12. Особливості управління в галузі використання й охорони надр.

Державне управління в галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр здійснюють державні органи управління загальної і спеціальної компетенції.

Державні органи управління загальної компетенції: Кабінет Міністрів України, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві ради народних депутатів і органи виконавчої влади на місцях – вирішують питання планування, розвідувальних робіт, встановлюють порядок реєстрації, обліку, ліцензування і квотування корисних копалин, передачі розвіданих родовищ корисних копалин у користування тощо.

Спеціальні органи державного управління у галузі надрокористування: Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки. Державний комітет України по геології і використанню надр. Державний комітет України по нагляду за охороною праці, інші державні органи, - відповідно до своєї компетенції їх органи на місцях здійснюють регулювання розвідки і пошуку корисних копалин, раціонального використання надр.

Мінекобезпеки України і його органи на місцях: організують розроблення і реалізацію екологічного розділу державних, регіональних, місцевих, галузевих програм, документів нормативно-правового регулювання з питань охорони і раціонального використання надр; розробляють проекти законодавчих і нормативно-методичних актів з цих питань; організують проведення державної екологічної експертизи документів.

Держкомгеології та його органи: розробляють програми розвитку мінерально-сировинної бази та проведення робіт з геологічного вивчення надр; розробляють або розглядають і погоджують проекти законодавчих і нормативно-методичних актів та інших документів з питань геологічного вивчення надр.

Держнаглядохоронпраці України та його органи на місцях: беруть участь у розробці державних програм у частині видобутку корисних копалин, їх використання, переробки мінеральної сировини, а також проектів законодавчих і методично-нормативних актів з цих питань; погоджують плани розробки родовищ корисних копалин, правила технічної експлуатації надр.

Усі органи державного управління у галузі надрокористування здійснюють у межах своєї компетенції контроль проведення суб'єктами гірничих відносин заходів, пов'язаних з використанням і охороною надр.

Завдання регулювання пошуку і оцінки родовищ корисних копалин, організації розвідувальних робіт покладена на Держкомгеології України і здійснюється у процесі геологічного вивчення надр.

Особливості функцій державного управління у галузі надрокористування.

Завдання регулювання пошуку і оцінки родовищ корисних копалин, організації розвідувальних робіт покладена на Держкомгеології України і здійснюється у процесі геологічного вивчення надр.

Геологічне вивчення надр здійснюється з метою одержання даних про геологічну будову надр, процеси, які відбуваються в них, виявлення і оцінки корисних копалин, вивчення закономірностей їх формування і розміщення, з'ясування гірничотехнічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин, а також використання надр для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Геологічне вивчення надр, передбачене державними програмами, здійснюється, як правило, за рахунок коштів, що відраховуються видобувними підприємствами до державного бюджету за раніше використані геологорозвідувальні роботи.

Зафіксовані дані геологічного, геофізичного, геохімічного, аерокосмічного, економічного змісту, що характеризують будову надр, наявні в них корисні копалини, умови розробки родовищ, інші якісні і кількісні параметри та особливості надр є геологічною інформацією.

Геологічна інформація, створена (придбана) на кошти державного бюджету, є державною власністю.

Геологічна інформація є об'єктом товарних відносин і може бути наданою для користування, проданою на умовах, визначених Положенням про порядок розпорядження геологічною інформацією, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 1995р. №423.

Державний облік родовищ, запасів і проявів корисних копалин.

Державний облік родовищ, зокрема техногенних, запасів і проявів корисних копалин - це система збору, обробки та зберігання даних про результати геологорозвідувальних та гірничодобувних робіт. Метою державного обліку є постійне визначення стану, перспектив розвитку, раціонального використання та охорони матеріально-сировинної бази.

Державний облік здійснює Держкомгеології як по ділянках надр, що використовуються, так і по ділянках надр, не залучених до використання, на підставі звітів про результати геологозйомних, пошукових, геологорозвідувальних, тематичних, проектно-пошукових та науково-дослідних робіт геологічного профілю, річних звітів гірничодобувних підприємств, звітів про результати технологічних випробувань мінеральної сировини, техніко-економічних обґрунтувань та інших документів, що стосуються оцінки та списання запасів корисних копалин.

Система обліку включає інформацію державного кадастру родовищ і проявів корисних копалин та державного балансу запасів корисних копалин, а також державну і галузеву звітність підприємств і організацій, що ведуть розвідку родовищ, видобуток і збагачення корисних копалин.

Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин містить відомості про кожен прояв корисних копалин і кожне родовище, включене до Державного фонду родовищ корисних копалин, щодо кількості та якості їх запасів і наявних у них компонентів, гірничотехнічних, гідрогеологічних та інших умов розробки родовища та його геолого-економічну оцінку.

Підставою для включення родовища або прояву корисних копалин до державного кадастру є його паспорт, форма якого і інструкція щодо його ведення розробляється Держкомгеології.

Облік запасів корисних копалин ведеться на підставі звітних балансів гірничодобувних і геологорозвідувальних підприємств Держкомгеології України.

Ділянки надр, надані для будівництва та експлуатації підземних споруд і для інших цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, підлягають державному обліку Державним комітетом України по нагляду за охороною праці.

Видобуті корисні копалини, запаси корисних копалин, які втратили промислове значення, а також втрачені під час видобування або непідтверджені родовища, підлягають списанню з обліку гірничодобувного підприємства.

Для визначення промислової цінності родовищ і оцінки запасів корисних копалин по кожному родовищу вони підлягають державній експертизі.

Завданням державної експертизи є оцінка достовірності розвіданих запасів корисних копалин щодо їх кількості та якості, промислового значення, відповідності наявного у надрах родовищ вмісту речовин, що негативно впливають на здоров'я людей та довкілля, вимогам норм безпеки, затверджених у стандартах, та інших нормативних документах.

Проведення державної експертизи та оцінку запасів корисних копалин здійснює Державна комісія України по запасах корисних копалин (ДКЗ).

Порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин встановлено відповідним Положенням, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України 22 грудня 1994 р. № 865 та низкою інших документів, розроблених і затверджених у розвиток даного Положення.

До функцій державного управління у галузі надрокористування відноситься також правове регулювання щодо користування надрами: надання і вилучення ділянок надр та корисних копалин, порядок якого залежить від мети, для якої ділянки надр надаються у користування і виду користування.

Розробка родовищ твердих, рідких і газоподібних корисних копалин та переробка мінеральної сировини проводиться згідно з затвердженими проектами та планами робіт, правилами технічної експлуатації та охорони надр. Користувачі надр зобов'язані погоджувати вказані проекти і плани з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та Державним комітетом України по нагляду за охороною праці у частині додержання вимог законодавства про надра.

Мета встановлення квот - збереження найбільш цінних та обмежених запасів на тривалий період їх дії можуть подаватися міністерствами, відомствами, підприємствами, установами та організаціями до Держекомгеології.

Затвердження пооб'єктних квот на видобуток корисних копалин загальнодержавного значення і термінів її дії, а також перегляд і скасування цих квот здійснюється Кабінетом Міністрів України за погодженням Держкомгеології, погодженням з Мінекономіки, Мінприроди, урядом Автономної Республіки Крим, облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами.