогенний (безпосередньо або опосередковано через ґрунт) – осадження або вимивання опадами атмосферних викидів;
гідрогенний (через ґрунт) – використання стічних вод або забруднених поверхневих вод з метою зрошення сільськогосподарських угідь;
ґрунтовий – вирощування сільськогосподарських культур на забруднених ґрунтах;
технологічний – використання хімічних засобів захисту рослин, антибіотиків, харчових добавок і консервантів у виробництві продовольчої сировини і продуктів харчування;
контактний – міграція хімічних речовин із тари і пакувальних матеріалів у продукти харчування.
До засобів профілактики відносяться:
хімічні – охорона організму людини, зниження рівнів забруднення довкілля, зниження рівнів міграції сторонніх речовин у рослини, виключення із раціону найбільш забруднених продуктів, розроблення і використання технологічних заходів очистки харчових продуктів;
біологічні – підвищення стійкості організму, раціональне харчування, зниження всмоктування, прискорення виведення, корекція метаболічних порушень, стимуляція функцій окремих органів і систем.
Погіршення якості тваринницької та рослинної сировини за екологічних причин змінює технологічні характеристики сировини для переробних галузей. Внаслідок цього різко знижується вихід готової продукції, збільшуються відходи сировини, зменшуються терміни його зберігання. Так, за останні роки знизилися цукристість цукрових буряків, олійність соняшнику, крохмалисті картоплі, вміст білка та жиру в молоці, вміст сухих речовин в овочах. Крім того, в результаті екологічних впливів, що змінюють генетику, багато плодові дерева й овочеві культури починають продукувати плоди і бульби неправильної форми, які не підлягають механізованої мийки і чищення, тривалого зберігання. До 50% виробленої картоплі не відповідає стандарту.
Завдяки високому вмісту шкідливих речовин, що потрапили в молоко з навколишнього середовища, від 20 до 50% його непридатне для виробництва продуктів дитячого харчування.
Говорячи про безпеку продуктів харчування, необхідно в першу чергу ставити питання про екологічно чисте сировину для їх виробництва. Цю проблему треба вирішувати як на державному рівні, так і в регіонах.
До недавнього часу обмеження щодо вмісту шкідливих речовин пред'являлися тільки до кінцевого продукту - харчових продуктів - і не поширювалися на сировину, з якої вони виробляються. Необхідно докорінно змінити підхід до сертифікації сільськогосподарської продукції. Це глобальне завдання і її вирішення потребують значного часу.
Моніторинг, або система постійних спостережень за чистотою і рівнем забруднення продовольчої сировини та харчових продуктів чужорідними речовинами, вимагає створення нормативної та методичної бази, підготовки висококваліфікованих кадрів спеціалістів-аналітиків.
Разом з тим має бути проведена ще велика робота з розробки нормативно - технічної документації на сировину і продукцію, приведення її у відповідність з міжнародними вимогами безпеки, створення системи стандартів, які регламентують методи та засоби контролю показників безпеки.
Екологічно безпечні продукти харчування - це продукція, отримана з екологічно безпечної сировини за технологіями, що виключає утворення і накопичення у продуктах потенційно небезпечних для здоров'я людини хімічних і біологічних речовин і відповідає медико-біологічним вимогам і санітарним нормам якості продовольчої сировини і харчових продуктів. Безпека харчових продуктів гарантується встановленням і дотриманням рівня вмісту будь-яких забруднювачів. Центральна ланка системи забезпечення безпеки харчових продуктів -- організація контролю і моніторингу за їх забрудненням.
Мета моніторингу:
- визначення вихідного рівня забруднення харчових продуктів і вивчення варіантності цих рівнів у часі;
- визначення та підтвердження ефективності заходів щодо зниження рівня забруднення харчових продуктів чужорідними речовинами;
- забезпечення постійного контролю ступеня забруднення харчової продукції, не допускаючи перевищення встановлених ГДК.
Удосконалення форм системи відомчого, державного, громадського контролю якості та безпеки сировини та харчових продуктів, їх сертифікація дозволять підвищити якість харчових продуктів, наблизивши їх рівень до вимог світових стандартів.
Один з напрямків діяльності по створенню безпечних продуктів харчування - розробка нових наукомістких технологій виробництва здорових продуктів.
